18. Стратегія і тактика управління державним боргом

Відповідно до зазначеного вище державну політику у сфері управління державним боргом можна поділити на боргову стратегію і боргову тактику. Під борговою стратегією у світовій теорії та практиці розуміють систему дій і заходів щодо уникнення (або врегулювання) боргових проблем держави та забезпечення (чи відновлення) її платоспроможності. Боргова стратегія окреслює кінцеву мету політики управління державним боргом, яка зводиться до отримання найвищого ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів та забезпечення платоспроможності держави. Боргова тактика визначає межі та умови державного запозичення, співвідношення між його формами, між кредиторами держави, а також порядок і механізм погашення державного боргу. Відповідно боргова тактика акцентує увагу на врегулюванні поточних проблем, зумовлених труднощами щодо обслуговування боргових зобов'язань (іншими словами, на вирішенні проблем тимчасової ліквідності) і визначає основні завдання, які вирішуються у процесі управління державним боргом.

19. Співпраця органів влади та управління з координації зусиль щодо управління державним боргом – важлива умова підвищення ефективності функціонування системи управління державним боргом і розбудови незалежної держави

?????? Існуюче законодавче поле щодо регулювання відносин, що виникають в процесі управління державним боргом та операцій з державною заборгованістю, на думку експертів, не відповідає потребам

поглиблення ринкового реформування основ макроекономічної політики та

функціонування фінансових ринків і їхнього інституційного забезпечення, має

несистемний характер. Зокрема, має місце неврегульованість широкого спектра

питань, пов’язаних із:

- компетенцією органів влади щодо державного боргу;

- визначенням величини, складу та структурних параметрів державного боргу,

на які повинна орієнтуватись відповідна політика;

- регламентуванням операцій щодо управління державним боргом;

- можливостями здійснювати таке управління через фінансовий ринок;

- порядком надання державних гарантій та визначенням пріоритетів у цій

сфері тощо.

Усі зазначені вище питання потребують системної законодавчої основи, яка б

враховувала передові досягнення боргової теорії та практики здійснення боргової

політики. З цією метою Підкомітетом з питань державного боргу, запозичень та

інвестицій Комітету з питань бюджету Верховної Ради України було розроблено

проект Закону України «Про Державний борг України» (реєстр № 1229-1). Головними цілями законопроекту є створення системного законодавчого поля регулювання відносин, що виникають при здійсненні боргової політики та операцій Уряду з державною заборгованістю, регламентація визначальних принципів організації системи управління державним боргом, створення передумов для розмежування

повноважень, підвищення прозорості і відповідальності органів виконавчої влади за

боргові рішення, створення ефективного механізму безпечного управліннядержавним боргом та економії коштів Державного бюджету України шляхом

запобігання ризикам. На думку авторів законопроекту, його прийняття сприятиме

вирішенню завдань:

- вдосконалення механізмів здійснення державних запозичень та погашення

державного боргу;

- встановлення нового механізму надання державних гарантій із

урахуванням ризиків;

- створення умов прозорості та передбачуваності для всіх економічних

агентів в питаннях управління державним боргом, створення сучасної

інформаційної інфраструктури управління державним боргом та ризиками;

- сприяння розвиткові ринку державних цінних паперів;

- встановлення збалансованого механізму розмежування повноважень владних структур з управління державним боргом.