31. Вкажіть спільні та відмінні риси фактичних і касових видатків місцевих бюджетів.

Касове виконання видаткової частини бюджету передбачає вико­нання дій з видачі бюджетних коштів. Відповідно касовими видатками бюджету є операції щодо грошових виплат із бюджетних рахунків на ра­хунки одержувачів трансфертів, фізичних та юридичних осіб, які по­стачали бюджетним установам товари, виконували роботи та надавали послуги, а також для інших передбачених бюджетом цілей. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки — це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків.

Фактичними видатками є економічні операції, які відображають використання в ході бюджетного процесу трудових, матеріальних та фі­нансових ресурсів. Прикладами таких видатків можуть бути факт нара­хування заробітної плати працівникам бюджетних установ, списання вартості використання канцелярського приладдя.

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.

Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків — це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків — це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюється в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів. Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди.

34. Сучасні проблеми розвитку комунального сектору.

У комунальній сфері нині нагромадилося багато складних проблем, які потребують якнайшвидшого вирішення, без чого неможливі подаль­ший розвиток нашої країни, інтеграція її у світове господарство, фор­мування соціально орієнтованої і демократичної держави. Комуналь­ний сектор економіки потребує докорінного реформування з метою за­безпечення його розвитку, формування ринкових механізмів господа­рювання, зміцнення матеріально-технічної та фінансової бази, забезпе­чення прибутковості комунальних підприємств.

Вітчизняні підприємства комунальної власності, які становлять ос­нову комунального сектору економіки, працюють переважно збитково. Неістотною залишається роль комунальних підприємств у формуванні доходів місцевих бюджетів. Надходження від об'єктів комунальної влас­ності в сукупних доходах місцевих бюджетів України загалом незначні — 3—4 %.

Головними проблемами житлово-комунальної галузі є застарілість обладнання, неефективність керівництва, невміння вчасно попереджати проблеми та несистемний підхід до їх вирішення.

Головні проблемі їх ефективного функціонування пов'язані з експлуатацією малоефективного обладнання, нераціональним та неефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, масовою несплатою за надані послуги, незадовільним станом інфраструктури Дві третини житла Україні побудовано до 70-х років минулого століття. Понад третину житлових будинків потребують капітального ремонту.

В результаті утворилося замкнуте галузеве коло:

1) фінансові проблеми;

2) зниження конкурентоспроможності;

3) низька якість обслуговування

4) зниження доходу

5) надлишкові витрати через: теплові втрати, низький ККД, надмірну потужність

6) неплатежі

7) неефективне управління

8) відсутня або недостатньо продумана політика в області теплопостачання, слабка нормативно-правова система – відсутність уваги до споживача

9) монополія

10) зростання тарифів

11) тарифи нижчі за рівень витрат

12) нестача контрольного і вимірювального обладнання