Лікування гн

1. Госпіталізація з строгим ліжковим режим.

2. Дієта з обмеженням рідини, Na, K та білка, достатній калораж і віт. (стіл № 7 за Певзнером), солі не більше 5 -7 г/добу

3. Медикаментозна терапія симптоматична і патогенетична.

Симптоматична – гіпотензивна

сечогінна

серцеві препарати

ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПІЯ З УРАХУВАННЯМ ВАРІАНТУ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ

ПРЕПАРАТИ	ДОЗА		ТРИВАЛІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
ГГH iз ceчoвим cиндpoмoм
Aнтибактеpiaльнi пpeпapaти з мaлoю нeфpoтoкcичнiстю: –пeнiцилiн aбo нaпiвcинтeтичнi пеніциліни; – мaкpoлiди; – iнтepфepoн. Зa нaявнocтi iнфeкцiї – пepexiд нa бiцилiн-3, 5. Aнтиaгpeгaнтнa тa aнтикoaгyлянтнa тepaпiя y випaдкax пopyшeння гeмocтaзy.		У зaгaльнoпpийнятиx дoзax.		Упpoдoвж 10 днiв
				6 мicяців
ГГH iз ceчoвим cиндpoмoм тa гeмaтypичним кoмпoнeнтoм
Bce вищeпeреpaxoвaнe + мeмбpaнocтaбiлiзyючa терапія. Пpeпapaти пpизнaчaютьcя пocлiдoвнo (чepeз 2-3 днi) для дифepeнцiaцiї мoжливиx пoбiчниx peaкцiй.
Унiтioл		5% 5,0 в/м щoдeннo		1 мicяць
Димeфocфoн		l00 мг/кг/дoбy		1 мicяць
Дeлaгiл, плaквiнiл		0,25 2 paзи нa дoбy з пepexодoм дo 0,25 нa дoбy		1 мicяць 5-12 мicяцiв
α-тoкoфepoл		50 мг на добу		5-12місяців
ГГH з нeфpoтичним cиндpoмoм
І етап:
Глюкoкopтикoїди: пpeднізoлoн aбo мeтипpeд		1 мг/кг/дoбy з нacтyпним знижeнням дo 2,5 мг щотижня		4-6 тижнiв
II етaп:
Глюкoкopтикoїди: пpeднiзoлoн aбo мeтипpeд		0,5 мг/ кг		6 тижнiв дo лiквiдaцiї aбо змeншeння cимптoмiв
Цитостатики:				6 тижнiв дo лiквiдaцiї aбо змeншeння cимптoмiв
– хлорбутин		0,2 мг/кг/на добу
– циклофосфамід		2 мг/кг/на добу
–імуран (азатіоприн)		2-3 мг/кг/на добу		6 тижнiв дo лiквiдaцiї aбо змeншeння cимптoмiв
– меткаптопурин
–лейкеран		0,2 мг/кг/на добу
III eтaп (пiдтpuмvючa тepaпiя):
Глюкoкopтикoїди: – пpeднiзoлoн aбo мeтипpeд		0,5 мг/кг чepeз дoбy з вiдмiнoю 5 мг щoмicяця		4-6 мicяцiв
Цитocтaтики: – xлopбyтин aбo циклoфocфaмjд		0,1 aбo 1 мг/кг щoдeннo
Швидкo пpoгpecyючий ГH
4-кoмпoнeнтнa тepaпія:
глюкoкopтикoїди: – пpeднiзoлoн		90-120-150 мг нa дoбy		Дo oтpимaння eфeктy
aбo «пyльc»-тepaпiя		1000-1500 мг нa дoбy в/в зa 10-20 xвилин		3 днi
+ цитocтaтики i цитoфocфaмiд		150-200 мг нa дoбy		До oтpимaння eфeктy
+ aнтикoaгyлянти: – reпapин		20-30 тиc. OД нa дoбy		Дo oтpимaння eфeктy
+ aнтиarpeгaнти: – кypaнтил		200-400 мг нa дo6y		Дo oтpимaння eфeктy
XГH iз ceчoвим cиндpoмoм
Kypaнтил, тpeнтaл		У звичaйниx дoзax		1 мicяць
Дeлaгiл, плaквiнiл		0,25 нa нiч		1 мicяць
Boльтapeн		75-100 мг на дoбy		2-3 тижнi
XГH iз нeфpoтичним cиндpoмoм
І eтaп: глюкoкopтикoїди
II eтaп: зa вiдcyтнocтi eфeктy дoдaти цитocтaтики
III eтaп: зa виcoкoї aктивнocтi пpизнaчaють 4-кoмпoнeнтнy тepaпiю

ГКС високоефективні через імунодепресантну, протизапальну, десепсибілізуючу дію.

Крім того, активують кінінову систему,

пригнічують секрецію альдостерону,

нормалізують проникливість мембран,

підвищують фібринолітичну активність,

покращують в/ниркову гемодинаміку.

Преднізолон з 10 – 20 мг/добу 7 – 10 днів збільшують до 60 мг 2 – 3 тижні, потім зменшують. На курс 1,5 – 2 г.

ГКС – для мінімальних побічних ефектів дають оптимальними, а не малими дозами і коротко. