Експерементальна частина
4.1. Визначення вітаміну в1 в «Глюкорні»
Вітамін В1 або тіамін стійкий до дії кисню, кислот, світла, підвищеної температури. У лужному середовищі вітамін легко руйнується.
Матеріали та реактиви.
Розчин «Глюкорну» (10%), розчин сульфанілової кислоти (5%), розчин нітрату натрію (1%), розчин карбонату натрію (10%).
Хід роботи.
5 крапель розчину сульфанілової кислоти змішують із 5 краплями 5% розчину нітрату натрію (або беруть 10 крапель готового діазореактиву), додають 10 крапель розведеного водою у співвідношенні 1:10 розчину «Глюкорну» і 7 крапель розчину карбонату натрію. Спостерігають появу помаранчевого забарвлення, внаслідок утворення діазобензолсульфокислоти (рис. 4.1.).
Рис.4.1. Поява помаранчевого забарвлення при визначенні у «Глюкорні» вітаміну В1.
Цією реакцією був відкритий тіамін у молоці. Якщо до 1 мл молока додати 10 крапель діазореактиву та 7 крапель розчину карбонату натрію, виникне помаранчеве забарвлення розчину.
4.2.Визначення вітаміну в6 «Глюкорні»
Вітамін В6 або піридоксин стійкий до високої температури, дії кислот, лугів, але руйнується на світлі. Як представник фенолів, піридоксин дає кольорову реакцію із хлоридом заліза (III).
Матеріали та реактиви.
Водний розчин «Глюкорну» (10%), розчин FeCl3.
Хід роботи.
До 10 краплях розчину «Глюкорну» додайте 2 краплі розчину хлориду заліза (III). Суміш струсніть і спостерігайте появу червоного забарвлення (рис.4.2.) [14]. .
Рис. 4.2. Поява червоного забарвлення при визначенні у «Глюкорні» вітаміну В6.
4.3. Визначення вітаміну е в «Глюкорні»
Під час взаємодії α-токоферолу (вітаміну Е) із концентрованою азотною кислотою суміш забарвлюється у червоний колір, інтенсивність якого пропорційна концентрації вітаміну Е й може бути визначена колориметрично.
Матеріали та реактиви.
Розчин «Глюкорну» (50 %), розчин нітратної кислоти (70%), абсолютний етиловий спирт.
Хід роботи.
У дві пробірки наливають по 2,5 мл «Глюкорну» невідомої концентрації (дослідні проби), додають по 0,5 мл розчину азотної кислоти й ставлять у киплячу водяну баню на 3 хв. Потім пробірки охолоджують і залишають у темному місці на 15 хв. Об’єм рідини в кожній пробірці доводять етанолом до 5 мл, перемішують і фотометрують за λ = 470 нм (синій світлофільтр) (рис.4.3.).
Рис. 4.3. Визначення вітаміну Е у «Глюкорні» за допомогою ФЕК.
Одночасно до побудови калібрувальної кривої таким самим чином обробляють проби з відомим вмістом вітаміну Е. Для цього використовують 0,1 %-й спиртовий розчин α-токоферолу (1 мг вітаміну міститься в 1 мл розчину). У чотири пробірки наливають по 0,1; 0,25; 0,5; 1 мл розчину вітаміну й доводять загальний об’єм рідини в кожній пробірці етанолом до 2,5 мл (рис.4.4.).
Рис.4.4. Обробка проб із відомим вмістом вітаміну Е.
На осі ординат відкладають екстинкцію, на осі абсцис – концентрацію вітаміну Е, мг/мл. Концентрацію вітаміну Е в «Глюкорні» визначають за калібрувальною кривою (рис. 4.5.) [15].
Значення екстинкцій:
ЕГлюк=4,14;
Е0,1=4,16;
Е0,25=3,81
Е0,5=3,5;
Е1=3,2.
Рис. 4.5. Залежність екстинкції розчинів вітаміну Е від його концентрації.
Отже, концентрація вітаміну Е у 50-ти %-му розчині «Глюкорну» 0,1 мг/мл, а «Глюкорні» без розведення – 0,2 мг/мл.