2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Увести назогастральний зонд для профілактики блювання і аспірації шлункового вмісту і проведення ентеральної оксигенотерапії.

2.2. Увести постійний уретральний катетер для контролю погодинного і добового діурезу з дворазовим на день промиванням сечового міхура 2% розчином коларголу або розчину фурациліну 1:5000.

2.3. Увести внутрішньовенно краплинно 200 тис. Од. гордоксу.

2.4. Розпочати внутрішньовенну інфузію гідрокортизону – 10-15 мг/кг/добу.

2.5. Есенціале або ліпостабіл - 5,0 мл внутрішньовенно струменево на крові.

2.6. Лактульоза – по 300 мг 6 разів на день всередину.

2.7. Увести внутрішньовенно краплинно 25 г орніцетилу у 200 мл 5% розчину глюкози.

2.8. Внутрішньовенно краплинно увести 10 мл 40% розчину глутаргіну.

2.9. Метронідазол (трихопол) – призначити по 200-500мг 4 рази на день всередину упродовж 14 днів.

2.10. Увести глюкозо-інсулін-калієву суміш з кокарбоксилазою 100 мкг внутрішньовенно краплинно.

2.11. Лазикс в дозі 1 мг/кг/добу в комбінації з верошпіроном 75 мг/добу та еуфіліном – 5 мл 2% розчину 4 рази на добу.

Ситуаційна задача 2.8.

Хворий Н., 73 років, який 3 роки тому назад переніс інфаркт міокарда- (STEMI з локалізацією у базальних і середніх переднє-бічних сегментах лівого шлуночка), доставлений приватним транспортом до сімейного лікаря із скаргами на часті напади задухи та кашлю з виділенням пінистого рожевого кольору харкотиння. Лікар звернув увагу, що хворий намагається бути в положенні сидячи, має сіре обличчя, шкіра холодна, суха. В легенях – ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібно- та середньоміхурцеві хрипи, які прослуховуються на понад 50% площі легень. Серце: тони ослаблені, над верхівкою та у V точці прослуховується протодіастолічний ритм галопу, ЧСС – 115 уд/хв, АТ – 125/78 мм.рт.ст.

ЕКГ: ритм синусовий, правильний з частотою 115 уд/хв, у відведеннях V₅-V₆ реєструються комплекси QS з елевацією сегмента ST на 12-20 мм над ізолінією з від'ємним зубцем T. В порівнянні з попередніми електрокардіограмами динаміки немає.

ЕхоКГ: діаметр лівого шлуночка – 8,3 см, зона акінезії займає переднє-бічні базальні, середні та верхівковий сегменти лівого шлуночка (4.2, 8.9 ,14.) ФВ – 37%. Рівень серцевого Тропоніну І дорівнює 0,05 нг/мл.

Діагноз: ІХС: ішемічна кардіоміопатія (STEMI в переднє-бічних базальних, середніх та верхівкових сегментах лівого шлуночка, 2002). Хронічна аневризма лівого шлуночка. Гостра декомпенсаційна серцева недостатність, Killip-ІІІ, Forrester-III. ХСН ІІА стадія, із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, ІІІ ФК (NYNA).

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділ реанімації та інтенсивної терапії.

2.Об’єм екстренної медичної допомоги:

1.Нітрогліцерин 0,5 мг під язик кожні 5-10 хвилин.

[Нітрогліцерин 1-2 мл у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду внутрішньовенно, краплинно, якщо є така можливість].

2.Розчин морфіну гідрохлориду 1мл 1% розчину у 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду внутрішньовенно – уводити по 2-4 мл розведеного таким чином розчину морфіну, кожні 2-3 год.

3.Фуросемід (лазикс) 120 мг внутрішньовенно струменево.

4.Гідрокортизон 250 мг (або дексазон 8 мг) внутрішньовенно краплинно у 200 мл ізотонічного розчину.

5.Оксигенотерапія (спирто-киснева суміш через носові катетери).

6.Антифомсилан – інгаляційно 2-3 мл 10% спиртового розчину.

7.Етиловий спирт 5 мл абсолютного спирту + 15 мл 5% розчину глюкози, внутрішньовенно або 1-2 мл інтратрахеально.

8.У разі падіння АТ консилярно вирішувати питання щодо застосування левосимендану.

9.Госпіталізація у спеціалізоване відділення (після стабілізації гемодинаміки і подолання набряку легень).

Ситуаційна задача 2.9.

Хворий В., 28 років, підчас перебування в зоні бойових дій відчув стисний біль у грудях, подразнення горла і появу "піску" в очах. Після виходу із зони бою вказані симптоми минули, однак через 3 години з'явився приступоподібний кашель з відходженням рожевого пінистого харкотиння. Температура тіла підвищилась до 40⁰С. В легенях вислуховуються дрібно-, середньо- та великоміхурцеві хрипи по всій площі легень. Тони серця ослаблені, протодіастолічний ритм галопу над верхівкою серця. ЧСС – 120 уд/хв. АТ – 90/60 мм.рт.ст. Живіт м'який, печінка біля краю реберної дуги. Аналіз крові: гемоглобін – 160 г/л, еритроцитів – 6х10¹²/л, лейкоцитів – 12,3х10⁹/л, ШОЕ – 36 мм/год.

Діагноз: Гостре отруєння фосгеном; набряк легень – гостра серцева (лівошлуночкова) недостатність – кардіогенния шок.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого до військового госпіталю.