Вопрос 39 Договори послуг у кредитно фінансовій сфері

До договорів фінансової спрямованості можна віднести такі: 1) договір позики, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; За загальною характеристикою договір позики є:односторонній;реальний (є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками); відплатний (може бути безвідплатним, або безпроцентним Сторонами у договорі є позикодавець та позичальник. Ними можуть бути будь-які учасники цивільних відносин у межах свого рівня дієздатності. Зміст договору позики складають його умови. Предметом договору є послуга фактичного характеру, яка полягає у переданні у власність позичальника грошових коштів або інших речей визначених родовими ознаками.Сфера застосування договору позики визначається з урахуванням його суб’єктного складу (позикодавцем та позичальником можуть бути будь-які учасники цивільних відносин) та об’єктів, які передаються за договором позики (грошові кошти та інші речі, визначені родовими ознаками – не можуть передаватися за договором позики індивідуально-визначені речі).

2) кредитний договір. За цим договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов 'язується повернути кредит та сплатити проценти; Особливості кредитного договору:у розподілі прав та обов’язків -кредитний договір є двостороннім: позичальником за кредитним договором (кредитодавцем) може бути лише банк або інша фінансова установа.;у моменті укладення - є косенсуальним;у від платності- є завжди відплатним;

у формі- завжди укладається у письмовій формі (недотримання письмової форми має своїм наслідком його нікчемність);у суб’єктному складі

3) договір банківського вкладу (депозиту), відповідно до якого одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; За загальною характеристикою договори банківського вкладу і рахунку є:двосторонніми;договір банківського вкладу реальним (є укладеним з моменту передання грошей),

4) договір банківського рахунка, за умовами якого банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; За загальною характеристикою договори банківського вкладу і рахунку є:двосторонніми;

договір банківського рахунку (консенсуальним);відплатними договір банківського рахунка може бути безвідплатним

5) договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги). За цим договором одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний.Сторонами договору є фактор і клієнт. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа-підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Предметом договору є право грошової вимоги, причому як зрілої, тобто такої, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також майбутньої вимоги, тобто вимоги, яка виникне в майбутньому

. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

У ЦК України регламентовано такі види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Особі, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору; 2) ліцензійний договір. За цим договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог закону;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, за яким одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Відповідно до умов цього договору одна сторона (особа, яка має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закову та на визначених договором умовах;

5) договір комерційної концесії, за яким одна сторона (право-володілець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

. Договори про спільну діяльністьЗа договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.Одним із видів договорів про спільну діяльність є договір простого товариства, за яким сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.