Вопрос 1о способи створення та припинення юридичних осіб

Законодавством передбачається кілька способів виникнення юридичних осіб. Способи виникнення юридичних осіб:розпорядчий порядок полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення про створення організації та затверджує її статут або положення про неї (державні підприємства); нормативно-явочний (або реєстраційний) порядок означає, що умови створення юридичної особи зафіксовані у законі у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі (громадські організації); дозвільний порядок утворення юридичної особи означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства; договірний порядок має місце у разі утворення юридичної особи шляхом укладення установчого (засновницького) договору особами, що добровільно об’єднуються для досягнення певних цілей (господарські товариства). Створення юридичних осіб може відбуватися і шляхом поєднання кількох вищеназваних способів.

Для створення юридичної особи її учасники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті.Вимоги до змісту установчих документів передбачені ЦК

У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені законом.

У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені законом.

В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб визначається законом, а саме:юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю - ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»; політичних партій та громадських організацій – ЗУ «Про об’єднання громадян» та ЗУ «Про політичні партії» юридичних осіб публічного права – законами, які регулюють їх правовий статус та ін.

Припинення юридичної особи

Юридична особа може припинятися (способи припинення):

у результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам;у результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Обставинами, що зумовлюють припинення діяльності юридичної особи можуть бути: досягнення поставлених цілей, або закінчення певного строку, на який було розраховано діяльність юридичної особи.Відповідно до ЦК учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.Крім того, вони призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи.

Припинення юридичної особи внаслідок передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам може відбуватися шляхом:злиття;приєднання;поділу;перетворення.

Злиття передбачає припинення двох або більше юридичних осіб і передачу всіх прав та обов’язків одній новій створеній в результаті таких дій юридичній особі.Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу всіх прав і обов’язків іншій юридичній особі.Поділ передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу у відповідних частках усіх прав та обов’язків кільком юридичним особам – правонаступникам.При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права та обов’язки попередньої.

Для всіх зазначених способів припинення юридичної особи притаманні дві особливості:

по-перше, здійснюється фактичне припинення юридичної особи;по-друге, права та обов’язки переходять до правонаступників. Таке правонаступництво ще називають універсальним.

Порядок припинення припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначається ЦК.

Ліквідація юридичної особи може проводитись:

за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.Порядок ліквідації юридичної особи передбачається ЦК.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.