21. Валютні відносини та валютні системи.

Міжнародні валютні відносини є невід ємною складовою ланкою світової економіки. Їх функціонування й розвиток пов язані з обслуговуванням всього комплексу економічних зв язків, що складаються між окремими країнами, юридичними суб єктами ринку та приватними особами. Йдеться про обслуговування зовнішньої торгівлі, вивіз капіталу, надання позик і кредитів, нацково-технічний обмін, розвиток туризму, інші державні та приватні.стосунки.Розвиток валютних відносин зумовлюється об єктивними передумовами вдосконаленням міжнародного поділу праці та спеціалізацією виробництва, інтернаціоналізацією всього комплексу виробничого відтворення і суспільно-політичного життя народів. Валютні відносини пов язані з функціонуванням грошей у міжнародному обороті, які за призначенням опосередковують (забезпечують валютою) міжнародні економічні зв язки. Вони тісно пов язані з внутрішньою грошовою системою. Разом з тим вони не включають механізми грошового обігу окремих країн. На фундаменті валютних відносин формується валютна політика та валютна система, державно-правова форма організації валютних відносин. Валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин.Слід розрізняти національну , міжнародну, регіональну та світову валютні системи.Національна валютна система - сукупність форм і інструментів організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міжнародними економічними й політичними структурами.Міжнародна (регіональна) валютна система - це форма орга-нізації валютних відносин групи країн з метою сприяння їх зов-нішньоекономічним відносинам шляхом стабілізації валютних кур-сів.Світова валютна система - це форма організації міжнародного грошового обігу, яка склалася на основі розвитку світового госпо-дарства і закріплена міждержавними угодами. 

22. Види міжнародних (контрактів) договорів.

1. За об´єктами регулювання договори поділяються на політичні, економічні, науково-технічні й ін.2. За кількістю учасників міжнародні договори поділяються на двосторонні та багатосторонні. Основну кількість договорів складають двосторонні, що укладаються з урахуванням специфіки міждержавних відносин. Багатосторонні договори часто виступають як основний засіб кодифікації та прогресивного розвитку міжнародного права.

3. За характером регулювання міжнародні договори можуть бути універсальними (загальними) та регіональними.4. За способом приєднання:а. відкриті — до міжнародного договору мають можливість приєднатися всі заінтересовані держави.б. напіввідкриті — до договору можна приєднатися тільки за згодою його учасників.в. закритий — у договорі беруть участь тільки держави, що його уклали.5. Залежно від того, які органи представляють державу в міжнародних відносинах, розрізняють міждержавні договори (укладаються на вищому рівні та від імені держави), міжурядові (від імені уряду) та міжвідомчі (від імені міністерств і відомств). 6. За юридичним характером: міжнародні договори можуть бути правомірними та неправомірними. Юридична сила останніх має бути визнана