- •1.Особливості ведення післяопераційного періоду після хірургічного втручання з привду емболії та гострого тромбозу магістральних артерій.
- •2. Антикоагулянти,фібринолітичні та тромболітичні препарати
- •3.Методи контролю за системою згортанн, їх характеристика.
- •4. Етіологія, патогенез облітеруючого атеросклерозу та ендартеріїту нижніх кінцівок
- •6. Ускладнення облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок та методи їх запобігання
- •7. Визначення, клінічна характеристика та методи хірургічного лікування синдрому Леріша
- •8. Покази та проти покази до хірургічного лікування облітеруючого атеросклерозу магістральних артерій нижніх кінцівок, види операцій.
- •12. Реабілітація хворих, що перенесли реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях.
- •13. Сучасні методи аотртоатреріографії, ускладнення та методи їх запобігання
- •10. Ранні післяопераційні ускладнення реконструктивних операцій на магістральних артеріях нижніх кінцівок при облітеруючому атеросклерозі та методи їх запобігання
- •11. Консервативне лікування облітеруючих захворювань артерій н.К.
- •14. Методи зниження концентрації холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові.(фармакологічні та інструментальні)
- •15. Методи обстеження венозної системи. Способи та показання до флебографії
- •16.Анатомія вен ніг. Фактори, що забезпечують нормальну гемодинаміку.
- •17. Етіологія варикозного розширення вен.
- •18. Клінічна характеристика варикозної хвороби н.К. Ускладення.
- •19. Клінічна характеристика хронічної венозної недостатності
- •20. Функціональні проби для визначення стану клапанів поверхневих, комунікантних та глибоких вен нижніх кінцівок.
- •21. Диференційна діагностика варикозного вузла в пахвинній ділянці і пахвинної грижі.
- •22. Диф.Діагн. Варикозної хвороби і природженої дисплазії вен
- •23. Консервативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок.
- •24.Лікування трофічної виразки, екземи та дерматиту спричинених хронічною венозною недостатністю.
- •26.Послідовність виконання операції сафенектомії.
- •27. Причини рецидиву варикозного розширення вен н.К. Після сафенектомії.
- •1.Профілактика варикозної хвороби нижніх кінцівок
- •2.Етіологія тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок
- •3.Причини тромбофлебіту нерозширених вен нижніх кінцівок
- •4. Патогенез і клініка мігруючого тромбофлебіту підшкірних вен
- •7. Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту.
- •8. Лікування післяін’єкційного тромбофлебіту вен верхніх кінцівок
- •10.Покази та протипокази до оперативного лікування гострого тромбофлебіту п/ш вен н/к. Техніка операцій
- •11.Етіологічні та патогенетичні фактори тромбозу глибоких вен н/к
- •12. Клінічні прояви тромбозу вен гомілок
- •13. Клінічні прояви ілеофеморального тромбозу
- •14. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
- •15. Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ.
- •16. Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени
- •17. Гострий тромбоз печінкових вен – синдром Бадда-Хіарі
- •18. Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера
- •19. Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок
- •В . Медикаментозная профилактика
- •1. Нефракционированный гепарин
- •2. Низкомолекулярные гепарины
- •23. Етіологія, патогенез післятромбофлебічного синдрому
- •24. Особливості венозної геодинаміки у хворих з птфс . Патогенез виникнення трофічної виразки у хворих з птфс
- •25. Класифікація птфс. Клінічна характеристика різних форм птфс.
- •26. Особливості клінічної симптоматики у хворих з ілеофеморальним птфс. Диференційна діагностика птфс і вродженої ангіодисплазії
- •27. Консервативне лікування птфс.
- •29. Етіологія і патогенез лімфостазу
- •2Диф діагностика лімфедеми набряків при захвор серця і нирок
- •Симптомы лимфедемы
- •3Лімфографія
- •Процедура лимфографии
- •4Мітральний стеноз
- •Етіологія
- •Ендокардит. Патофізіологія
- •Унаслідок здавлення збільшеним лп поворотного горлового нерва
- •5Ав блокади
- •Симптомы ав-блокад
- •Осложнения ав-блокад
- •8Мастит.
