- •1.Особливості ведення післяопераційного періоду після хірургічного втручання з привду емболії та гострого тромбозу магістральних артерій.
- •2. Антикоагулянти,фібринолітичні та тромболітичні препарати
- •3.Методи контролю за системою згортанн, їх характеристика.
- •4. Етіологія, патогенез облітеруючого атеросклерозу та ендартеріїту нижніх кінцівок
- •6. Ускладнення облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок та методи їх запобігання
- •7. Визначення, клінічна характеристика та методи хірургічного лікування синдрому Леріша
- •8. Покази та проти покази до хірургічного лікування облітеруючого атеросклерозу магістральних артерій нижніх кінцівок, види операцій.
- •12. Реабілітація хворих, що перенесли реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях.
- •13. Сучасні методи аотртоатреріографії, ускладнення та методи їх запобігання
- •10. Ранні післяопераційні ускладнення реконструктивних операцій на магістральних артеріях нижніх кінцівок при облітеруючому атеросклерозі та методи їх запобігання
- •11. Консервативне лікування облітеруючих захворювань артерій н.К.
- •14. Методи зниження концентрації холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові.(фармакологічні та інструментальні)
- •15. Методи обстеження венозної системи. Способи та показання до флебографії
- •16.Анатомія вен ніг. Фактори, що забезпечують нормальну гемодинаміку.
- •17. Етіологія варикозного розширення вен.
- •18. Клінічна характеристика варикозної хвороби н.К. Ускладення.
- •19. Клінічна характеристика хронічної венозної недостатності
- •20. Функціональні проби для визначення стану клапанів поверхневих, комунікантних та глибоких вен нижніх кінцівок.
- •21. Диференційна діагностика варикозного вузла в пахвинній ділянці і пахвинної грижі.
- •22. Диф.Діагн. Варикозної хвороби і природженої дисплазії вен
- •23. Консервативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок.
- •24.Лікування трофічної виразки, екземи та дерматиту спричинених хронічною венозною недостатністю.
- •26.Послідовність виконання операції сафенектомії.
- •27. Причини рецидиву варикозного розширення вен н.К. Після сафенектомії.
- •1.Профілактика варикозної хвороби нижніх кінцівок
- •2.Етіологія тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок
- •3.Причини тромбофлебіту нерозширених вен нижніх кінцівок
- •4. Патогенез і клініка мігруючого тромбофлебіту підшкірних вен
- •7. Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту.
- •8. Лікування післяін’єкційного тромбофлебіту вен верхніх кінцівок
- •10.Покази та протипокази до оперативного лікування гострого тромбофлебіту п/ш вен н/к. Техніка операцій
- •11.Етіологічні та патогенетичні фактори тромбозу глибоких вен н/к
- •12. Клінічні прояви тромбозу вен гомілок
- •13. Клінічні прояви ілеофеморального тромбозу
- •14. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
- •15. Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ.
- •16. Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени
- •17. Гострий тромбоз печінкових вен – синдром Бадда-Хіарі
- •18. Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера
- •19. Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок
- •В . Медикаментозная профилактика
- •1. Нефракционированный гепарин
- •2. Низкомолекулярные гепарины
- •23. Етіологія, патогенез післятромбофлебічного синдрому
- •24. Особливості венозної геодинаміки у хворих з птфс . Патогенез виникнення трофічної виразки у хворих з птфс
- •25. Класифікація птфс. Клінічна характеристика різних форм птфс.
- •26. Особливості клінічної симптоматики у хворих з ілеофеморальним птфс. Диференційна діагностика птфс і вродженої ангіодисплазії
- •27. Консервативне лікування птфс.
- •29. Етіологія і патогенез лімфостазу
- •2Диф діагностика лімфедеми набряків при захвор серця і нирок
- •Симптомы лимфедемы
- •3Лімфографія
- •Процедура лимфографии
- •4Мітральний стеноз
- •Етіологія
- •Ендокардит. Патофізіологія
- •Унаслідок здавлення збільшеним лп поворотного горлового нерва
- •5Ав блокади
- •Симптомы ав-блокад
- •Осложнения ав-блокад
- •8Мастит.
- •9Дисгормональні порушення молоч залази
20. Функціональні проби для визначення стану клапанів поверхневих, комунікантних та глибоких вен нижніх кінцівок.
