- •Методика викладання біології.
- •Методика викладання біології як галузь педагогічної науки: предмет, об’єкт, методи науково-педагогічних досліджень.
- •Концептуальні засади шкільної біологічної освіти. Мета та завдання сучасної шкільної біологічної освіти.
- •Державний стандарт середньої загальної біологічної освіти. Структура та зміст сучасного шкільного курсу біології.
- •Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів.
- •Закономірності й принципи навчання біології.
- •Структурні компоненти процесу навчання біології.
- •Аналіз діючої програми з біології для 7-11 класів загальноосвітніх шкіл.
- •Концепція сучасного шкільного підручника. Аналіз сучасних шкільних підручників з біології. Методика роботи з підручником на уроці.
- •1. Науковість викладу навчального матеріалу.
- •2. Формування світогляду.
- •3. Виховний потенціал навчального матеріалу.
- •4. Розвивальний ефект навчального матеріалу.
- •5. Дидактична досконалість навчальної книги.
- •6. Методичне забезпечення.
- •Засоби навчання біології. Визначення засобу навчання , класифікація засобів навчання біології. Методика використання живих рослин та тварин на уроках біології.
- •Натуральні препаровані засоби навчання біології. Методика використання на уроках опудал, колекцій та гербаріїв.
- •10 Клас
- •Методика використання на уроках біології в основній школі вологих препаратів, остеопрепратів та мікропрепаратів.
- •10 Клас
- •Друковані засоби навчання біології, їх класифікація та особливості використання на різних етапах уроку.
- •Методика використання відеофільмів та мультимедійних презентацій на уроках біології.
- •Методика використання моделей та муляжів на уроках біології.
- •Визначення ,структура та функції методу навчання. Класифікація методів навчання біології. Поняття про методичні прийоми та їх класифікація.
- •Визначення, класифікація та методика використання словесних методів навчання на уроках біології.
- •Загальна характеристика, , класифікація та методика використання наочних методів навчання, їх значення на уроках біології.
- •Спостереження як метод навчання біології, види спостережень, методика організації та проведення фенологічних спостережень.
- •Розв’язання задач та моделювання як практичні методи навчання, їх місце на уроці біології.
- •Загальна характеристика, класифікація та методика використання практичних методів навчання. Використання методів розпізнавання та визначення на уроках біології.
- •Шкільний біологічний експеримент як метод навчання . Його місце та значення у викладанні біології в школі.
- •Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології.
- •Методика формування і розвитку біологічних понять.
- •Методика формування вмінь та навичок на уроках біології.
- •Форми організації навчально-виховного процесу при вивченні біології в школі : їх класифікація та визначення.
- •Типи та структура уроків біології. Характеристика основних етапів уроку.
- •Комбінований урок біології, його структура та характеристика етапів. Міжпредметні зв’язки на уроках біології.
- •Форми та методи контролю знань учнів на уроках біології. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •Матеріальна база викладання біології. Кабінет біології. Пришкільна навчально-дослідна ділянка. Куточок живої природи.
- •Зоологія.
- •Екологія.
- •Питання до державного екзамену для студентів 4 курсу на бакалавра(2013) Ботаніка
- •Валеологія
- •Анатомія людини
- •Фізіології людини і тварин
- •Фізіології вищої нервової діяльності.
Екологія.
Екологія як комплексна наука. Біоекологія (аут-, дем- та синекологія ), соціоекологія, геоекологія та техноекологія.
Методи екологічних досліджень: спостереження, експеримент, моделювання, прогнозування, моніторинг.
Екологічні проблеми. Глобальні (хімічне, фізичне, механічне, біологічне забруднення довкілля, парниковий ефект, озонові діри, кислотні дощі, ядерна ніч, ядерна зима, зменшення генофонду рослин і тварин, демографічний вибух), національні та регіональні.
Організм і середовище. Екологічні фактори. Загальні закономірності дії екологічних факторів, закони Лібіха, Шелфорда, сукупної дії факторів.
Екологія популяцій. Докази існування популяцій: анатомічні, фізіологічні, етологічні. Класифікація популяцій. Гомеостаз популяцій. Досліди Емлена.
