61. Поняття та значення попередження злочинності.

попередження злочинності – багаторівнева система цілеспрямованих державних і громадських заходів щодо виявлення, усунення, ослаблення та нейтралізації причин та умов злочинності окремих видів і конкретних злочинів, а також утримання від переходу чи повернення на злочинний шлях осіб, умови життя та поведінка яких вказують на таку можливість

Значення попередження злочинності.

• виявляє і аналізує явища, процеси, обставини, які виступають детермінантами злочинів;

• вивчає чинники, що призводять до формування особи злочинця та реалізація злочинних намірів;

• встановлює коло осіб, від якого можна очікувати вчинення злочинів і здійснює цілеспрямовану профілактику виховного впливу на них

• усуває або нейтралізує криміногенні фактори на індивідуальному рівні.

62. Суб'єкти попередження вчинення злочинів.

Суб’єктами діяльності з попередження злочинності є юридичні й фізичні особи, які здійснюють таку діяльність. До них належать органи виконавчої влади, адміністрація державних, колективних та приватних підприємств, установ, організацій, громадські організації й утворення, приватні особи, приватні розшукові та охоронні установи.

суб'єкти попередження злочинності — це державні органи, громадські організації, соціальні групи, службові особи чи грома­дяни, які спрямовують свою діяльність на розроблення і реалізацію заходів, пов'язаних з випередженням, обмеженням, усуненням кри­міногенних явищ та процесів, що породжують злочинність і злочи­ни, а також на їх недопущення на різних злочинних стадіях, у зв'яз­ку з чим мають права, обов'язки і несуть відповідальність.

Суб’єктів попередження злочинності поділяють на три основні групи.

1 група	До першої групи належать суб'єкти загальносоціальної профілактики — державні, регіональні та місцеві органи влади й управління, а також громадські формування, які не виконують безпосередньо правоохоронних завдань (міністерства, департаменти, органи місцевого самоврядування, партії, профспілки, церква та ін.).
2 група	До другої групи належать суб'єкти спеціально-кримінологічної профілактики:    - державні органи, що виконують правоохоронні функції (Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України — СБУ, прокуратура, Державна податкова адміністрація, Державний департамент з питань виконання покарань, суд та ін.);    - державно-громадські органи, що виконують правоохоронні функції (служби у справах неповнолітніх, комісії у справах молоді, спостережні, адміністративні комісії та ін.);    - приватні й громадські структури та організації, що сприяють виконанню правоохоронних завдань (загони самооборони, добровільні народні дружини, товариські суди, приватні розшукові й охоронні підприємства).
3 група	Третя група об’єднує суб'єктів, які здійснюють індивідуальну профілактику — працівники державних правоохоронних органів (дільничні інспектори міліції, оперуповноважені служб карного розшуку, державної служби боротьби з економічною злочинністю, кримінальної міліції у справах неповнолітніх таін.) та інших державних установ і організацій (наприклад, спеціальних навчальних закладів для неповнолітніх правопорушників), а також окремі громадяни (громадські інспектори державної автоінспекції та ін.).