66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.

На следующем этапе каждому утверждению приписывается определенная обощенная оценка шкалы, указывающая на его относительное положение на шкале; при этом, чем более одобрительным видится арбитрам некторое утверждение, тем выше его оценка. Многие исследователи вычисляют оценку шкалы, приравнивая ее к среднеарифметическому, т.е. сначала складывая все частные оценки какого либо утверждения, а затем деля суму на число орбитров. Более надежный способ заключается в определении в качестве оценки шкалы медианного значения для каждого утверждения. На данном этапе те пункты (утверждения), которые получили у разных орбитров сильно расходящиеся оценки (например, демонстрирующие разброс в диапазоне 5 или 6 категорий шкалы), устраняются из списка. Окончателньо опросный лист попадают 15-20 пунктов, по которым орбитры ближе всего сошлись в оценках. Некоторые типические утверждения, которые могли бы быть включены в шкалу Терстоуна, предназначенную для измерения различных типов отношения населения к студентам. На этапе интерюирования, респондента из обследуемой выборки просят сказать, с какими из предъявленных пунктов утверждений он согласен или – в альтернативном порядке – какие пункты (но не более 2-3х) наиболее близки к его мнению о рассматриваемом объекте (в нашем случае о студентах). Затем для установления таких образом пунктов определяется медианное значение, какое и приписывается данному респонденту в качестве его оценки шкалы, в качестве обощения его взглядов на оъект. Если ответы респондента оказываются разбросанными по нескольким несмежным точкам шкалы, исследователь обычно делает заключение, что либо у данного индивида нет определенного отношения к исследуемому объекту, либо его отношение отлично от того, который подразумевается в данной шкале. Ответы оказываются тесно сгрупироваными на каом-то одном участке шкалы, исследователь в праве сделать вывод о валидности и надежности разработанной им меры.Этим он не в последнюю очередь обязан арбитрам, сыгравшим важную роль в построении исследовательного инструмента.

67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.

Якщо не розглядати проблему так детально, то можна сказати, що контент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Найбільш простим поділом напрямів к.а. є поділ на:1)кількісний, 2)якісний. Якісний і кількісний види к.а. розрізняються на думку А.Джордж

Тим що першому фіксується присутність чи відсутність елементів змісту,

Тоді як удругому випадку розглядається тільки частота присутності цих елементів. Але будь-який якісний чи кількісний аналіз повинен бути спрямованим, тобто мати чітку мету і ґрунтовну наукову гіпотезу. А.Джордж вважав, що якщо к.а. застосовується до великої кількості даних без чіткої гіпотези, то дослідник морно гає час.

Де одну можливість контент-аналіз продемонстрував під час вивчення дослідницькою групою вчених під керівництвом Челтона Баша з Інституту досліджень у галузі журналістики Стенфордського університету об'єктивного ставлення газет до претендентів у передвиборній боротьбі.Вчені, виходячи з того що будь-яке вербальне спілкування із світом — це дзеркало, у якому відображаються і комунікатор, і аудиторія. слробували дослідити, чи відбивається точка зору газети (редакційні статті) у новинах, тобто чи виконується на практиці принцип американської журналістики, за яким новини мають бути цілком об'єктивними і не відображати ніяких пристрастей. Об'єктом дослідження стали редакційні статті та новини у 9 республіканських, 2 демократичнихі і 1 нейтральній каліфорнійських газетах за 2,5 місяці під час передвиборної боротьби за місце у сенаті С.Ш. міЖ Ніксоном і Дугласом у 1950 р. Виявилося, що жодна газета не змогла залишитися сторонньою у новинах про висвітлення ходу передвиборної боротьби.

Таким чином, контент-аналіз дає можливість дослі^женья докумьнпз нй різноманітні теми. Уперше можливості контент-аналізу теоретично обгрунтузев Г.Д.Лассуе.г І. Зокрема, він писай іро можливість з допомогою контент-аналізу досліджувати характер і зміст соціальки : змгн.

З допомогою контент-аналізу можна проводити дослідження будь-якого документа чи сукупність документів з метою вивчення як закономірностей внутрішньої побудови документа, так і того, що його породило і для чого він призначений. З високими можливостями к.а. повязана необхідність його застосування. В цілому можна зазначити, що у наш час вже жодне дослідження документа не можна зд ійснити без; застосування методу контент-аналізу. Цей метод продовжує свій розвиток і поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованого аналізу.