Лекція 7. Господарство канади

1. Промисловість.

2. Сільське господарство.

3. Транспорт.

4. Зовнішня торгівля.

5. Визначні пам’ятки країни.

У колоніальні часи економіка Канади розвивалася під впливом потреб європейських метрополій. У роки між двома світовими війнами американський вплив на Канаду змінився на англійський. Сучасна Канада за розмірами ВНП входить до першої десятки країн світу. Майже 3/4 працівників зайнято в третинному секторі, 20% – у вторинному і тільки 6% – у первинному. Разом з тим для Канади характерна велика залежність від іноземного капіталу та експорту сировини. Найбільші капіталовкладення й найбільшу власність у Канаді мають США. Економіка Канади пов’язана з економікою США більше, ніж це має місце між країнами ЄС. Канада і США утворили зону «вільної торгівлі». У цьому відношенні вислів «Канада є продовженням США на північ» багато в чому справедливий. Матеріальне виробництво країни можна поділити на дві майже рівні частини: одна працює на експорт, інша – на задоволення внутрішніх потреб.

Промисловість

Експортні галузі господарства Канади. До них відносять гірничо-видобувну промисловість і кольорову металургію, лісову і целюлозно-паперову промисловість, електроенергетику і зернове господарство. Їхня продукція є найважливішою частиною канадського експорту. Канада відома у світі багатою мінеральною базою. Головні металогенічні провінції – Канадський щит і Кордильєри. Паливно-енергетичні ресурси зосереджені на Внутрішніх рівнинах. Канада є другим після США виробником і першим у світі експортером мінеральної сировини. Серед металів, які видобуває та експортує Канада, – залізна руда, важкі кольорові і благородні метали (мідь, цинк, свинець, нікель, молібден, кобальт, титан, золото, срібло, платина), уран. Серед неметалевих корисних копалин – нафта, природний газ, кам'яне вугілля, азбест, калійні солі, сірка. На експорт працює алюмінієва промисловість, хоча сировину для неї довозять із країн Карибського басейну.

За запасами деревини Канада поступається тільки Росії і Бразилії. Хвойні ліси (тайга) простягаються широкою смугою через усю Канаду від Ньюфаундленда до Аляски й Тихого океану. За виробництвом пиломатеріалів і паперової маси Канада поступається тільки США, а за експортом їй належить перше місце. Як виробник та експортер газетного паперу вона не має собі рівних. Найважливішими районами цієї галузі є південь провінцій Квебек і Онтаріо на сході та Британська Колумбія на заході.

Щорічне виробництво електроенергії в Канаді вже перевищило 500 млрд кВт год і зростає далі. За цим показником у розрахунку на душу населення Канаду випереджає лише Норвегія. ГЕС виробляють 65% електроенергії, ТЕС на кам'яному вугіллі – 20% і АЕС – 15%. Висока частка гідроенергії пояснюється, по-перше, віддаленістю вугільних родовищ від головних економічних районів і, по-друге, величезними і зручними для використання гідроресурсами Канадського щита і Кордильєр. Важливим районом виробництва гідроенергії став південно-східний край Канадського щита у провінції Квебек. Тут споруджені каскади невеликих ГЕС на річках, що впадають у річку й затоку Святого Лаврентія. У 70-х роках ХХ ст. почалося будівництво великих ГЕС на півострові Лабрадор і на річках, які стікають з Канадського щита в Гудзонову затоку й затоку Джеймс – Черчилл, Нельсон, Ла-Ґранд. Почалося освоєння ресурсів річок Колумбія, Фрейзер і Піс-Рівер у Британській Колумбії.

Найбільшими споживачами електроенергії в Канаді є целюлозно-паперова галузь та кольорова металургія. Дешева електроенергія дала змогу облагородити експорт: замість лісу вивозити целюлозу й папір, замість руд і концентратів – кольорові метали.

Зернове господарство – ще одна галузь, яка визначає місце Канади у світовому поділі праці. Основний район розташований на півдні степових провінцій. Це північна частина американських степів-прерій – продовження «пшеничного поясу» США. Прерії Канади були розорані лише на початку XX ст. В історичному плані для цього району характерні великі ферми, висока товарність і рання механізація виробництва. Як експортер пшениці Канада поступається лише США. Країна вивозить також ячмінь.

У цілому базою експортних галузей Канади є її величезні природні багатства. Причиною виникнення цих галузей був попит на продукцію з боку європейських метрополій. Сучасне існування їх можливе лише тому, що в них зацікавлений величезний внутрішній ринок США. Великі розміри виробництва в експортних галузях досягалися спочатку в малозаселеній Канаді екстенсивним шляхом (використанням значних площ у сільському й лісовому господарстві та багатих легкодоступних родовищ корисних копалин). Процес інтенсифікації в експортних галузях почався порівняно недавно – лише після Другої світової війни.

Експортні галузі відіграють виняткову роль у житті Канади. По-перше, вони були й залишаються основним джерелом надходження іноземної валюти. По-друге, вони є важливим чинником освоєння цієї малонаселеної країни. Зайнятість в експортних галузях дуже невелика. Але при цьому слід враховувати, що в устаткуванні та обслуговуванні експортних галузей зайнята велика кількість людей, які працюють в інших сферах діяльності.

Обробна промисловість Канади представлена практично всіма галузями сучасного виробництва. Крім розглянутих вище експортних галузей, решта працює переважно на внутрішній ринок, але задовольняє його не повністю. Канада купує за кордоном багато готових продуктів виробничого та споживчого призначення й великою мірою залежить від імпорту промислового устаткування. Після Другої світової війни в Канаді зросла роль чорної металургії, машинобудування, нафтопереробки й нафтохімії. З'явилися новітні наукоємні виробництва, але їхня частка поки що невелика. Традиційно добре розвиненою залишається харчова промисловість.

Провідна галузь обробної промисловості – машинобудування. Розвинуте виробництво транспортних засобів (автомобілів, літаків, тепловозів, суден, снігоходів), тракторів і сільськогосподарських машин, устаткування для електроенергетики, лісопаперової та гірничої промисловості. За виробництвом автомобілів (понад 1 млн легкових автомашин на рік) Канада входить до першої десятки країн світу. Автомобілебудування – найбільша галузь канадської промисловості; 9/10 її зосереджено на півдні провінції Онтаріо. Автозаводи в Канаді виникли між двома світовими війнами як філії американських компаній з метою пробитися на ринки колишньої Британської колоніальної імперії. Останнім часом з'явилися автозаводи японських та корейських фірм, які зацікавлені у проникненні на внутрішній ринок США. Звідси таке парадоксальне явище: Канада, що є одним з важливих експортерів автомобілів, літаків, тракторів і сільськогосподарської техніки, ще більше цієї продукції імпортує з США для внутрішнього ринку.

Географія обробної промисловості Канади має таку особливість: підприємства галузей, що переробляють сировину і працюють переважно на експорт (кольорова металургія, деревообробна, целюлозно-паперова й борошномельна), розташовані в малих, здебільшого монофункціональних населених пунктах. Вони територіально розкидані й тяжіють до джерел сировини або енергії, до пунктів вивозу за кордон. На противагу цьому, галузі обробної промисловості, що працюють на внутрішній ринок, розміщені в основному у великих багатофункціональних містах, для них властива висока територіальна концентрація. Провідна роль тут належить півдню провінцій Онтаріо і Квебек.