37. Поняття й види судових витрат у господарському судочинстві.

При організації діяльності судів із розгляду і вирішення спо­рів держава несе значні витрати, які складаються із витрат на матеріально-технічне забезпечення судів та утримання судової системи. Окрім того, до судочинства залучаються особи, які спри­яють здійсненню правосуддя, діяльність яких потребує матеріаль­ної компенсації, здійснюються дії, які потребують додаткових ви­трат. Тому законодавством на осіб, в інтересах яких розглядаються і вирішуються спори в судах, покладено обов’язок відшкодовувати витрати на судочинство.

Встановлення державою судових витрат має на меті, окрім ін­шого, попередити необґрунтоване звернення до господарського суду та стимулювати виконання своїх зобов’язань добровільно.

Згідно з п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосу¬вання розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовими витратами є пов’язані з розглядом справи в господарсько-му суді витрати, які складаються з державного мита (з 1 листопада 2011 р. — судового збору), сум, що підлягають сплаті за прове¬дення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, ви¬трат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (з 1 листопада 2011 р. виключаються) та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України належать, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Інститут судових, витрат у господарському процесі складається не тільки з норм господарського процесуального права, а й містить також норми фінансового права.

Зокрема, норми фінансового права регулюють порядок сплати державного мита (судового збору), звернення до фінансових орга¬нів тощо. Ціна позову, звільнення від сплати судових витрат, від-строчка, розстрочка їхньої сплати і багато інших відносин, що ви-никають між судом, та іншими учасниками процесу, регулюються нормами господарського процесуального права

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати поділяються на:

- судовий збір;

- суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом;

- витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження;

- оплати послуг перекладача, адвоката;

- інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (до таких витрат зокрема відносяться суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи).

38. Судовий збір

Судовий збір — збір, що справляється на всій території України за. подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами, докумен-тів і включається До складу судових витрат.

Питання розміру та порядку сплати судового збору регулю¬ються Законом України «Про судовий збір» від 28 липня 2011 р. (далі — Закон).

Судовий збір справляється з первісних та зустрічних позовних заяв майнового і немайнового характеру, апеляційних і касацій¬них скарг на рішення та постанови та про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами .

Стаття 2 Закону визначає об’єкти справляння судового збору при зверненні до господарського суду: за подання до суду позов¬ної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодав¬ством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з ново¬виявленими обставинами, заяви про скасування рішення третей¬ського суду, заяви про видачу виконавчого документа на приму¬сове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами до¬кументів.

Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рі-шення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжна-родних зобов’язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення.

Судовий збір стягується у твердих ставках і відсотках від ціни позову — із позовних заяв майнового характеру; в розмірі, кратному мінімальній заробітній платі — із позовних заяв немайнового характеру, із заяв про вжиття запобіжних захо¬дів та забезпечення позову;

у відсотках — із заяв про перегляд рішень і постанов у апеля-ційному та касаційному порядку, перегляд заяв Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.

Так, розмір ставок судового збору встановлено у ст. 4 Закону, згідно з якою судовий збір стягується в наступних розмірах:

із заяв майнового характеру — 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

із позовних заяв немайнового характеру — 1 розмір мінімаль¬ної заробітної плати;

із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову — 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

із апеляційної скарги на рішення суду — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання

позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчис¬леної виходячи з оспорюваної суми;

із касаційної скарги на рішення суду — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позов- ної_даяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

із заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявле- ними обставинами — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорю-ваної суми;

із заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом Украї¬ни — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

із апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

із заяв про скасування рішення третейського суду — 2 розміри мінімальної заробітної плати;

із заяв про видачу виконавчого документа на примусове вико-нання рішення третейського суду — 1,5 розміру мінімальної заро-бітної плати;

із заяв про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду — 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, су-довий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної за¬яви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дій¬сній вартості спірного майна або якщо на день подання позову не-можливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попе-редньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або

з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збо-ру, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немай- новий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановле-ними для позовних заяв майнового та немайнового характеру. 

За повторно подані позови, що раніше були залишені без роз-гляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв’язку із зали-шенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судово¬го збору.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений. А у разі роз’єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз’єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з ура-хуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіж¬ним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позо¬ву також у разі подання позову одним позивачем до кількох від-повідачів; об’єднання суддею в одне провадження кількох одно-рідних позовних вимог.

Слід зазначити, що судовий збір сплачується за місцем розгля¬ду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бю-джету України.

Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснен-ня правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, вклю-чаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового проце¬су, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально- розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та ін.

Згідно зі ст. 5 Закону від сплати судового збору звільняються: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядуван¬ня — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспіль¬них потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

позивачі — за подання позовів про відшкодування збитків, за-вданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають ко¬шти та майно громадян;

всеукраїнські та міжнародні об’єднання громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські ор-ганізації інвалідів, їхні підприємства та установи, республікан¬ське добровільне громадське об’єднання «Організація солдатських матерів України» — за позовами до господарського суду;

Генеральна прокуратура України та її органи — за позовами в інтересах громадян і держави;

Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду за-гальнообов’язкового державного соціального страхування Укра¬їни на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відді-лення;

Антимонопольний комітет України та його територіальні від-ділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

У разі, коли заявник звільнений від сплати судового збору, останнє при задоволенні позову справляється з відповідача (якщо він не звільнений від його сплати), виходячи з розмірів задоволе-них позовних вимог. Якщо позов залишено без задоволення, судо-вий збір не сплачується.

Коли позивач, звільнений від сплати судового збору, вибуває із справи у зв’язку з реорганізацією (ліквідацією) організації і арбітр змінює цього позивача правонаступником, платником судового збору є правонаступник, якщо він не має права на пільгу.

Платіжні документи, що є доказами сплати судового збору по-даються до господарського суду тільки в оригіналі. Якщо сторо¬ною не подано доказів сплати судового збору у встановленому по¬рядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на п.4 ч. 1 ст. 63 І'ПК України зобов’язаний по¬вернути її заявникові без розгляду. Про повернення позовної заяви виноситься ухвала.

Якщо позивач збільшує розмір позовних вимог, він повинен на-дати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у ви-значеному порядку і розмірі.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Законодавством передбачено повернення судового збору. Так, згідно зі ст. 7 Закону сплачений судовий збір підлягає поверненню у наступних випадках:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в по-рядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Повернення судового збору провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє судовий збір, протя-гом року з дня зарахування його до бюджету. Також, окремі поло-ження щодо повернення державного мита (судового збору) містять-ся в Роз’ясненні Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Згідно зі ст. 17 ГПК України, якщо справа непідсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господар-ським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про переда¬чу справи. Отже, виникає проблема неспівпадіння реквізитів при зарахуванні судового збору , яка має загалом вирішуватися із вра-хуванням того, чи були реально зараховані кошти до державного бюджету.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи виключно через установи банків чи відділення зв'язку, та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.