- •Питання до заліку
- •Поняття фінансового посередництва
- •Функції фінансового посередництва
- •Тема 1. Теоретичні основи фінансового посередництва
- •1. Поняття фінансового посередництва
- •2. Функції фінансового посередництва
- •Банківські установи на кредитному ринку
- •Кредитні спілки як установи парабанківської системи
- •Ломбардна діяльність на кредитному ринку
- •Пенсійні фонди
- •Фінансові компанії
- •Юридичні особи публічного права та інші суб’єкти кредитного ринку
- •3.1 Загальна характеристика та класифікація учасників фондового ринку
- •3.2 Інвестори на фондовому ринку
- •2.2 Інститути спільного інвестування як основний вид інституційних інвесторів на фондовому ринку
- •3. 3 Брокери на фондовому ринку
- •3.4 Дилери на фондовому ринку
- •3.5 Андеррайтери
- •3.5 Компанії з управління активами
- •Тема 4. Інфраструктурні учасники фондового ринку
- •4.1 Зберігачі цінних паперів
- •4.2 Реєстратори на фондовому ринку
- •4.3 Депозитарії цінних паперів
- •4.4Національний депозитарій України
- •20. Лізингові компанії
- •21. Компанії з управління операціями факторингу
- •22. Організації з управління операціями франчайзингу
- •23. Управління іншими сучасними формами залучення активів
- •25. Сутність маржинальної торгівлі і розрахунок прибутку трейдера
- •27. Робота на ринку Forex за допомогою сучасних технічних засобів (Інтернет, мобільного зв’язку, тощо)
- •28,29. Організація процесу купівлі-продажу цінних паперів та Визначення розміру заявки на продаж цінних паперів ( більш-менш по питанню )
- •III. Порядок оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків за цінними паперами, на які звернено стягнення
- •35. Характеристика суб'єктів біржового посередництва
- •36. Роль, значення та функції брокерської служби на біржі
- •37.Організаційна структура брокерських фірм (контор)
- •38. Взаємовідносини біржових посередників з клієнтами
- •39. Торгово-економічні стратегії брокерських фірм та брокерів
- •40. Винагороди за брокерську діяльність та ефективність її здійснення
- •41. Види і порядок укладання угод на валютній і фондовій біржах
3.5 Андеррайтери
Андеррайтери (англ. Underwriter – гарант) – посередники, діяльність яких полягає у наданні послуг щодо розміщення цінних паперів, які випускаються. Андеррайтер – юридична особа, яка, згідно із укладеним з емітентом договором андерайтингу, здійснює розміщення цінних паперів емітента. Таких учасників фондового ринку деколи називають «підписники-посередники», а відповідну діяльність – андерайтингом.
Фактично, андерайтинг – одна із наступних дій:
купівля на первинному ринку цінних паперів у емітента із наступним їх перепродажем первинним власникам цінних паперів;
укладення договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента першим власникам, про повну або часткову купівлю цінних паперів за фіксованою ціною із наступним перепродажем;
укладення договору про зобов’язання покупця здійснювати всі можливі дії для продажу якомога більшої кількості цінних паперів, не приймаючи зобов’язання викупити цінних паперів, що не були продані.
Цей вид посередницької діяльності має ряд особливостей:
андеррайтерські послуги надаються щодо цінних паперів, які випускаються для публічного розміщення;
у більшості випадків андерайтером виступає не один посередник, а кілька – синдикат посередників;
оплата послуг андеррайтерів здійснюється емітентом, як правило, за рахунок різниці між емісійною ціною та номінальною вартістю цінних паперів.
У договорі андерайтингу зазначається ціна пропозиції у відкритому продажі, гарантійний спред, включаючи усі знижки і комісійні, чистий прибуток емітента, а також дата завершення угоди.
Емітент зобов'язується сплатити усі витрати, понесені при випуску або перепродажі цінних паперів, включаючи витрати на реєстрацію цінних паперів, а також на випуск проспектів і зобов'язується надати головному андеррайтеру достатню кількість екземплярів попередніх проспектів і остаточних, затверджених проспектів емісії цінних паперів.
