Лекція №13. Поділ України

гетьман Юрій Хмельницький цар Олексій Михайлович полковник Василь Золотаренко

1. Нещасливе правління Юрія Хмельницького (роки правління 1659-1663)

Хто такий Юрій Хмельницький?

Юрій Богданович Хмельницький (молодший син відомого гетьмана) здобув гарну освіту, закінчивши Києво-Могилянській колегіум. Мав велику схильність до письменства. Але значних природних здібностей до державного життя, до управління таким великим краєм, як Гетьманщина , якогось політичного досвіду і навіть гарного здоров’я він не мав. Слабохарактерний за природою він інколи не міг сформувати і виголосити власної думки, тому часто попадав у залежність від різних політичних угрупувань. Насамперед гетьман Ю.Хмельницький та старшина хотіли налагодити стосунки з Москвою, та добитися поширення прав для України, приєднання до Гетьманщини північної Чернігівщини та частини Білорусії, свободи дипломатичних стосунків, заборону воєводам втручатись у внутрішні справи країни. Все це було оформлено в так званих Жердевських статтях і Переяславських статтях. Але згодом гетьман змінить політичну орієнтацію, знову буде агітувати за союз з Польщею, а ще пізніше – з Туреччиною. (За даними Інтернету)

Переяславські статті 1659 року

У 1659 році в Переяславі, у присутності царських сановників, Юрій Хмельницький був урочисто проголошений гетьманом України.

17 жовтня 1659 року Юрій був змушений підписати невигідні для Гетьманщини Переяславські статті, які досить обмежували повноваження гетьмана. Гетьман не мав права укладати угоди з іншими країнами, вступати у війни, призначати і усувати полковників та генеральну старшину без дозволу царя, а старшина не мала права переобирати гетьмана без дозволу царя. Московські війська мали розміщатися в 4 крупних містах Гетьманщини. Жорсткість статей пояснювалася тим, що після «зрадництва» Виговського Москва не була схильна довіряти українцям.

За Переяславськими статтями Україна хоч і зберігала автономію, але її права були досить звужені. Користуючись недосвідченістю Ю.Хмельницького московські воєводи видали цей документ за справжні статті Б.Хмельницького.

Переяславські статті 1659 року(детальніше)

17 жовтня 1659 року гетьман Ю. Хмельницький укладає Переяславські статі (або пакту)з Росією за якими: 1) Заборонялося козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя; передбачалося обов'язкове затвердження кандидатури гетьмана московських урядом; 2) заборонялося гетьману здійснювати дипломатичні відносини з іноземними державами, призначати і усувати полковників та генеральну старшину без дозволу царя; 4) заборонялося козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу; 5) козацькі війська повинні залишити Білорусію і не турбувати її жителів; 6) розквартирування московських гарнізонів здійснювалася в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані; 7) передбачалося підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборонялося приймати посвяту від Константинопольського патріарха. За цими статтями Україна хоч і зберігала автономію, але її права були досить звужені. (За даними Інтернету)

Зміна політичної орієнтації Ю.Хмельницького

У 1659 році Московська держава відновила воєнні дії проти Речі Посполитої. Мета: остаточне визволення українських земель, що залишалися під Польщею. Об’єднане російсько-українське військо під командуванням боярина Василя Шереметьєва нанесло поразку польським військам Потоцького і Виговського під Хмільником.

боярин Василь Шереметьєв полковник Яким Сомко Фрагмент бою

Але Юрій Хмельницький на чолі козацького війська, яке допомагало росіянам, показав себе нерішучим, пасивним і полохливим. Особливо це проявилося тоді, коли у 1660 році російське військо боярина Василя Шереметьєва попало в оточення на Волині, біля міста Чуднова. Під час перебування у польському полоні, невеличка група пропольськи налаштованої козацької старшини умовила Юрія відмовитися воювати на боці Росії. Юрій Хмельницький згодився на підписання дуже непопулярного в народі Слободищенського (або Чуднівського) трактату 1660 року за яким:

1. Україна розривала будь які відносини з Росією( Переяславські статті скасовувалися);

2. Українські землі мали ввійти до складу Речі Посполитої на правах звуженої автономії (гетьман не мав права зовнішньополітичних відносин, але інші статті нереалізованого Гадяцького договору 1658 року поляки обіцяли здійснити);

3. Україна була зобов'язана воювати разом з польським військом проти Москви й не нападати на Кримське ханство.

З-за цього трактату, залишившись без підтримки, російське військо було змушене капітулювати. Полководець Василь Шереметьєв потрапив у кримський полон, в якому провів 21 рік в нелюдських умовах ув’язнення.

Але більша частина лівобережного козацтва і старшини не погодилися зі Слободищенським трактатом, тому він був скасований. Особливо активно виступили проти козацькі полки Я.Сомка і В.Золотаренка.

Початок розколу України на Правобережну і Лівобережну

Більшість населення висловилася за збереження автономії в рамках православної Росії. Цим був започаткований поділ держави Гетьманщина на Правобережну й Лівобережну частини.

Слободищенський трактат, який став початком розколу України за територіальною ознакою, водночас відкрив новий етап боротьби за гетьманську владу. Особливість цього етапу полягала в тому, що предметом бажань старшини одночасно стали дві булави. Лівобережжя, яке перебувало під патронатом Москви, дедалі більше відокремлюється та відмежовується від Правобережжя. На Правобережжі, яке залишилося під Польщею, відновлювалися польсько-шляхетські порядки, що спричинило народний опір та посилення старшинської опозиції.

Відречення Юрія Хмельницького

За цих обставин гетьманське крісло захиталось під Ю. Хмельницьким. Зрозумівши свою непотрібність, нездатність до правління, у Чигирині, в січні 1663 року Юрій Хмельницький відрікся від гетьманства і постригся в ченці під іменем Гедеона.