3. Реакція уряду Петра і на вчинок Мазепи і воєнні дії

Дії царського уряду

Дізнавшись про перехід Мазепи на бік шведського короля, розлючений цар Петро І в «Маніфесті» від 28 жовтня 1708 року назвав гетьмана «зрадником», «Іудою», який бажає разом з шведами і поляками взяти український народ в рабство, а церкви віддати уніатам. Одночасно, Петро І заборонив чинити кривди українському народу, закликав здійснити розправу лише над «мазепинцями». Ім’я Мазепи в церквах було піддано «анафемі» («прокляттю»), гетьмана було відлучено від церкви, проведено символічну страту - спалено солом’яне опудало, яке зображало Мазепу.

Військо князя Олександра Меншикова зруйнувало фортецю Батурин – гетьманську столицю. У 1709 році війська полковника П.Яковлева і компанійці Г.Галагана штурмом захопили і зруйнували Чортомлицьку Січ.

Зруйнування Батурина і Січі (детальніше)

Військо князя Олександра Меншикова оточило фортецю Батурин – гетьманську столицю, яку захищало 8 тисяч сердюків, на чолі з палким прихильником Мазепи полковником Дмитром Чечелем. Чечель відмовився здати фортецю миром, сподіваючись на допомогу шведських військ, які вже підходили до Батуринської дороги. Прилуцький наказний полковник Іван Ніс і перекладач Стефан Зертіс пробували умовити Д.Чечеля відчинити міську браму, щоб «не проливати православну кров». Чечель наказав прикувати їх до гармат. Однак, згодом Іван Ніс встиг послати до російських військ свого сотника Остапа Соломаху і той вказав таємний підземний хід до міста. 2 листопада 1708 року, о шостій ранку, російське військо О.Меншикова ввірвалося до міста, за дві години зламавши опір захисників. Розпочалося знищення «мазепинців». За одними даними загинуло близько 4 тисяч козаків (російське військо втратило 3 тисячі солдат). За іншими даними, жертв було небагато, а люди просто розбіглися. Було пограбовано гетьманський палац, зруйновані окремі будинки, пошкоджені млини. Чечеля стратили. За зрадницькі настрої Петро наказав зруйнувати Січ і козацькі містечка Келеберда, Перевалочна, Кодаки. 14 травня 1709 року війська полковника П.Яковлева і компанійці Г.Галагана штурмом захопили і зруйнували Чортомлицьку Січ, розправилися з її захисниками. (За даними Інтернету).

За наказом Петра І були посмертно реабілітовані В. Кочубей та І. Іскра, їх сім’ям дали нові привілеї і повернули майно. Повернули з заслання Семена Палія. Його відновили в усіх правах.

Розкол серед козацької старшини

Несподіваний вчинок Мазепи і «Маніфести» Петра І внесли розгубленість в середовище козацької старшини. Незабаром від Мазепи відійшли на російський бік ті, хто раніше підтримував гетьмана (наприклад, полковники Д.Апостол, Г.Галаган, І.Скоропадський).

Так відбувся розкол козацької старшини на вірних попереднім угодам з Москвою і «мазепинців». Розчарувало Мазепу й те, що замість обіцяного гарного прийому на Україні та 50-тисячного козацького війська, шведів на Україні чекали опір населення та лише восьмитисячний загін запорожців, на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Зі старшини, з гетьманом залишилися Орлик, Ломиковський, Горленко, Чуйкевич, Войнаровський, Кожухівський, Андріяш, які будуть супроводжувати його й надалі.

цар Петро І (портрет) Олексій Келін (барельєф) К. Устиянович Мазепа під час переправи на Дніпрі