Різниця між ціною продажу цінних паперів і ціною їх викупу в емітента, називається ціновим спредом, і являє собою дохід андерайтера. На величину цінового спреда впливає ряд факторів:
розмір емісії – чим він більший, тим меншим є спред;
якість цінних паперів – чим вона вища, тим меншим є спред;
вид цінних паперів – найнижчий спред характерний для забезпечених облігацій, вищий – для незабезпечених облігацій, найвищий – для акцій.
Андерайтером може бути виключно особа, яка у встановленому порядку отримала ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів – діяльності з випуску та обігу цінних паперів (торговець цінними паперами). В Україні торговець цінними паперами може провадити андеррайтинг, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 7 млн грн.
3.5 Компанії з управління активами
Управління діяльністю інститутів спільного інвестування здійснюють компанії з управління активами.
Компанія з управління активами (КУА) – господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами. КУА створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Одна компанія з управління активами має право одночасно здійснювати управління активами кількох інституційних інвесторів.
На фондовому ринку КУА виконують такі функції:
створення пайових інвестиційних фондів;
наповнення активів пайового інвестиційного фонду шляхом розміщення цінних паперів фонду за допомогою залучених агентів;
складання та розкриття інформації про результати діяльності ІСІ;
розроблення пропозицій щодо інвестиційної політики ІСІ;
управління активами інвестиційних фондів (ІСІ), шляхом спрямування коштів вкладників на придбання фінансових інструментів відповідно до інвестиційної декларації фонду;
забезпечення поточної діяльності ІСІ;
здійснення розрахунків вартості чистих активів ІСІ, підготовка та подача звітності про діяльність ІСІ до НКЦПФР;
аналіз стану окремих сегментів фінансового ринку, інструменти яких використані для формування портфеля фонду (ІСІ);
представлення інтересів ІСІ в стосунках з органами державної влади, юридичними та фізичними особами (резидентами і нерезидентами), міжнародними та громадськими організаціями.
КУА здійснює управління активами ІСІ на підставі ліцензії, яка видається НКЦПФР. Ліцензію КУА отримує за поданням саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку, яка об'єднує КУА, що здійснюють діяльність з управління активами інституційних інвесторів. КУА, яка отримала ліцензію зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не менше ніж 7 млн. грн. Вимоги до розміру власного капіталу КУА не поширюються на неї протягом перших 2 років з дати видачі ліцензії в разі першого її отримання.
КУА може поєднувати діяльність з управління активами ІСІ тільки з діяльністю щодо:
управління пенсійними активами недержавних пенсійних фондів (НПФ);
адмініструванням НПФ (за наявності відповідної ліцензії);
управління іпотечним покриттям.
Щорічно КУА повинна проходити аудиторську перевірку. Аудиторській перевірці підлягають ведення бухгалтерського обліку і складання звітності щодо активів інвестиційних фондів, якими управляє КУА; а також склад і структура активів ІСІ тощо.
Основними органами, які здійснюють контроль діяльності КУА з боку інвесторів є Наглядова (Спостережна) рада ІСІ, а також, збори акціонерів (для корпоративного інвестиційного фонду). Наглядова рада, яка формується з інвесторів, які придбали цінні папери ІСІ, підписує та розриває договори з КУА; затверджує укладені КУА договори щодо активів ІСІ, сума яких перевищує встановлену в регламенті ІСІ мінімальну вартість; затверджує договори з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором (депозитарієм) на обслуговування ІСІ.
Крім цього, контроль за діяльністю КУА здійснює зберігач, до повноважень якого входить:
• здійснення контролю за відповідністю операцій з випуску, продажу, викупу й анулювання цінних паперів ІСІ регламенту, проспекту емісії цінних паперів ІСІ та діючому законодавству;
• щоквартальна перевірка правильності розрахунків вартості чистих активів ІСІ, зроблених КУА;
• контроль проведення розрахунків за операціями з активами ІСІ і рух цінних паперів, які належать до активів ІСІ;
• інформування НКЦПФР про будь-які дії КУА, що не відповідають проспекту емісії цінних паперів ІСІ або порушують регламент ІСІ, закон чи нормативно-правові акти Комісії;
• право вимагати скликання позачергових зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду при необхідності
Контроль з боку держави здійснює НКЦПФР:
• КУА надає до НКЦПФР інформацію та звіти про діяльність ІСІ ;
• НКЦПФР проводить перевірку роботи КУА, а у разі виявлення порушень, застосовує до КУА передбачені законодавством заходи впливу.
