- •Хірургічна гнійна інфекція Загальні питання розвитку, діагностики і лікування гнійної хірургічної інфекції
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Етіопатогенетичні фактори развитку гнійної хірургічної інфекції:
- •4. Термінологічні дефініції гнійної хірургічної інфекції:
- •11.1. Ранова інфекція Причини та механізми розвитку ранової інфекції
- •2. Умови, які необхідні для розвитку інфекційного процесу в рані:
- •3. Показники, які характеризують ступінь агресії мікроорганізмів:
- •6. Механізм розвитку гнійної хірургічної інфекції:
- •7. Клінічні прояви гнійної хірургічної інфекції:
- •8. Діагностика гнійної хірургічної інфекції:
- •9. Принципи лікування гнійної хірургічної інфекції:
- •10. Профілактика гнійної хірургічної інфекції:
- •4. Характеристика найважливіших збудників ранової інфекції.
- •5. Періоди (стадії) розвитку гнійно-запального процесу в рані:
- •6. Механізм розвитку інфекційного процесу в рані:
- •Мікробіологічна діагностика ранової інфекції
- •4. Особливості мікробіологічного дослідження окремих біоматеріалів та інтерпретація результатів:
- •Імунна відповідь організму на ранову інфекцію
- •2. Механізми антимікробної резистентності організму хворого:
- •Клінічна діагностика ранової інфекції
- •Принципи профілактики та лікування ранової інфекції
- •2. Види хірургічної профілактики та лікування ранової інфекції:
- •3. Фармакологічні методи профілактики та лікування ранової інфекції.
- •4. Сучасні фізичні методи в лікуванні ранової інфекції:
- •11.2. Генералізовані запальні реакції (сепсис) Загальні питання розвитку, діагностики та лікування генералізованих запальних реакцій (сепсису)
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Сучасна термінологія і трактування суті сепсису.
- •8. Діагностика сепсису:
- •Список літератури
- •Контрольні питання до розділу 11 Загальні питання розвитку, діагностики і лікування гнійної хірургічної інфекції
- •11.1. Ранова інфекція
- •11.2. Генералізовані запальні реакції
4. Особливості мікробіологічного дослідження окремих біоматеріалів та інтерпретація результатів:
А) Дослідження крові:
а) мета: дослідження крові є найважливішим методом мікробіологічної діагностики генералізованої інфекції:
- для дослідження крові використовують флакони з різними поживними середовищами (поживний бульйон, середовище Тароцці, Сабуро та ін.);
- засіяні кров’ю флакони витримують у термостаті при температурі 37оС;
- флакони щодня оглядають, при наявності росту бактерій виділяють чисту культуру та ідентифікують її;
- в разі відсутності росту протягом 9-10 діб - дають відповідь про негативний результат дослідження;
б) остаточна оцінка етіологічного значення виділеного з крові збудника інфекції здійснюється клініцистом з урахуванням кількох факторів:
- важкості стану пацієнта;
- наявності вогнищ інфекції;
- результатів інших лабораторних досліджень;
- характеру антибактеріальної терапії та ін.
Б) Дослідження ранової мікрофлори:
а) мета клінічного мікробіологічного дослідження рани полягає у спростуванні або підтвердженні даних про наявність інфекційного процесу в рані, а у випадках його наявності - у визначенні збудника і призначенні адекватної антибактеріальної терапії;
б) взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження:
- матеріалом для дослідження можуть бути рановий ексудат, шматочки тканин, змиви із рани;
- матеріал забирають у стерильних умовах стерильними інструментами, вміщують в стерильні пробірки або флакони зі стандартним середовищем, що забезпечує збереження як аеробних, так і анаеробних мікробів;
- одночасно із взяттям матеріалу для бактеріологічного дослідження обов’язково слід готувати не менше 2 мазків, які забарвлюють за Граммом, з метою орієнтовної експрес-діагностики (результати бактеріоскопії можуть бути корисними у призначенні первинної емпіричної антибактеріальної терапії);
в) засів матеріалу виконують згідно з типовою схемою в перші години після взяття матеріалу;
г) вивчення культуральних і морфологічних особливостей колоній мікрофлори, що виросли, проводять візуально:
- виконують пересів окремих колоній на спеціальні середовища;
- проводять ідентифікацію штамів збудників на основі біохімічного виявлення специфічних маркерів (ферментів або типових метаболітів).
В) Можуть використовуватись прискорені методи ідентифікації збудників ранової інфекції за допомогою систем мультимікротестів (наприклад, ENTERO-SERREN), які дозволяють скоротити час бактеріологічного дослідження до 4-6 годин.
Г) Оцінка результатів дослідження повинна бути комплексною, з погляду на дані клінічного перебігу ранової інфекції, результатів мікроскопії мазка та культуральних даних. Значні проблеми виникають при відсутності мікробного росту в клінічному матеріалі, причинами якого можуть бути:
- наявність у надісланому матеріалі високих концентрацій місцевих і системних антибактеріальних препаратів;
- порушення режиму зберігання і транспортування зразків;
- методичні помилки в баклабораторії;
- ефективний контроль інфекційного ранового процесу антибактеріальними препаратами (особливо при дослідженні життєздатних тканин).