- •9Дисгормональні порушення молоч залази
5Ав блокади
Атріовентрикулярна блокада - різновид блокади серця, що позначає порушення проведення електричного імпульсу з передсердь у шлуночки (атріовентрикулярної провідності), нерідко приводить до порушення ритму серця та гемодинаміки. Виділяють 3 ступеня атріовентрикулярної блокади.
В основі порушення провідності можуть лежати як функціональні причини: інтенсивні заняття спортом, вживання деяких ліків (β-блокатори, антиаритмічні препарати, серцеві глікозиди, внутрішньовенне введення папаверину і дротаверину (но-шпи) тощо), так і органічні захворювання: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, міокардит, кардіоміопатії, вади серця тощо. Це призводить до ураження найбільш слабкої ланки провідної системи серця: атріовентрикулярного з'єднання. У результаті електричний імпульс або досягає шлуночків з затримкою або проведення його частково або повністю блокується.
Атріовентрикулярна блокада 1 ступеня виникає, коли електричний імпульс з передсердь у шлуночки проводиться повільніше, ніж зазвичай. Клінічно ця ступінь ніяк не проявляється і зазвичай є тільки електрокардіографічної знахідкою. Цей ступінь блокади не вимагає ніякого лікування, однак, з часом може виникнути АВБ більш високих ступенів.
Деякі лікарські препарати, зменшують частоту серцевих скорочень: β-блокатори, антиаритмічні препарати, при атріовентрикулярній блокаді 1 ступеня потрібно застосовувати з обережністю. На електрокардіограмі блокада 1 ступеня проявляється тільки подовженням інтервалу PQ (R). Слід інформувати свого лікаря про наявність атріовентрикулярної блокади.
Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня виникає, коли не всі електричні імпульси проводяться до шлуночків. Клінічно атріовентрикулярна блокада 2 ступеня проявляється відчуттями раптової слабкості, потемніння в очах, перебоями в роботі серця. Іноді виникають епізоди раптової втрати свідомості, коли підряд кілька електричних імпульсів не проводяться до нижніх камер серця.
Для постановки діагнозу потрібна реєстрація електрокардіограми (ЕКГ). Високим ступенем атріовентрикулярної блокади вважається 2 і 3 ступінь, в цьому випадку потрібне оперативне втручання - постановка електрокардіостимулятора.
Атріовентрикулярна блокада 3 ступеня (повна атріовентрикулярна блокада, повна поперечна блокада) виникає, коли електричні імпульси від передсердь не проводяться на шлуночки. У цьому випадку передсердя скорочуються з нормальною частотою, а шлуночки скорочуються рідко. Частота скорочень шлуночків залежить від рівня, на якому знаходиться вогнище автоматизму. Клітини стовбура пучка Гіса можуть генерувати імпульси з частотою до 45 разів на хвилину, а якщо осередок автоматизму розташовується на рівні волокон Пуркіньє - то близько 20 разів на хвилину. Цього недостатньо, щоб підтримувати нормальний рівень оксигенації кори головного мозку, тому людина з ЧСС 20 разів на хвилину зазвичай знаходиться без свідомості. Повна атріовентрикулярна блокада - самий важкий і небезпечний вид з усіх брадіаритмій. Можлива несподівана повна зупинка серцевої діяльності (раптова серцева смерть).
Етіологія та патогенез
Причини порушень ритму і провідності поділяють на кардіальні, екстракардіальні («позасерцеві») і поєднані. Будь-яке органічне захворювання серця (природжене чи набуте), яке супроводжується структурними змінами (кардити та ін.), перевантаженням тиском або об’ємом (вади серця), може сприяти виникненню аритмій. Вони спричинюють електричну нестабільність міокарда, при якій стимулювання лише порогової інтенсивності може викликати електричну активність, яка повторюється. Виникненню аритмій сприяють також: функціональні - психогенні або рефлекторні (вісцерокардіальні) впливи на здорове серце; дифузні захворювання сполучної тканини, сепсис, пневмонія; порушення балансу електролтв; гормональні порушення; механічні ушкодження (катетеризація, травма серця); токсичні (вплив на серце токсичних речовин, включаючи медикаментозні препарати; природжені порушення ритму та провідності.
Механізми аритмій включають:
порушення формування імпульсів (повільна діастолічна деполяризація, асинхронна репо-ляризація та ін.);
порушення проведення збудження (простий блок проведення, циркуляція збудження по замкненому колу - повторний вхід - ріентрі);
комбіновані форми.
