Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_11.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
240 Кб
Скачать
☆

4. Особливості мікробіологічного дослідження окремих біоматеріалів та інтерпретація ре­зультатів:

А) Дослідження крові:

а) мета: дослідження крові є найважливішим методом мікробіологічної діагностики генералізованої інфекції:

- для дослідження крові використовують флакони з різними поживними середовищами (поживний бульйон, середовище Тароцці, Сабуро та ін.);

- засіяні кров’ю флакони витримують у термостаті при температурі 37оС;

- флакони щодня оглядають, при наявності росту бактерій виділяють чисту культуру та ідентифікують її;

- в разі відсутності росту протягом 9-10 діб - дають відповідь про негативний результат дослідження;

б) остаточна оцінка етіологічного значення виділеного з крові збудника інфекції здійснюється клініцистом з урахуванням кількох факторів:

- важкості стану пацієнта;

- наявності вогнищ інфекції;

- результатів інших лабораторних досліджень;

- характеру антибактеріальної терапії та ін.

Б) Дослідження ранової мікрофлори:

а) мета клінічного мікробіологічного дослідження рани полягає у спростуванні або підтвердженні даних про наявність інфекційного процесу в рані, а у випадках його наявності - у визначенні збудника і призначенні адекватної антибактеріальної терапії;

б) взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження:

- матеріалом для дослідження можуть бути рановий ексудат, шматочки тканин, змиви із рани;

- матеріал забирають у стерильних умовах стерильними інструментами, вміщують в стерильні пробірки або флакони зі стандартним середовищем, що забезпечує збереження як аеробних, так і анаеробних мікробів;

- одночасно із взяттям матеріалу для бактеріологічного дослідження обов’язково слід готу­вати не менше 2 мазків, які забарвлюють за Граммом, з метою орієнтовної експрес-діаг­ностики (результати бактеріоскопії можуть бути корисними у призначенні первинної емпіричної антибактеріальної терапії);

в) засів матеріалу виконують згідно з типовою схемою в перші години після взяття матеріалу;

г) вивчення культуральних і морфологічних особливостей колоній мікрофлори, що виросли, проводять візуально:

- виконують пересів окремих колоній на спеціальні середовища;

- проводять ідентифікацію штамів збудників на основі біохімічного виявлення специфічних маркерів (ферментів або типових метаболітів).

В) Можуть використовуватись прискорені методи ідентифікації збудників ранової інфекції за допомогою систем мультимікротестів (наприклад, ENTERO-SERREN), які дозволяють скоротити час бактеріологічного дослідження до 4-6 годин.

Г) Оцінка результатів дослідження повинна бути комплексною, з погляду на дані клінічного перебігу ранової інфекції, результатів мікроскопії мазка та культуральних даних. Значні проблеми виникають при відсутності мікробного росту в клінічному матеріалі, причинами якого можуть бути:

- наявність у надісланому матеріалі високих концентрацій місцевих і системних анти­бактеріальних препаратів;

- порушення режиму зберігання і транспортування зразків;

- методичні помилки в баклабораторії;

- ефективний контроль інфекційного ранового процесу антибактеріальними препаратами (особливо при дослідженні життєздатних тканин).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]