40. Винагороди за брокерську діяльність та ефективність її здійснення

На обсяг винагороди за брокерську діяльність, вагомий вплив мають і такі чинники, як різниця в цінах на один і той самий товар на різних біржах. В такому випадку, брокер організовуючи реалізацію товару сам, вступає в контакт з іншими контрагентами виходячи на свою або інші біржі. Зі своєї винагороди брокер сплачує біржі 2% за її послуги.

Ефективність брокерської діяльності визначається через систему розрахункових показників:

1. Рівень економічної ефективності брокерської діяльності. Визначається через відношення величини одержаного сумарного прибутку за укладеними угодами до величини усіх видів витрат пов'язаних з укладанням контракту (від заявки клієнта до оформлення і реєстрації угоди після її укладання. Цей показник розраховується для узагальнення роботи за певний період як для оцінки діяльності брокерської контори та брокерів, так і окремих операцій.

2. Обсяг прибутку на вкладений капітал. Дає змогу оцінити наскільки ефективно працює дана брокерська фірма у порівнянні з іншими видами комерційної діяльності. Розраховують через відношення між сумарним прибутком, одержаним брокерською конторою протягом року та вартістю сумарного капіталу, вкладеного за цей же період для розвитку її діяльності.

41. Види і порядок укладання угод на валютній і фондовій біржах

Торгівля валютою здійснюється у формі касової або термінової валютної операції.

За касовою валютною угодою ( угодою „спот”) валюта поставляється відразу, як правило, не пізніше, ніж через два робочих дні після здійснення угоди. Валюта перераховується звичайно електронною поштою. Якщо валюта перерахована невчасно, то винна сторона сплачує відсотки за прострочення. Касові валютні операції застосовуються насамперед для своєчасного одержання іноземної валюти, необхідної для здійснення зовнішньоторговельних операцій. З переходом до плаваючого валютного курсу посилився спекулятивний елемент касової торгівлі валютою

Угода „спот” може бути як двостороння, так і багатостороння. При двосторонній торгівлі обмінюються національні валюти, що беруть участь в угоді сторін.

У міжнародній торгівлі валютою склалися певні норми і правила, які не встановлені в законодавчому або договірному порядку, але майже завжди їх дотримуються при укладенні угод.

Поряд з валютною операцією „спот” широко застосовується форвардна валютна операція. Суть форвардної валютної операції полягає в тому, що продавець бере на себе зобов’язання через певний термін передати покупцю валюту, а покупець зобов’язується прийняти її і оплатити відповідно до умов угоди.

Розрізняють два види термінових валютних угод: звичайна термінова угода і угода „своп”.

При звичайній терміновій угоді учасники завчасно встановлюють курс, за яким здійснюватимуться розрахунки в майбутньому. Він має назву термінового (форвардного) курсу. В його основі лежить курс угоди „спот”, що склався на момент укладення форвардної угоди, а також надбавки (репорт, ажіо) або знижки (депорт, дизажіо). Розмір репорту або депорту залежить не тільки від обсягу форвардних угод, а й від різниці процентних ставок за окремими валютами. Ці надбавки і називають ставками „своп”. Курс за терміновою угодою визначається як співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку в момент укладення угоди, різницею в процентних ставках за окремими валютами. Ці чинники не можна розглядати ізольовано.

Використання форвардних валютних операцій вигідне для імпортерів і експортерів одержанням більш надійної основи для калькуляції угоди, тому що вже при укладанні договору, незалежно від співвідношення курсів валют на момент оплати, в обох його сторін існує впевненість в одержанні встановленої суми. Угоди здійснюються за оголошеними комерційним банком форвардними курсами з депортом або репортом до касового курсу.

Угода „своп” — це валютна операція, що укладається між банками і становить комбінацію купівлі і продажу однієї і тієї самої валюти, але в різні терміни. Певна сума валюти в межах однієї угоди купується на термін і продається на касовому ринку або навпаки. При цьому сума іноземної валюти, одержувана до встановленого терміну, збільшується (зменшується) на розмір ставки „своп” при обміні валюти з депортом (репортом). Як правило, у великих обсягах угоди „своп” укладаються між центральними банками.

1 Суміщення надання фінансових послуг – це надання фінансовою установою двох або більше видів фінансових послуг