Господарська оцінка природних умов і ресурсів

За характером поверхні територія Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії майже однаково представлена рівнинами й узгір'ями. Найбільше заселена й економічно розвинена південно-східна рівнинна частина країни. Узгір'я, які поширені на заході й півночі, заселені слабо й використовуються лише для екстенсивних форм господарювання. Найбільш суворим і найменш сприятливим для людського життя є Північно-Шотландське нагір'я.

Серед покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають паливні ресурси. Кам'яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII – початку XIX ст. Багаті вугільні басейни Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної Англії надзвичайно вдало розташовані. У 70-х роках XX ст., коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на шельфі Північного моря. Частка Великобританії у цих покладах становить понад 2 млрд т нафти і 700 млрд м куб газу. До речі, перешкодою у видобуванні нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. У цілому країна небагата на мінеральну сировину.

У ході промислового розвитку країни природне середовище Великобританії першим у світі зазнало значного забруднення, особливо у вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті в другій половині XX ст., покращили становище. Існує національна програма охорони природи і ціла система заповідних територій. Серед десяти національних парків найбільшим і найвідомішим є Лейк-Дістрикт (Озерна округа) у Кемберлендських горах Північної Англії.

Населення

Першими відомими предками сучасного населення Великобританії були бритти – кельтські племена, які з'явилися на островах понад 2500 років тому. Англи, сакси і юти – германські племена – переселилися на цю територію в V–VII ст. н. е., пофранцужені норманни – у XI ст. Понад 80% сучасного населення становлять англійці. Англійська мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Серед англійців у окрему групу виділяють ольстерців, які є нащадками змішаних шлюбів англійців та ірландців (понад 1 млн чол.). Шотландці (5 млн чол.), ірландці (2,2 млн чол.) і валлійці, або уельсці (1,5 млн) є нащадками кельтських племен. Шотландці та валлійці сприйняли англійську мову. Мова ірландців належить до кельтської групи індоєвропейської сім'ї. За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці здебільшого є протестантами різних напрямків. Ірландці – католики. Британці (цим терміном об'єднують усе населення Великобританії) зробили великий внесок у світову історію, науку, культуру і спорт.

Демографічні показники сучасного населення Великобританії аналогічні іншим індустріально розвиненим країнам: низький рівень народжуваності і смертності, старіння населення, здрібнення сімей.

У XVI–XIX і першій половині XX ст. Великобританія була класичною країною еміграції. До 1861 р. виїзд за межі країни не реєструвався. Але в 1861 – 1930 рр. було зафіксовано понад 8 млн чол., які переселилися переважно в США і «білі колонії» (домініони) – Канаду, Австралію, Нову Зеландію й Південну Африку.

У другій половині XX ст. еміграцію замінило протилежне явище – імміграція у Великобританію іноземних робітників. Причинами її став низький природний приріст населення в країні та висока вартість робочої сили. Іммігранти прибувають сюди з країн Співдружності – острови Вест-Індії, Східної Африки, Пакистану, Індії. «Кольорова» община нині налічує приблизно 3 млн чол., у тому числі 1,5 млн мусульман.

Великобританія – густо заселена й надзвичайно урбанізована країна. Середня густота населення становить 239 чол. на 1 км кв. У горах Шотландії вона знижується до 0,4 чоловіка на 1 км кв. Одночасно смуга, що простяглася від Манчестера до Лондона, належить до найбільш заселених не тільки в Європі, а й у всьому світі. Понад 3/4 населення Англії та Уельсу живе в міських графствах. У Шотландії та Ольстері цей показник дещо менший. У сільських графствах також спостерігається міський спосіб життя. Міграція населення пов'язана з переміщенням людей із внутрішніх зон великих міст у передмістя, у тому числі й у сільські графства.

Міста Англії значною мірою виникли ще за часів римського панування, тобто майже 2000 років тому. Поява деяких з них пов’язана з промисловим переворотом. Є міста, які щойно народилися, це супутники великих міст (ідея їх створення виникла саме в Англії). У системі міського розселення вирішальна роль належить восьми величезним міським утворенням, які складаються з головного міста і його оточення. Вони дістали назву конурбацій, або метрополітенських графств. Їхніми центрами є Лондон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс-Брадфорд, Шеффілд, Ньюкасл-апон-Тайн та Глазго. Тут мешкає майже третина населення країни.

Лекція 12. ГОСПОДАРСТВО ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

1. Промисловість.

2. Сільське господарство.

3. Транспорт.

4. Визначні пам'ятки країни.

Великобританія належить до шести головних економічно розвинених країн світу. Державний сектор її економіки включає Англійський банк, пошту, радіотелевізійну корпорацію Бі-Бі-Сі, основні авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове господарство й електроенергетику, виплавлення сталі, залізниці, доки і внутрішні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна «Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.

У сільському, лісовому господарстві й рибальстві зайнято лише 1% працівників, і вони дають 2% ВНП; у промисловості й будівництві – відповідно 28% і 31%; у третинному (нематеріальному) секторі – 71% і 67%. Розвинені всі галузі сучасного виробництва й послуг.

Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія – єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов'язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.

Найтісніші економічні зв'язки Великобританія має із Західною Європою, у першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на США і на країни Співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому обігу України в 1995 р. становила 2,4 %.