- •Вопрос 1 предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
- •Вопрос2 поняття та структура цивільного законодавства україни
- •Вопрос 3 поняття та види цивільних правовідносин елементи цивільних правовідносин
- •Вопрос4 підстави виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Вопрос 5 здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •Вопрос 6 фізична особа як субьект цивільного права та її цивільна правосуб’ектність
- •Вопрос 7?
- •Вопрос 8 поняття завдання та порядок встановлення опіки та піклування
- •Вопрос 9 поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб
- •Вопрос 1о способи створення та припинення юридичних осіб
- •Вопрос 11 ?
- •Вопрос 12 поняття та види обьектів цивільного права. Оборотоздатність обьектів цивільних прав
- •Вопрос 13 поняття та види правочинів. Умови чинності правочинів
- •Вопрос 14 недійсність правочинів. Правові наслідки недійсності правочинів
- •Вопрос 16 довіреність як форма представництва в цивільному праві
- •Вопрос 17 поняття та значення строків та термінів в цивільному праві.Види цивільно-правових строків
- •Вопрос 18 позовна давність та її види
- •Вопрос 19 способи захисту цивільних прав. Відшкодування збитків та моральної шкоди.
- •Вопрос 2о Цивільно правова відповідальність. Форми та види
- •Вопрос 21 поняття та зміст права власності. Форми власності в україні та їх характеристика
- •Вопрос 22 способи набуття та припинення права власності
- •Вопрос 23 поняття та основні цивільно-правові засоби захисту права власності та їх характеристика
- •Вопрос 24 Право спільної власності та його види
- •Вопрос 25 Поняття та характеристика авторського права та способи його захисту
- •Вопрос 26 поняття та характеристика суміжних прав та способи їх захисту
- •Вопрос 27 поняття та характеристика права промислової власності . Правова охорона права промислової власності
- •Вопрос 28 поняття та загальна характеристика спадкового права
- •Вопрос 29 Спадкування за заповітом. Заповіт та його характеристика
- •Вопрос 3о спадкування за законом
- •Вопрос 31 здійснення права на спадкування
- •Вопрос 32 поняття та види зобов’язань. Підстави їх виникнення
- •Вопрос 33 Виконання зобов’язання. Способи забезпечення виконання зобов’язання
- •Вопрос 34 Поняття та види договорів. Укладання зміна та розірвання договору
- •Вопрос 35 договори про передачу майна у власність
- •Вопрос 36 договори про передачу майна у користування
- •Вопрос 37 Договори про виконання робіт
- •Вопрос 38 Договори про надання послуг
- •Вопрос 39 Договори послуг у кредитно фінансовій сфері
- •Вопрос 4о поняття підстави та елементи зобов’язань із заподіяної шкоди
Вопрос 29 Спадкування за заповітом. Заповіт та його характеристика
Законодавець встановлює два способи (види) визначення спадкоємців та поділу спадкового майна: - спадкування за заповітом; - спадкування за законом.
Законодавець надає громадянину право призначити спадкоємців особисто шляхом складання заповіту.
Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок її смерті. Як односторонній правочин заповіт характеризується рядом специфічних ознак: - це — односторонній правочин, він вважається дійсним після того, як заповідач у встановленому порядку і в належній формі виявить свою волю. Про складення заповіту заповідач може сповістити своїх спадкоємців чи інших заінтересованих осіб, а може і не знайомити їх із своєю останньою волею, це ніяк не впливає на дійсність заповіту;
- особливість заповіту полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особою заповідача, що виключає qого складання за допомогою представника;
- заповідач може наділити своїх спадкоємців лише тими правами та обов'язками, які йому належать або будуть належати на день смерті, оскільки в іншому випадку його волю виконати неможливо;
- оскільки заповіт становить собою розпорядження заповідача на випадок смерті, то правові наслідки настануть лише за неодмінної умови — смерті заповідача. Заінтересовані особи не можуть оспорити заповіт, навіть якщо їм став відомий його зміст, оскільки заповіт вступає в силу лише після смерті заповідача.
Водночас заповіт не є умовним правочином. Та обставина, що він вступає в силу лише за наявності певного складу юридичних фактів, є основним положенням такого правочину, а не додатковою обставиною, від якої він буде залежати. Умовою є певна обставина, яка може настати, а може і не настати. Смерть людини неминуча, невідомий лише момент смерті.
В заповіті зазначаються місце і час його укладення, він підписується особисто заповідачем. Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса заповіт може бути підписаний іншим громадянином.
Головне в будь-якому заповіті — призначення спадкоємців. Спадкоємцями за заповітом можуть бути призначені як найближчі родичі, так і будь-які фізичні та юридичні особи, а також держава чи територіальна громада.
Підпризначення спадкоємця (субінституція) — це призначення заповідачем додаткового спадкоємця на той випадок, коли основний спадкоємець, який вказаний у заповіті, помре раніше заповідача, відмовиться від спадщини або не прийме її. Для закликання до спадщини підпризначеного спадкоємця необхідна наявність двох умов: 1) підпризначений спадкоємець повинен пережити момент відкриття спадщини;
2) підпризначений спадкоємець повинен пережити момент, коли від спадкування "відпаде" основний спадкоємець за заповітом.
Якщо призначений в заповіті основний спадкоємець помре після відкриття спадщини і не залишить спадкоємців ні за заповітом, ні за законом, то підпризначений в цьому випадку спадкоємець до спадщини не закликається, і спадщина вважається відумерлою, тобто переходить у власність територіальної громади відповідно до ЦК.
Згідно зі ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Залежно від змісту заповіту й характеру волевиявлення заповідача доцільно визначити такі види заповітів: частковий заповіт, яким охоплено не всю спадщину, а лише її частку; натуральний заповіт, коли кожному спадкоємцю буде визначено, яке майно перейде в його власність після смерті заповідача; пропорційний заповіт, коли частки спадкоємців визначаються рівними або нерівними; змішаний заповіт, коли частину майна заповідач залишає конкретним особам, а іншу частину спадщини ділить між спадкоємцями на пропорційній основі (до змішаних можна віднести: натуральні заповіти, коли частина майна залишиться не заповіданою); заповіт з умовами; заповіт із призначенням спадкоємців’; заповіт із позбавленням прав на спадкування .
Окремо виділяють: особистий заповіт; заповіт подружжя; секретний заповіт; заповіт за участі свідків.
Дійсність заповіту безпосередньо пов’язана з додержанням відповідних умов щодо його форми.
Заповіт має бути складений письмово і посвідчений нотаріусом або іншою посадовою чи службовою особою, зазначеною у ЦК України. Не допускається посвідчення заповіту через представника. Також не може бути посвідчений заповіт від імені кількох осіб, крім заповіту подружжя відносно спільного Заповіт повинен бути складений у письмовій формі з вказівкою місця і часу його складання, власноручно підписаний заповідачем і нотаріально засвідчений (посвідчений нотаріусом або іншою посадовою чи службовою особою гідно ЦК).Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів
