Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Державний борг як результат розвитку державного...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
49 Кб
Скачать
☆
  1. Фактори, що впливають на кредитний рейтинг держави позичальника

Обчислення кредитного рейтингу держави потребує окремого розгляду політичних та економічних ризиків. Показники політичного ризику відображають бажання реципієнта платити по зобов'язаннях, а показники економічних ризиків — відповідають на запитання щодо можливості платити по цих зобов'язаннях. Кожне рейтингове агентство, звичайно ж, має свої методики обчислення кредитного рейтингу держави, але всі такі агентства враховують інформацію про економічний та політичний стан країни. Перелік інформації, що використовується при обчисленні рейтингу держави, включає такі «опорні пункти»:

Політичні ризики:

— форма правління та політичні інститути;

—   демократичність;

—   порядок зміни керівництва;

—   можливість досягнення угоди в економічній політиці;

—   ступінь інтегрованості у світову торговельну та фінансову системи;

—   зовнішня та внутрішня безпека.

Доходи та економічна структура:

—   рівень життя, доходів і розподіл благ;

—   ринковість економіки;

—   багатство ресурсів, рівень диверсифікації.

Прогноз економічного зростання:

—   розмір і склад накопичень та інвестицій;

—   рівень і модель економічного зростання.

Гнучкість фіскальної політики:

—   стан державного бюджету;

—   податкова система та гнучкість податкових ставок;

—   видатки бюджету.

Борги:

—   загальні активи;

—   капітальна та поточна заборгованість;

—   валютний склад і структура боргу;

—   Пенсійний фонд;

—   непередбачені видатки.

Стабільність цін:

— тенденції цін;

— рівень зростання грошової маси та кредитів;

— політика обмінного курсу;

— рівень автономності Центрального банку.

Гнучкість платіжного балансу:

— вплив фіскальної та грошової політики на зовнішні рахунки;

— структура балансу поточних операцій;

— склад балансу руху капіталів.

Зовнішній борг і ліквідність:

— розмір і валютний склад зовнішнього боргу;

— роль банків у формуванні ресурсів держави;

— структура боргу (коротко-, довгостроковий) і вартість обслуговування зовнішнього боргу;

— кредитна історія;

— рівень і склад резервів та інших активів.

Окрім наведеного переліку при обчисленні кредитного рейтингу певної держави враховуються різноманітні специфічні чинники.

Для обчислення рейтингу боргових цінних паперів необхідною є інформація щодо платоспроможності емітента цих паперів, обсягу та структури його боргу, стабільності його грошових потоків тощо. За відсутності достатньої інформації рейтинг не встановлюється. Постійної формули для розрахунку кредитних рейтингів не існує. Але практика показує, що до переліку чинників, які враховуються при обчисленні кредитного рейтингу облігацій, входять:

—   різноманітні коефіцієнти, що характеризують надійність повернення боргового зобов'язання;

— забезпеченість зобов'язання заставою;

—   підпорядкованість даної облігації іншому борговому зобов'язанню;

—   наявність гарантій по облігаціях;

—   наявність грошового фонду (амортизаційного фонду) для забезпечення регулярних відсоткових платежів по боргових цінних паперах;

—   строк платежу;

—   стабільність компанії-емітента (стабільність отримання компанією доходів, у тому числі прибутків);

—   ступінь регульованості компанії-емітента з боку державного та місцевого законодавства (це особливо важливо для переробних підприємств, залізниць, телефонних компаній);

—   чи підпадають дії компанії-емітента під положення антимонопольного законодавства;

—   частка зовнішніх операцій у діяльності компанії; політичний клімат країни, де здійснюються такі операції:

—   наявність і необхідність значних витрат компанії-емітента на обладнання для контролю за станом навколишнього середовища;

—   надійність товарів і послуг компанії-емітента з позицій сприйняття їх ринком (наприклад, негативне сприйняття споживачами продукції тютюнових компаній);

—   наявність у компанії-емітента пенсійних зобов'язань, не забезпечених реальними грошовими потоками;

—   можливість виникнення трудових конфліктів у компанії-емітента (це може бути актуальним, наприклад, для авіакомпаній);

— облікова політика компанії-емітента.