- •1 Застосування методів лінійного і нелінійного програмування для дослідження процесів обслуговування повітряного руху 1.1 Основні відомості про математичне програмування
- •1.2 Основні способи формування цільової функції задачі
- •1.3 Загальне формулювання і приклади задач лінійного програмування
- •1.5 Основні положення, на яких базується симплекс-метод розв’язання задач лінійного програмування
- •1.6 Узагальнений алгоритм і приклад розв’язання задачі лінійного програмування симплекс-методом
- •Приклад задачі
- •1.7 Основні відомості про способи розв’язання задач нелінійного програмування
- •1.8 Основні відомості про дискретне математичне програмування
- •Запитання для самоконтролю
- •2 Основні відомості про розв’язання задач обслуговування повітряного руху методом динамічного програмування
- •2.2 Узагальнений алгоритм розв’язання задачі динамічного програмування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1 Основні відомості про метод імітаційного моделювання
- •3.2 Приклад розв’язання задачі методом статистичного моделювання
- •3.3 Узагальнений алгоритм розв’язання задачі методом статистичного моделювання
- •3.4 Рівномірний розподіл випадкових змінних
- •4.1 Надійність і показники її оцінки
- •4.2 Забезпечення надійності систем шляхом резервування їх складових
- •4.3 Ефективність об’єднання резервів
- •4.4 Забезпечення “рівноміцності” підсистем
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1 Основні положення і означення
- •5.2 Основні закономірності прийому і оброблення інформації людиною-оператором
- •5.3 Основні характеристики надійності людини-оператора
- •Запитання для самоконтролю
- •14. Наведіть (приблизно) і поясніть графік залежності ймовірності своєчасного і безпомилкового розв’язання функціональних задач людиною-оператором від наявного часу.
- •6 Розв’язування задач обслуговування повітряного руху методами теорії графів
- •6.1 Основні відомості і приклад задачі
- •7 Застосування методів теорії систем масового обслуговування для дослідження системи обслуговування повітряного руху
- •7.2 Основні поняття теорії систем масового обслуговування
- •7.3 Основні різновиди систем масового обслуговування
- •7.4 Основні закони розподілу ймовірності в системах і процесах обслуговування повітряного руху
- •7.5 Рівняння для ймовірностей станів системи масового обслуговування
- •7.6 Аналіз функціонування системи управління повітряним рухом в районі аеродрому
- •Запитання для самоконтролю
7.6 Аналіз функціонування системи управління повітряним рухом в районі аеродрому
Початкові умови розв’язування задачі аналізу функціонування системи управління повітряним рухом у районі аеродрому:
станом системи в даний момент часу вважаємо кількість суден, що перебувають на обслуговуванні , тобто в зонах очікування, а також на траєкторіях зниження і заходження на посадку;
розглядається стаціонарний (усталений) режим функціонування системи, який можливий тільки при λ<μп, де λ – інтенсивність прильоту повітряних суден; μп – потенційна інтенсивність обслуговування (посадок) суден;
потоки переходів системи з одних станів в інші, що здійснюється з інтенсивностями λ і μп, є найпростішими (пуассонівськими).
Тоді систему управління повітряним рухом у районі аеродрому можна представити як СМО, схема якої показана на рис. 7.5.
Т
аку
розімкнуту схему СМО називають схемою
розмноження і загибелі. Ця назва
обумовлена тим, що подібною схемою
зображається процес розмноження і
загибелі живих організмів, хоча при
цьому, на відміну від показаного на рис.
7.5, інтенсивності переходів в одному і
тому ж напрямі не залишаються постійними,
тобто залежать від стану системи.
За умов, що наведені вище, рівняння станів для схеми рис. 7.5 мають наступну форму:
(7.2)
(7.3)
…………………… …
Розв’яжемо останню систему рівнянь, визначивши ймовірності р0, р1, … . Для цього спочатку означимо
і визначимо всі ймовірності станів через ймовірність р0.
З рівняння (7.2) одержимо:
З рівняння (7.3) і врахувавши останню рівність, матимемо:
Продовживши
таким же чином визначати ймовірності
станів, помітимо, що взагалі
, де n – кількість суден на обслуговуванні.
Підставивши ці значення ймовірностей у рівняння нормування, одержимо:
звідки визначимо:
У правій частині останньої рівності у знаменнику маємо суму членів нескінченної спадної геометричної прогресії з першим членом 1 і знаменником γ. Відомо, що така сума дорівнює першому члену прогресії, розділеному на одиницю мінус знаменник прогресії, тому
(7.4)
Знаючи
ймовірності одночасного перебування
на обслуговуванні будь-якої кількості
повітряних суден, визначимо середню
кількість
суден, які одночасно перебувають на
обслуговуванні:
Права частина останньої рівності є сумою членів нескінченної спадної геометричної прогресії, першим членом і знаменником якої є ρ, тому
Середнє
значення часу t перебування повітряного
судна у районі аеродрому дорівнює
середній кількості суден на обслуговуванні,
помноженій на час
обслуговування одного судна:
З точки зору практичної діяльності важливо знати максимальний можливий час перебування повітряного судна в районі аеродрому, тому що це пов’язане як з безпекою, так і з економічністю польотів. Оскільки ж процес, що розглядається, є імовірнісним, то такий час можна оцінити тільки у імовірнісному аспекті. Для цього треба задати граничну (допустиму) ймовірність ргран. неперевищення згаданим часом того значення, яке при цьому отримаємо. Тоді на підставі (7.4) запишемо:
звідки
визначимо
Граничний ( максимальний при заданій його ймовірності ргран. ) час перебування судна у районі аеродрому, тобто час очікування посадки і заходження на посадку
В останній рівності основа, за якою здійснюється логарифмування, не має значення.