Пратта. У хворого в положеннi лежачи на спині за допомогою масажу виштовхують кров із пiдшкiрних вен ноги. Пiсля цього на кiнцiвку від пальцiв до паху накладають еластичний бинт (рис. 2.3.3). У верхнiй третинi пiдшкiрнi вени перетискають джгутом. Хворого просять встати. Накладений бинт зверху поступово розмотують, а одночасно вiд пахової дiлянки накладають другий так, щоб мiж ними залишався промiжок 5–6 см. При цьому в мiсцях недостатностi комунiкантних клапанів, якщо вона є, виникає випинання підшкірних вен. Шейніса. У положеннi хворого, що лежить, на пiдняту нижню кiнцiвку пiсля спорожнення вiд кровi пiдшкiрних вен накладають три джгути: на стегнi нижче овальної ямки, над колiном і безпосередньо пiд ним. Хворому рекомендують піднятись на ноги. Вени поступово заповнюються кров’ю. Якщо варикознi вузли або вени на будь-якiй дiлянцi швидко набухають, то в цих мiсцях треба вважати наявною недостатнiсть клапанiв комунiкантних вен (рис. 2.3.4). Тальмана є модифiкацiєю попередньої. Для виконання цієї проби використовують гумовий джгут довжиною 2–3 м. Його накладають на ногу хворого пiсля спорожнення поверхневих вен. Далі переводять хворого в стояче положення і знімають джгут.
Спостерігаючи за заповненням вен, дають оцінку недостатності клапанів комунікантних вен, як при пробі Шейніса (рис. 2.3.5). Проби для визначення стану клапанів глибоких вен
Мейо-Пратта полягає в тому, що хворому в положеннi лежачи на верхню третину стегна пiднятої кiнцiвки накладають джгут і перетискують поверхневі вени. Пiсля цього кiнцiвку бинтують еластичним бинтом вiд пальцiв ступні до пахової складки. Хворого просять встати. Якщо після цього в нозі виникають біль, почуття стиснення і повноти, можна думати, що глибокi вени непрохiднi. Дельбе-Пертеса (маршова). У хворого, що стоїть, для припинення кровобігу в підшкірних венах вище колiнного суглоба накладають гумовий джгут. Пiсля цього йому рекомендують енергійну ходьбу протягом 3–5 хв. Якщо пiдшкiрнi вени спадаються, то це вказує на задовільну прохiднiсть глибоких вен
21. Диференційна діагностика варикозного вузла в пахвинній ділянці і пахвинної грижі.
Грижі трапляються, коли місцеві опорні тканини слабшають і дозволяють петлям кишечника вислизнути з живота в пах. Грижа стає помітною як набухання в паховій області, особливо коли ви стоїте. Але ви можете відчувати біль і без видимого випинання. При огляді чоловіка лікар може виявити приховану грижу шляхом введення одного пальця в мошонку. Він завжди попросить вас покашляти, тому що це піднімає тиск в животі і проштовхує петлю кишечника в грижовий отвір. Грижа може давати неприємні ускладнення.
Якщо отвір відносно невеликий, а петля кишечника відносно велика, то остання може бути захоплена або ущемлена в ньому. Коли таке трапляється, то це називають "защемленої грижею".
22. Диф.Діагн. Варикозної хвороби і природженої дисплазії вен
Врожденные пороки развития сосудов обычно видны при рождении, но иногда проявляются через несколько лет. Сосуды при врожденных пороках имеют нормальный эндотелий. Размер поражения имеет тенденцию увеличиваться с возрастом.
Пороки развития вен имеют разнообразный характер: сдавление глубоких вен фиброзными тяжами, аберрантными артериальными ветвями, атипично расположенными мышцами, аплазия и гипоплазия глубоких вен конечностей, аплазия клапанов, варикозное расширение, удвоение вен. Пороки развития капилляров проявляются различного вида гемангиомами. Комбинированной формой порока развития венозных и лимфатических капилляров, сочетающейся с гипертрофией нижней конечности, является синдром Клиппеля - Треноне - Вебера. Он проявляется увеличением объема и удлинением конечности, сочетающимся с обширными сосудистыми и пигментными пятнами и диффузным варикозным расширением поверхностных вен.
Диференцiальну дiагностику з аномалiями розвитку глибоких вен (венозна ангiодисплазiя — хвороба Кліпель-Треконіс) необхідно базувати на анамнестичних вiдомостях про прояви хвороби, особливо в молодому вiцi, проте основним у розпiзнаваннi повинна бути флебографiя.
