30.Участь прокурора в господарському процесі.

Згідно ст. 29 ГПК прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для пред¬ставництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставина¬ми або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, пору¬шеної за позовом інших осіб.

Звернення прокурора із заявою до господарського суду - це правовий засіб його реагування на встановлені порушення закону в процесі здійснення наглядових заходів. Не маючи права безпосере¬дньо усувати порушення, прокурор звертається для цього до госпо¬дарського суду та бере безпосередню участь у процесі, домагаючись як поновлення порушених інтересів держави або громадянина, так і притягнення в установленому законом порядку до відповідаль¬ності осіб, які припустили ці порушення.

Порядок здійснення представництва визначається нормами ГПК та інших законів України. Стаття 34 Закону України «Про прокуратуру» ви¬значає завдання прокурора в судовому процесі: прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суд¬дів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про прокуратуру» представ¬ництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у ви¬падках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інте¬ресів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріаль¬ний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої пору¬шені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень еко¬номічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправ¬них дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до частини 2 ст. 29 ГПК якщо господарським судом прийнято до розгляду позовну заяву, подану прокурором в інтере¬сах держави, державний орган, уповноважений здійснювати функції дер¬жави у спірних відносинах, набуває статусу позивача. Ця норма корес¬пондує з нормою ст. 21 ГПК, відповідно до якої позивачами є підприєм¬ства та організації, в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Такий дер¬жавний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачу ст. 22 ГПК та іншими статтями ГПК. ГПК не містить обмежень щодо процесу¬альних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, пору¬шеній за позовом прокурора. Процесуальні права такого позивача не мо¬жуть бути обмежені прокурором, який подав позов в інтересах держави.

Частина 3 ст. 29 ГПК встановлює форму повідомлення про¬курора про його участь у справі, яка порушена за позовом іншої особи в загальному порядку. Таке повідомлення повинно бути подано до госпо¬дарського суду в письмовій формі. Крім того, в судовому засіданні, в яке прокурор з'явився, він сповіщає господарський суд усно. При цьому він повинен визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та о᬴рунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до частини 4 ст. 29 ГПК прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони. При цьо¬му обсяг прав залежить від того, з якою зі сторін пов'язані інтереси дер¬жави: якщо інтереси держави уособлюються позивачем, прокурор має пра¬ва позивача, зокрема право змінити підставу або предмет позову, збіль¬шити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити роз¬мір позовних вимог; якщо інтереси держави уособлюються відповідачем, прокурор наді¬лений правами відповідача, зокрема правом визнати позов повністю або частково.

Винятком є заборона прокурору укладати мирову угоду.

Оскільки прокурор наділений правами позивача, він має право відмо¬витися від позову, але відповідно до частини 5 ст. 29 ГПК така відмова прокурора не впливає на права позивача, тобто органу, який вико¬нує функції держави у спірних відносинах. У випадку якщо прокурор від¬мовився від позову, позивач має право вимагати вирішення спору по суті.

Частина 6 ст. 29 ГПК зазначає, що прокурор має право під¬тримувати позов і вимагати розгляду справи по суті, навіть у випадку, ко¬ли позивач відмовився від позову. Однак таке право надане прокурору, коли справу порушено за позовом, якого подано прокурором в інтересах держави. Якщо ж позов подано в інтересах громадянина, прокурор поз¬бавлений права підтримувати такий позов.