Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Filosofia1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
846 Кб
Скачать
☆

37. Позитивізм і його різновиди.

Притаманний старому матеріалізму «культ науки» вироджується у відвертий сцієнтизм, а класична віра в абсолютну цінність розуму набуває форми жорсткого логіцизму та формалізму. Поєднання цих тенденцій і призводить до виникнення так званого позитивізму («позитивної філософії»), що стає одним з провідних напрямів сучасної світової філософії.

Осн. ідеї позитивізму були сформульовані франц. філософом Огюстом Контом (1798—1857). Вся попер. філософія, на думку Конта, не має підстав претендувати на досконалість. Вона завжди націлювалася на осягнення «внутр. природи речей», «перших і кінцевих причин» і тому подібних характеристик, які не підлягають безпосер. спостереженню. Ідеї Конта виявилися співзвучними з ідеями англ. філософів Джона Стюарта Мілля (1806—1873) і Герберта Спенсера (1820—1903). Погляди останніх (разом з поглядами Конта) склали ту початкову форму позитивістської філософії, яка отримала назву «першого позитивізму». Неможливість повного усунення «неспостережуваного» призвела до розвитку найнераціональніших, навіть містичних тенденцій у «першому» позитивізмі.

Проте вже в другій пол. XIX ст. виникають ситуації, нібито сприятливі для відновлення позитивістських настроїв. Розпочинається етап так званого «другого позитивізму», або емпіріокритицизму, творцями якого стали Ернст Мах (1838—1916) і Ріхард Авенаріус (1843—1896). Виникненню емпіріокритицизму сприяла т. зв. «криза природознавства» (кін. XIX — поч. ХХ ст.). Природодослідники, головним чином фізики, що стояли на позиціях стихійного матеріалізму, виходячи з нових даних про будову атома, намагалися шляхом математ. опису якісно однорідних часток здобути знання про матерію як про безпосередньо дану «спостережувану» реальність, вивести, так би мовити, «форму матерії». Їхні спроби зак. крахом через приміт. тлумачення матерії лише як «відчутного» субстрату.

На поч. XX ст. виникає і набуває поширення новий варіант позитивістської філософії — «третій позитивізм», або неопозитивізм. Неопозитивізм має 2 різновиди: логічний (емпіричний) позитивізм і семантичний. Предметом філософії, на думку логічних позитивістів, повинна бути логіка науки, логіка мови, логічний аналіз речень, логічний синтаксис мови. Другий різновид неопозитивізму сприяв розвитку семантики. Неопозитивізм розвинувся у руслі гол. ідейно-теоретичного спрямування перших 2 етапів позитивізму. Проте, шукаючи інших, більш відповідних для його функцій способів інтерпретації реальності, ніж відчуття та переживання, він звертається до мови. Рішучий крок у цьому напрямі було зроблено австро-англійським філософом Людвігом Вітгенштейном (1889—1951). Перший етап неопозитивізму – «логічний позитивізм» – 20-30-і роки: образ тлумачився Вітгенштейном як факт. Однак, щоб набути рис реальної «фактуальності», насправді стати фактом, образ «матеріалізується» в слова, висловлювання, мову. Безпосереднє зіставлення фактів з образами здійснюється як порівняння «атомарних фактів» з «атомарними висловлюваннями». Процедура верифікації мала з самого початку враховувати, що філос. висловлювання за своєю формою є загальними судженнями, що робить неможливим їх безпосереднє зіставлення з фактами, які найчастіше фіксуються в одиничних судженнях.

Виходячи з цього, неопозитивісти запропонували попередньо переводити обрані для верифікації філос. твердження з форми загальності у форми одиничності й лише після цього зіставляти їх з фактами. Вже від самого початку, як тільки неопозитивісти спробували фактично застос. «верифікацію» до конкретних філос. тверджень, виявилася практична неможливість зведення заг. тверджень до одиничних. Викликала вел. сумніви навіть сама можливість безпосереднього зіставлення одиничних тверджень з фактами. Інакше кажучи, загальнопозитивістська установка на тлумачення лише «безпосередньо даного» як єдино справжньої реальності одразу ж ставила нездоланний бар'єр у пізнанні минулого та майбутнього, а значить часових характеристик світу взагалі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]