- •1. Поняття господарського права як галузі принц та як галузі правової науки.
- •2. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання іншими видами відносин.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •4. Класифікація суб'єктів господарських правовідносин.
- •5. Методи господарського права.
- •6. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •7. Напрями вдосконалення господарського законодавства.
- •8. Поняття та ознаки підприємництва.
- •9. Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •10. Некомерційне господарювання: поняття, ознаки, організаційно-правові форми здійснення.
- •11. Організація та управління господарською діяльністю.
- •12. Державна політика у сфері господарювання.
- •Глава 2
- •13. Методи державного регулювання економіки.
- •14. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •15. Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.
- •16. Загальні засади створення суб'єктів господарювання.
- •17. Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •18. Загальні засади припинення діяльності суб'єктів господарювання.
- •19. Поняття та ознаки суб'єктів господарського права.
- •20. Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання.
- •21. Організаційна структура та управління підприємством.
- •22. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •23. Правове становище державних комерційних підприємств.
- •24. Правове становище казенних підприємств.
- •25. Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •26. Правовий статус громадянина-підприємця.
- •27. Правове становище приватного підприємства.
- •28. Правове становище виробничого кооперативу.
- •29. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •30. Поняття та класифікація господарських товариств.
- •31. Органи управління господарським товариством, їх компетенція.
- •32. Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •33. Правове становище акціонерних товариств.
- •34. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Глава 2. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •35. Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.
- •36. Правове становище командитного товариства.
- •37. Правове становище повного товариства.
- •38. Поняття об'єднання підприємств, їх класифікація.
- •39. Функції та компетенція об'єднання підприємств.
- •40. Управління об’єднанням підприємств.
- •41. Правове становище господарських об'єднань.
- •42. Правове становище холдингових компаній.
- •43. Правовий режим майна суб'єктів господарювання.
- •44. Види майна та джерела формування майна суб'єктів господарювання.
- •45. Склад майна, що використовується у сфері господарювання.
- •46. Похідні від права власності правові титули майна суб'єктів господарювання.
- •47. Право оперативного управління.
- •48. Право господарського відання.
- •49. Право державної власності: поняття, зміст, правові форми реалізації.
- •50. Правові засади приватизації державного та комунального майна,
- •2. Суб'єкти та об'єкти приватизації.
- •3. Приватизаційний процес та способи приватизації.
- •4. Угоди приватизації.
- •51. Поняття, ознаки корпоративних прав та загальні засади здійснення.
- •52. Управління корпоративними правами.
- •IV. Механізм забезпечення захисту інтересів держав
- •V. Контроль та оцінка ефективності управління корпоративними правами держави
- •53. Поняття та види цінних паперів за законодавством україни
- •54. Державне регулювання ринку цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •55. Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.
- •56. Учасники провадження у справі про банкрутство.
- •57. Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.
- •58. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •59. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •60. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •61. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •62. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •63. Черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві,
- •Стаття 45. Черговість задоволення вимог кредиторів
- •64. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •71. Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •72. Поняття економічної конкуренції та монополізму.
- •73. Правові засади діяльності антимонопольного комітету україни.
- •74. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви
- •75. Недобросовісна конкуренція: поняття, види, відповідальність.
- •76. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевою самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю: поняття, прояви.
- •77. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
- •78. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •79. Поняття та види порушень у сфері економічної конкуренції.
- •80. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •81. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань.
- •82. Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов'язань.
- •83. Забезпечення належного виконання господарських зобов'язань.
- •84. Припинення господарських зобов'язань.
- •85. Поняття та ознаки, функції господарського договору.
- •1. Поняття та ознаки господарського договору
- •86. Класифікація господарських договорів. Класифікація господарських договорів
- •87. Зміст господарського договору.
- •Зміст господарського договору
- •88. Форма господарського договору.
- •89. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •90. Правове регулювання оренди у сфері господарювання.
- •91. Правове регулювання лізингу у сфері господарювання.
- •92. Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх правового статусу.
- •93. Правове становище товарної біржі.
- •94. Правове становище фондової біржі.
- •96. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб'єкти.
- •95. Поняття та види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
- •97. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •98. Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •99. Спеціальні (вільні) економічні зони.
5. Методи господарського права.
Методи правового регулювання господарських відносин ~ це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно до їхніх властивостей і цілей правового регулювання, що відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридично значущих рішень, характер юридичної відповідальності у випадку порушення та способи юридичного захисту прав і законних інтересів сторін.
Розрізняють чотири основні методи правового регулювання господарських відносин, що забезпечують комплексне та більш-менш збалансоване врахування публічних та приватних інтересів у сфері господарювання. До них належать:
метод приписів, що передбачає право прийняття юридично значущих рішень органом господарського управління (власником майна) щодо підпорядкованого йому суб'єкта (рішення власника про створення підприємства чи його реорганізацію, ліквідацію; видача ліцензії; розміщення державного замовлення на підприємствах, що функціонують на базі державного майна, і підприємствах-монополістах). Застосування цього методу законодавцем відбувається у формі імперативних норм (щодо мінімального розміру статутного фонду/капіталу окремих видів господарських товариств, комерційних банків, корпоративних інвестиційних фондів та ін.), джерел формування їх майна, обов'язковості певних фондів чи резервів (або навпаки - забороні їх створювати, як це передбачено ст. 12 Закону "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". Метод владних приписів передбачає насамперед урахування публічних інтересів (якщо застосовується державою чи територіальною громадою в особі уповноважених органів). Разом з тим він використовується будь-яким власником манна щодо створеного ним підприємства (у формі статуту, що визначає межі використання підприємством майна власника та обов'язки щодо власника) і, відповідно, віддзеркалює інтереси власника;
метод автономних рішень дозволяє суб'єктам господарювання приймати самостійно (але в межах своєї компетенції) юридично значущі рішення й передбачає обов'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень (наприклад, ухвалення загальними зборами акціонерного товариства рішення про напрями використання прибутку товариства за минулий фінансово-господарський рік);
метод координації забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні; рішення приймається шляхом компромісу (укладення господарського договору);
метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами пропозицій (рекомендацій), адресованих суб'єктам господарювання щодо певної (бажаної для суспільства, ефективної) поведінки (порядку дій) у сфері господарювання. Це примірні господарські договори, примірні установчі та внутрішні правові документи господарських організацій, утому числі відкритих акціонерних товариств.
Деякі автори (насамперед член-кореспондент Академії правових наук України Г.Л. Знаменський) вважають, що господарські відносини регулюються за допомогою одного комплексного методу, що інтегрує всі вищеназвані. Це - метод рівного підпорядкування всіх учасників господарських відносин суспільному господарському порядку, що забезпечує оптимальне поєднання приватних і публічних інтересів і створює партнерські та добропорядні відносини у сфері господарювання.