Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 8 кл. 2 часть(2 семестр).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
27 Мб
Скачать
☆

4. Шведська окупація України і Полтавська битва

Шведи на Україні

Прихід шведського війська Карла ХІІ (якому Мазепа обіцяв підтримку, зимові квартири і харчі), викликав хвилю ненависті у населення.

В кінці 1708 року шведи зайняли Прилуки, Гадяч, Ромни. Вони безжально грабували місцевих жителів, забираючи їхнє майно, харчі, коней. Вбивали прихильників Московщини, з церков робили стайні для коней, запроваджували власну форму богослужіння. Чинили насильства жінок.

Розпочалася партизанська війна українського народу проти загарбників.

Шведський історик А.Сілле зазначав, що «на кожному кроці доводилося мати справу з бунтівливими селянськими бандами». Харчів не давали. Коней ховали в лісах. Створювали партизанські загони.

У 1708-1709 роках добре захищалися від шведів Чернігів, Пирятин. Особливу мужність проявили козаки і міщани невеличкого міста Веприк на Полтавщині. Під час облоги міста військами Карла ХІІ і Мазепи, втрати загарбників сягнули 2 тисячі вояків! Лише у січні 1709 року, після двотижневої оборони, шведи зламали її, спалили місто, знищивши жителів. Іван Мазепа був розгубленим, він не сподівався подібних наслідків своєї політики.

Полтавська оборона

Засмучений невдачами, Карл ХІІ розпочав 1 травня 1709 року штурм українського міста Полтави – важливого стратегічного центру і потужної фортеці.

Комендант фортеці Олексій Келін укріпив фортифікаційні споруди, вдало відбивав багаточисельні атаки шведів і козаків Мазепи. Протягом 87 днів шведи 30 разів йшли на штурм, були вже на кріпосних стінах. Але мужні солдати у шаленому рукопашному бою врятували місто. Так ворог і не захопив фортецю!

Наприкінці червня, на допомогу обложеним підійшло російське військо з боєприпасами і кращим озброєнням. Сюди ж прибули козаки І.Скоропадського і С.Палія. Розпочалося будівництво редутів – дерев’яно- земляних укріплень. Під час проведення розвідки, перед боєм, було поранено Карла ХІІ.

М.В.Ломоносов Полтавська битва (мозаїка) Карл ХІІ і Мазепа під час Полтавської битви

Полтавська битва 1709 року

Під Полтавою зустрілися два найкрупніших війська Європи: російське – 45(50) тисяч (включаючи українських козаків Скоропадського і Палія) і шведське – 25(35) тисяч(включаючи козаків Мазепи і Гордієнка). На цей раз чисельна перевага була у росіян, але Карл ХІІ сподівався на свій військовий геній та удачу.

27 червня 1709 року відбулася знаменита Полтавська битва.

Під час битви шведи здійснили відчайдушну атаку на російські редути, але потрапили під сильний рушничний та артилерійський вогонь. З часом їм вдалося, з великими втратами, захопити два редути, але росіяни примусили ворога відступити.

Переломним моментом битви стала атака російської кінноти, яку повів у бій сам Петро І. Шведи не витримали натиску і почали панічно тікати, кидаючи поранених і обоз. Мало не кинули носилки, на яких лежав поранений король Карл. «Шведи, зупиніться, горе вам!» – кричав король, але марно…

Мазепа безпосередньо в бою участі не брав, похмуро спостерігаючи за катастрофою шведів. Битва закінчилась цілковитою перемогою російського війська.

Полтавська битва мала далекосяжні наслідки для Європи. З дня Полтавської битви, як зазначає шведський історик Петер Енглунд, «закінчився період шведського панування, Росія почала звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва зламала у Європі колишній баланс влади, — могутність, після Полтави, переходить від Швеції до Росії, яка міцніє і перетворюється у велику державу». Гетьманщина зазнає деякого удару по своєму автономному статусу. Але все ж зберігає його до царювання Катерини II.

Додаток. Полтавська битва (детальніше)

27 червня 1709 року відбулася Полтавська генеральна битва. Рано вранці, шведська піхота розпочала штурм редутів, але зазнала поразки від російської кінноти. Вступивши в бій, шведська кіннота успішно вела боротьбу з кавалерією противника, але під сильним гарматним вогнем росіян змушена була відступити. За цей час, піхота шведів підготувалася, та розпочала новий штурм російських редутів. Але, тут таки, потрапила під сильний рушничний і гарматний вогонь. Усе ж два російських редути, з великими втратами, були захоплені, але знову нищівний вогонь московської артилерії змусив шведів залишити зайняті позиції. Спроба Карла XII обійти редути з півночі також зазнала невдачі. Навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем, і шведи були змушені відступити в напрямку Будищинського лісу. Петро І вивів свої війська і розташував їх у дві лінії, артилерія була в центрі, а піхота по флангам. Шведи перейшли в новий наступ, потіснили війська росіян. Але Петру Ї вдалося силами Новгородського полку закрити прорив. Потім обидві армії вступили у рукопашний бій. Петро І особисто повів у бій кінноту. Шведи не витримали натиску і почали панічно тікати. До 11 години ранку битва закінчилась цілковитою перемогою російського війська. До 10 тисяч шведів загинуло в цій битві, багато потрапило в полон. Серед полонених були фельдмаршал К. Г. Реншільд, перший міністр Швеції граф Піпер, багато генералів та офіцерів. Втрати росіян і козаків становили 1345 чоловік вбитими і 3290 чоловік пораненими. Рештки шведського війська під командуванням генерала Левенгаупта відступили вздовж річки Ворскли у напрямку Дніпра.

Втеча і смерть Мазепи

Частина шведів у районі Переволочної була оточена кіннотою під командуванням О. Меншикова і майже повністю здалася у полон.

Король Карл XII а також І. Мазепа, К. Гордієнко та ще близько 50 старшин, разом із загонами шведів та козаків (всього близько 3000 чол.), з певними труднощами переправилися через Дніпро і Буг і втекли у турецькі володіння. Під час переправи частина людей кинулися вплав, але не змогли подолати сильної течії і потонули, частина поховалися по лісам, пізніше були виявлені і переведені в кріпацький стан. Мазепа встиг забрати з собою також і дещо з своїх багаточисельних скарбів.

21 серпня 1709 року ( за старим стилем), в місті Бендери (Молдавія), в страшну грозову ніч (з блискавками, громом і зливою), зломлений невдачами Іван Мазепа помер. На той світ його супроводжували купка старшин і король. Поховали в місті Галаці за православним обрядом.

Іван Степанович Мазепа – складна, суперечлива і водночас яскрава особистість. Суперечки про нього не вщухають й по сьогоднішній день. Хто він є – хитрий політик, пристосуванець, зрадник, чи борець за незалежність? Гетьман Іван Мазепа досить відомий в світі. Він став героєм творів відомих письменників, як Д.Г.Байрон, О.С.Пушкін, В.Гюго, К.Ф.Рилєєв, Т.Г.Шевченко, Ю.Словацький, Д.Мордовцев, М.Старицький, В.Сосюра, Б.Лепкий, Ю.Мушкетик, В.Шевчук. Результати діяльності Мазепи, в основному, трагічні. Але Мазепа відображав інтереси тої частини козацької старшини, яка мріяла бачити Україну (Гетьманщину) більш самостійною і сильною.