Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 8 кл. 2 часть(2 семестр).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
27 Мб
Скачать
☆

2. Доля запорожців. Нова Січ

О.Мурашко Похорон кошового отамана Козак Мамай(народна картина)

Поневіряння запорожців

Після зруйнування у 1709 році Чортомилицької Січі, частина запорожців залишилася у Гетьманщині, але значна кількість козаків перебралася на територію Кримського ханства. Там були засновані Камя’нська Січ, а згодом Олешківська Січ (дивіться у таблиці додаткову інформацію).

Камя’нська Січ (1709 – 1711 рр.)

Заснована біля річки Кам’янка, що впадає в Дніпро. Перебувала під протекторатом турецького султана. Кошовим отаманом Січі став Кость Гордієнко. Бойова підготовка Січі в ті роки була не вельми досконалою, що відмічали вельможі, наближені до короля Швеції Карла ХІІ. Вони писали, що козаки не знають ніякої тактики, дуже погано озброєні та йдуть у бій неорганізованим натовпом, команд не слухають. Тому козаки, в основному, займалися ремеслом, та мали право збирати мито з перевозів на Дніпрі і Бузі. Відомо, що Кам'янська Січ була укріплена валом і ровом. У Січі знаходились похідна церква, курені, кількість яких майже дорівнювала їх кількості на Чортомлицькій Січі. Існування на кордонах України ворожого козацького угруповання непокоїло російський уряд, і у 1711 році, за наказом царя Петра І, російсько-українські війська Бутурліна і Скоропадського розпочали наступ на Січ .

Олешківська Січ(1711-1728 рр.)

Щоб запобігти подальшим конфліктам з царським урядом, запорожці перенесли Січ від російського кордону на південь, повністю перейшовши у підданство хану Давлет-Гірею. Січ заснували в урочищі Олешки, навпроти сучасного міста Херсона. Спершу територія Олешківської Січі була незначною, але з 1712 року, після поразки Росії у війні з Туреччиною, запорозькі володіння поширилися на північ до річок Орель та Самара. З цієї Січі козаки на певний час переселялися на місце колишньої Кам'янської Січі (1730-1733 рр.), але повернулися назад. Січ являла собою правильний чотирикутник з ровами й валами заввишки 1,5 метри, з редутами по кутах та брамою з північного боку. У центрі розташовувалися курені-напівземлянки. На захід від коша стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, зроблена з дошок і очерету, біля якої був цвинтар, а також криниця, в якій ніколи не замерзала вода. Важко жилося козакам під владою кримського хана. Їх примушували брати участь в походах, приймати мусульманську віру, будувати турецькі укріплення. Часті були конфлікти з старшинською верхівкою (козаки скинули отамана Костя Гордієнка і обрали нового кошового – Івана Гусака). Переписувалися з царським урядом Росії, з гетьманом Д.Апостолом з метою повернення.

У 1734 році козаки, за дозволом російського уряду, повернулися і побудували Нову Січ.

Спочатку, кримський хан надав козакам землю, дозволив займатися торгівлею. Але згодом почав втручатися у життя Січі, руйнуючи стародавні традиції і звичаї козаків.

Хан примушував їх воювати на боці татар і турок, ремонтувати турецькі фортеці, безкоштовно охороняти Перекоп, не дозволяв мати артилерію. Частину козаків татари захопили і продали рабами на галери.

Козаки були змушені брати участь у поході турок, разом з П.Орликом, проти православної Росії, чому не були раді. Православна віра переслідувалася. Навколо майже не було плодородної землі – самі лише піски.

Тому, багато запорожців мріяло повернутися на Батьківщину. Звістка про те, що у 1727 році на Україні було відновлено гетьманство, зворушила козаків.

У травні 1728 року, в Олешківській Січі, спалахнуло козацьке повстання проти заможної еліти - старшини. Козаки скинули отамана Костя Гордієнка і обрали нового кошового – Івана Гусака.

Козаки активно листувалися з гетьманом України Данилом Апостолом і просили про повернення в підданство православної Росії. У зв’язку з турецькою небезпекою, царський уряд Росії вирішив дати згоду.

У серпні 1733 року була видана грамота з дозволом повернутися на Україну.

Нова Січ ( Підпільненська, Покровська – 1734 – 1775 рр.).

У квітні 1734 року, майже 30 тисяч козаків, члени їх родин, разом з відомим кошовим отаманом Іваном Білецьким повернулися на Середнє Подніпров’я.

Вони урочисто присягнули на вірність російській короні. Отримали повну амністію від царського уряду, землі, права і вольності (вийшов навіть спеціальний царський указ «Вільності війська Запорізького»). На раді обрали нового кошового отамана - Івана Малашевича.

В тому ж 1734 році, козаки побудували Нову Січ (Підпільненську) на річці Підпільна, що впадає в Дніпро( за 7 км від Чортомлика і Базавлука; нині – село Покровське поблизу Нікополя).

Іван Білецький Запорожці гуляють Бойовий танок козаків

Нова Січ була міцною, потужною фортецею з баштами, земляними валами, глибоким ровом з водою. Уся її територія ( від р.Синюхи - до р. Кальміус і від р.Самари - до гирла Дніпра) була поділена на 8 паланок(округів) на чолі з полковниками. Саме козацьке військо поділялося на 38 куренів з курінними отаманами на чолі. Вищим адміністративним органом влади була вже не Січова Рада, а фактично - старшина, на чолі з кошовим отаманом. Козацька старшина і кошовий жили не в Січі, а укріпленій Слободі. Виконавча влада належала тому ж кошовому отаману, курінним отаманам, та писарю, шафару (збирачу податків), судді, осавулу та іншим.

На Січі працювали школи, церкви. Прості козаки також жили в слободах поблизу Січі (їх було біля 100). Активно займалися землеробством, скотарством, торгівлею, ремеслом, полюванням, рибальством, чумацтвом. На Січі було 500 майстерень, торгові будинки.

Запорожці володіли 45 селами, мали 1600 хуторів – зимівників, де були худоба, птиця, бджоли. Переважна більшість козаків були одружені, мали родини, жили дуже заможно. В народі говорили про тих, хто багато витрачає в шинках грошей на горілку і закуску: «гуляє, як козак»!

Формально, козаки підкорялися російським воєначальникам і щорічно отримували плату – 20 тисяч карбованців, а також гроші на укріплення, коней і зброю.

Останнім відомим кошовим отаманом був заможний козак Петро Калнишевський (1765-1775 рр.). Таким чином, Нова Січ відрізнялася від попередніх. Козацька демократія вже мала показний характер, посилився вплив старшини(голота діяла за їх вказівками). Козацтво втрачало своє значення, як військова сила (так само, як європейське лицарство, мушкетери, гайдуки). Воно поступово втягувалося в торгово-грошові відносини, переживало розшарування. Посилилася господарча діяльність. Наступала нова епоха.