44. Класифікація злочинців.

У кримінології найчастіше використовують класифі­каційні групування за такими критеріями:

за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освіта):	чоловіки, жінки, неповнолітні; різноманітні вікові категорії, зокрема 18-24, 25-29, 30, 49 і понад 50 років; з початковою, середньою та вищою освітою;
за ознаками соціального становища й роду занять:	робіт­ники, службовці, працівники сільського господарства, військо­вослужбовці, приватні підприємці, студенти, безробітні, пенсіонери;
за ознаками місця проживання та тривалості проживання:	мешканець міста, селища міського типу, села; місцевий житель, мігрант, переселенець;
за інтенсивністю й характером злочинної діяльності:	по­вторність, рецидив (спеціальний або загальний), у складі групи, організованого злочинного угруповання;
за даними про стан особи в момент вчинення злочину:	у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, під час від­бування покарання у виправно-трудовій установі;
за видами вчиненого злочину:	грабіжники, вбивці, ґвалтівники, хулігани, хабарники тощо.

45. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.

Соціальний фактор:

Із погляду представників соціологічного напряму, відмінність злочинної поведінки від правомірної полягає в її спрямованості, цілях і системі мотивів. Злочинцям притаманні потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, погляди зовсім іншого характеру, ніж законо­слухняним громадянам. Вольові фізичні характеристики можуть сприяти чи перешкоджати вчиненню злочинів, проте за їх допо­могою неможливо визначити, чому саме вчинено злочин.

Отже, предметом кримінологічного вивчення, що допоможе відповісти на питання про причини злочинної поведінки, по­винна бути така система особистісних характеристик, які законо­мірно виявляються в ній:

• сфера потреб і мотивації (потреби, інтереси, мотивація);

• ціннісно-нормативна сфера свідомості особи (погляди, установки, переконання, ціннісні орієнтації, спрямованість особи);

• соціальні позиції особи з відповідними соціальними нормами;

• діяльність особи, що має значення в соціальному, мораль­ному та правовому аспектах, її місце та роль у цій діяльності.

Біологічний фактор:

Від біологічних особливостей, насамперед, залежить те, що візьме особа від навколишнього середовища, які громадські відносини ввійдуть до її структури. Інакше кажучи, природа наділяє людей ніби своєрідним фільтром, через який не кожний соціальний фактор може пройти. Біологічне постає як об­ставина, під впливом якої формується система суспільних відносин, які складають сутність особистості.

Генетичні й інші біологічні, фізіологічні відхилення, звичайно, певною мірою впливають на поведінку людини. Це безперечний факт, який, однак, вимагає правильного тлумачення. Отож вказані негативні особливості, що не ви­ключають осудності особи, є соціально зумовленими, їхній характер залежить від соціальних факторів, адже особистість формується під провідним впливом соціального середовища.