- •1. Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •3. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •4. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •5. Позитивізм е. Дюркгайма: соціальні факти та особливості їхнього дослідження (на прикладі самогубства).
- •6. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •7. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •8. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •10. Соціологічний аспект психоаналізу: з. Фройд.
- •9. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •11. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •12. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •13. Соціальна роль: визначення та головні положення рольової теорії. Рольові конфлікти та рольова напруга: межі метафори “театру”.
- •Соціальні інститути: визначення, функції та підґрунтя виникнення.
- •15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
- •16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
- •17. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки.
- •21. Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •22. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •25. Системи/моделі соціальної стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •26. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підґрунтя.
- •27. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •28. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •29. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •30. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •Наслідки гендерної стратифікації: здоров’я та добробут, продуктивність праці, система урядування.
- •32. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •34.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість.
- •35. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
- •37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •38. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •Неспеціалізована інстинктуальна організація людини як підґрунтя виникнення суспільства: теорія соціального конструювання реальності п. Бергера та т. Лукмана.
- •40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •41. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для суспільства.
- •42.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •43. Соціологічний погляд на девіантну, делінквентну та злочинну види поведінки: перспективи структурного функціоналізму та символічного інтеракціонизму.
- •44.Сучасний стан явної та латентної світової злочинності.
- •45. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •46. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •47.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •48.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •Дихотомічне уявлення про сутність наукового знання: інтерналізм та екстерналізм.
- •Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знання та науки: розуміння знання та принципів його вивчення.
- •51. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •52. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
- •58. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •59. Основні категорії соціологічного дослідження: теорія, гіпотеза, операціоналізація, надійність. Види кореляцій.
- •60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •62.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •63.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •64. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •65. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.
- •68. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •69.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •70. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соціального обміну та економічний підхід).
40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
Головним соціальним процесом, через який здійснюється взаємодія між особистістю та суспільством, є процес соціалізації.
Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи спільнот( група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.
Агентами соціалізації є сім’я, сусіди, ровесники, вихователі та вчителі, колеги і знайомі, засоби масової інформації, соціальні інститути, насамперед культурновиховні, референтні групи тощо.Соціалізація здійснюється протягом усього життя людини, поділяючись на первинну (соціалізація дитини) та вторинну ( соціалізація дорослих). Це відбувається тому, що умови життя людини, а значить і вона сама, постійно змінюється, вимагають входження у нові соціальні ролі та змін статусу, інколи докорінних. Але якщо під час соціалізації дитини головною для неї є соціальна адаптація (пристосування до суспільного середовища), то для соціалізації молодої і навіть соціально зрілої людини основну роль відіграє інтеріоризація (формування внутрішньої структури людської психіки, переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє „Я” особистості).Результатом інтеріоризації є індивідуальність особистості. З. Фрейд виокремлює такі механізми соціалізації :
імітація – усвідомлені спроби дитини копіювати і наслідувати поведінку дорослих і друзів;
ідентифікація – засвоєння дітьми поведінки батьків, соціальних цінностей і норм як власних.
Почуття сорому і провини – негативні механізми соціалізації, що забороняють і придушують деякі моделі поведінки.
Ученим відомо не так вже й багато дітей-мауглі. Перший документально підтверджений випадок дитини, яка прожила перші роки свого життя поза сферою так званих нормальних людських контактів, датується 9 січня 1800р., коли „з лісу, неподалік від села Сен-Серен у південній Франції, вийшло дивне створіння”. Як незабаром з”ясувалося, то був хлопчик віком років 11-12, але хоч він ішов на двох ногах , всеж більше скидався на дикого звіра, ніж на людину. Ві видавав лише дивні звуки і гарчання.
Інший приклад – це справжній випадок мауглі. Англійські місіонери в Індії знайшли дівчинку у віці приблизно 8 років. Вважається, що батьки кинули її напризволяще ще тоді коли вона була ще грудною дитиною; також вважається , що вижила дівчинка завдяки вовкам. Коли її знайшли ,то цілком природно, дівчина вкрай вороже ставилася до інших людей, бігала без одягу просто неба та споживала сире м’ясо.
Зважаючи на ці дані, соціобіологи останнім часом дещо відійшли від своїх попередніх, як виявилося, спрощених уявлень. Так повертаючись до дітей –мауглі, Ст. Пінкер, один з провідних психолінгвістів, визнає : „Серед тих дітей –мауглі, яких знаходять по лісах або в домівках психічно неповноцінних батьків після пубертатного віку, деякі опановують слова... проте вони ніколи не бувать здатні на те, щоб опанувати граматику мови в повному обсязі”.