Вчення про біоценоз. Поняття про біоценоз, біотоп, екологічну нішу. Склад біоценозу. Природні та культурні біоценози (агроценози). Зв'язки в біоценозах: трофічні, форичні, фабричні, топічні.
Біологічний кругообіг речовин та потік енергії в екосистемі. Продуценти, консументи, редуценти. Ланцюги живлення, трофічні мережі. Закон Ліндемана. Екологічні піраміди. Закони екології Коммонера.
Поняття про біологічну продуктивність екосистеми. Біомаса. Первинна і вторинна продукція екосистем. Зміна екосистем (сукцесії), сукцесійні серії, клімаксовий стан екосистем.
Біогеоценоз, екосистема. Вчення Сукачова про біоценоз, Тенслі про екосистему. Типи екосистем.
Вчення про біосферу. Поняття про біосферу. Розвиток вчення про біосферу В.І.Вернадським. Межі життя в біосфері. Закони біогенної міграції атомів та константності Вернадського. Ноосфера. Біосфера – 2. Програма ЮНЕСКО “Людина і біосфера”.
Питання до державного екзамену для студентів 4 курсу на бакалавра(2013) Ботаніка
Космічне значення рослин. Рослинна клітина, її будова та функції. Відмінності рослинної клітини від тваринної. Рослинні тканини їх типи, будова і функції.
Космічна роль рослин
З появою автотрофних організмів, насамперед зелених рослин, став
можливим синтез органічних речовин з неорганічних сполук завдяки
використанню сонячної енергії (космічна роль рослин), а отже, існування
і подальший розвиток життя.
З виникненням фотосинтезу відбулася дивергенція органічного світу в двох
напрямках, які відрізнялися способом живлення (автотрофні і гетеротрофні
організми). Завдяки появі автотрофних фотосинтезуючих організмів вода й
атмосфера почали збагачуватися на вільний кисень. Це стало передумовою
появи аеробних організмів, здатних до ефективнішого використання енергії
в процесі життєдіяльності. Нагромадження кисню зумовило утворення у
верхніх шарах атмосфери озонового екрана, який не пропускав згубного для
життя ультрафіолетового випромінювання. Це забезпечило можливість виходу
життя на суходіл. Поява фотосинтезуючих рослин, у свою чергу,
забезпечила можливість існування і прогресивного розвитку гетеротрофних
організмів.
Вегетативні органи рослин. Морфологічна та анатомічна будова вегетативних органів, їх видозміни.
Відтворення та розмноження рослин. Способи розмноження рослин. Поняття про життєвий цикл та чергування поколінь у рослин. Гаметофітна та спорофітна лінії розвитку вищих рослин на прикладі зеленого моху зозулиного льону звичайного (Polytrichum commune L.)та папороті щитника чоловічого (Dryopteris filix-mas (L) Schott).
Квітка як високоспеціалізований генеративний орган квіткових рослин. Будова квітки. Подвійне запліднення у квіткових. Формування насінини та плоду. Типи плодів і насіння.
Предмет і завдання систематики рослин. Розвиток рослинного світу на фоні історії Землі. Основні таксономічні категорії систематики рослин. Сучасна система органічного світу та Царства рослин.
Характерні особливості нижчих рослин. Основні відділи водоростей. Будова клітини, типи сланей, способи розмноження водоростей. Екологічні групи водоростей та їх роль у наземних і водних екосистемах.
Відділ Лишайники. Загальна характеристика. Типи морфологічної та анатомічної будови. Класифікація, екологічні групи. Значення в природі і житті людини.
Царство Гриби. Риси подібності грибів з рослинами і тваринами. Будова клітини, вегетативного тіла, видозміни міцелію, способи розмноження, класифікація. Екологічні групи грибів, їх роль в екосистемах та народногосподарське значення.
Відділ Голонасінні: особливості будови, класифікація, поширення та значення. Життєвий цикл Голонасінних на прикладі сосни звичайної (Pinus sylvestris L)
Відділ Покритонасінні. Загальна характеристика, основні ароморфози Покритонасінних у порівнянні з Голонасінними, поширення, значення в природі, житті людини, класифікація. Характерні особливості класів Дводольні та Однодольні.