18. Обґрунтуйте доцільність застосування коригуючих коефіцієнтів до нормативів бюджетної забезпеченості.

1. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів гарантованих послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.

2. Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Окремі адміністративно-територіальні одиниці мають різний податковий потенціал, неоднакову вартість послуг, які надаються місцевими органами влади, що обумовлено рівнем розвитку економіки, станом соціальної і побутової інфраструктури, відмінностями природно-кліматичних умов, різним екологічним і техногенним станом. Тому нормативи бюджетної забезпеченості застосовуються з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розміри коригуючих коефіцієнтів встановлюються постановою Кабінету Міністрів України щодо затвердження формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами.

Бюджетний кодекс передбачає два види таких коефіцієнтів залежно від: 1) кількості населення та споживачів гарантованих послуг; 2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць.

У галузі видатків на охорону здоров'я застосовується ціла низка коригуючих коефіцієнтів.

Для обласних бюджетів застосовуються:

— коефіцієнт коригування частки видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів у загальному обсязі витрат на охорону здоров'я залежно від співвідношення видатків на заробітну плату в загальній сумі видатків цих бюджетів. Для бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів він дорівнює 0,951;

— коефіцієнт рівня застосування впливу вікової структури населення (дорівнює 0,5);

— коефіцієнт відносної вартості витрат на надання медичних послуг залежно від статевої та вікової структури населення адміністративно-територіальної одиниці, обчислений за офіційними рекомендаціями ВООЗ на основі таких еквівалентних одиниць надання медичної допомоги одній особі залежно від віку і статі .

24. Охарактеризуйте як проводиться фінансове вирівнювання в адміністративно-територіальних одиницях за допомогою бюджетних трансфертів.

  Фінансове вирівнювання - приведення у відповідність витрат місцевих бюджетів (за економічною та функціональною класифікаціями) до гарантованого державного мінімального рівня соціальних послуг на одного мешканця, ліквідація значних диспропорцій у здійсненні бюджетних видатків за окремими територіями.

   У межах будь-якої країни є розбіжності у фінансовому потенціалі окремих території, в особливостях складу та обсягів дохідної бази бюджетів, в можливостях задоволення різноманітних місцевих потреб.

  В умовах відсутності розроблених і законодавчо-визначених державних соціальних гарантій, у зв’язку з цим як доходи, так і видатки місцевих бюджетів окремих рівнів мають значні відмінності. Тому виникає потреба у проведенні фінансового вирівнювання, яке спрямоване на нівелювання  таких відхилень, оскільки їх існування створює  неоднакові умови для задоволення гарантованих державою соціальних, адміністративних та інших послуг.

Фінансове вирівнювання займає особливе місце у фінансовій системі і в тому числі у міжбюджетних відносинах, тому що фінансове вирівнювання відображає процеси політичного, економічного і соціального значення, за допомогою яких вирішуються загальнодержавні завдання щодо динамічного зростання економіки розвитку продуктивних сил, поліпшення добробуту населення, усунення розбіжностей у рівнях розвитку окремих територій, фінансового забезпечення місцевого самоврядування, вирішення національних проблем, тощо. 

Головним інструментом фінансового вирівнювання є бюджетні трансферти, тобто за допомогою дотацій і субвенцій, що надаються з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам досягається вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів.

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

   Відповідно до (ст.96) Бюджетного Кодексу України міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) дотація вирівнювання;

2) субвенція;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) додаткові дотації;