- •Вопрос 1 предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
- •Вопрос2 поняття та структура цивільного законодавства україни
- •Вопрос 3 поняття та види цивільних правовідносин елементи цивільних правовідносин
- •Вопрос4 підстави виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Вопрос 5 здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •Вопрос 6 фізична особа як субьект цивільного права та її цивільна правосуб’ектність
- •Вопрос 7?
- •Вопрос 8 поняття завдання та порядок встановлення опіки та піклування
- •Вопрос 9 поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб
- •Вопрос 1о способи створення та припинення юридичних осіб
- •Вопрос 11 ?
- •Вопрос 12 поняття та види обьектів цивільного права. Оборотоздатність обьектів цивільних прав
- •Вопрос 13 поняття та види правочинів. Умови чинності правочинів
- •Вопрос 14 недійсність правочинів. Правові наслідки недійсності правочинів
- •Вопрос 16 довіреність як форма представництва в цивільному праві
- •Вопрос 17 поняття та значення строків та термінів в цивільному праві.Види цивільно-правових строків
- •Вопрос 18 позовна давність та її види
- •Вопрос 19 способи захисту цивільних прав. Відшкодування збитків та моральної шкоди.
- •Вопрос 2о Цивільно правова відповідальність. Форми та види
- •Вопрос 21 поняття та зміст права власності. Форми власності в україні та їх характеристика
- •Вопрос 22 способи набуття та припинення права власності
- •Вопрос 23 поняття та основні цивільно-правові засоби захисту права власності та їх характеристика
- •Вопрос 24 Право спільної власності та його види
- •Вопрос 25 Поняття та характеристика авторського права та способи його захисту
- •Вопрос 26 поняття та характеристика суміжних прав та способи їх захисту
- •Вопрос 27 поняття та характеристика права промислової власності . Правова охорона права промислової власності
- •Вопрос 28 поняття та загальна характеристика спадкового права
- •Вопрос 29 Спадкування за заповітом. Заповіт та його характеристика
- •Вопрос 3о спадкування за законом
- •Вопрос 31 здійснення права на спадкування
- •Вопрос 32 поняття та види зобов’язань. Підстави їх виникнення
- •Вопрос 33 Виконання зобов’язання. Способи забезпечення виконання зобов’язання
- •Вопрос 34 Поняття та види договорів. Укладання зміна та розірвання договору
- •Вопрос 35 договори про передачу майна у власність
- •Вопрос 36 договори про передачу майна у користування
- •Вопрос 37 Договори про виконання робіт
- •Вопрос 38 Договори про надання послуг
- •Вопрос 39 Договори послуг у кредитно фінансовій сфері
- •Вопрос 4о поняття підстави та елементи зобов’язань із заподіяної шкоди
Вопрос 36 договори про передачу майна у користування
Такими договорами виступають договір найму, прокат, найм орендної ділянки, будівлі або ін..споруди, найм транспортного засобу, лізинг,найм житла, позичка.Згідно зі ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути будь-яка неспоживна річ, яка визначена індивідуальними ознаками, що дозволяє відмежувати цей договір від договору позики, а також майнові права. Характерною ознакою договору найму є і його оплатний характер, оскільки в іншому випадку вже йтиметься про договір безоплатного користування майном, тобто про позичку. Договір найму має оплатний характер, що передбачає виплату наймачем певної грошової суми (або еквіваленту в натуральній формі) за користування майном. Форма договору найму залежить від його різновидів. Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а договір, укладений строком на один рік і більше, підлягає нотаріальному посвідченню; договір позички речі побутового призначення між фізичними особами взагалі може укладатися усно. Якщо законодавством нормативно не встановлено форму конкретного різновиду договору найму, слід керуватися загальними положеннями ЦК України.Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо строк договору найму не встановлений сторонами, він вважається укладеним на невизначений строк. В цьому випадку кожна із сторін може відмовитися від договору в будь-який час, попередивши контрагента письмово про це за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Цей договір є консесуальним, сплатним і двостороннім. За загальними положеннями ЦК України наймодавцями і наймачами можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. ЦК України надає право на передання майна у найм власником речі або особою, якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) Розрізняють лізинг прямий і непрямий. При прямому лізингу сторонами є лізингодавець і лізингоодержувач. На відміну від договорів найму та оренди, де присутні дві сторони — наймодавець та наймач, в договорі непрямого лізингу в лізингових операціях беруть участь три учасники: - виробник - лізингодавець - лізингоодержувач Оперативний лізинг є різновидом договору оренди, оскільки по закінченні строку договору лізингу майно підлягає поверненню лізингодавцю. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов та передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Істотними умовами договору фінансового лізингу є: предмет лізингу, строк договору та розмір лізингових платежів. Предметом (об'єктом) договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Предметом фінансового лізингу не можуть виступати земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Закон не містить спеціальних правил, що стосуються припинення або розірвання договору лізингу, тому до нього застосовуються загальні правила щодо припинення договору найму (оренди), якщо це не суперечить законодавству.
"За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату". Це іменний, двосторонній, консенсуальний, оплатний договір, який належить до категорії договорів із передачі майна в тимчасове користування. Договір найму житлового приміщення більшість фахівців відносить до категорії консенсуальних договорів, оскільки сам факт отримання в належному порядку ордера на певне житлове приміщення свідчить про бажання наймача стати суб'єктом договірних відносин і є підставою користування житловим приміщенням. Договір найму житлового приміщення — двосторонній договір, оскільки і у наймодавця, і у наймача є взаємні суб'єктивні права та обов'язки. Договір найму житлового приміщення є оплатним, тому що ЖК передбачає оплату за користування житловим приміщенням. За господарською метою він належить до договорів з передачі майна в тимчасове користування.Предметом договору є виключно житлове приміщення, яке повинно бути фактично і юридично вільним;особливість суб'єктного складу полягає в тому, що наймачем у договорі можуть виступати виключно фізичні особи. - за строком — це безстроковий договір;форма договору — письмова. В той же час недотримання письмової форми договору не зумовлює його недійсність; За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, а останній повинен повернути ту ж річ в такому стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу. Договір є безоплатним, може бути як реальним, так і консенсуальним, в цьому випадку стає двостороннім. Сторонами можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права. В той же час юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління чи контролю. Предметом договору є речі, що визначені індивідуальними ознаками, оскільки в іншому випадку йтиметься не про позичку, а про позику. Строк договору може бути як визначений, так і невизначений, в цьому випадку він визначається відповідно до мети користування річчю. Форма договору залежить від суб'єктного складу договору та предмета договору.
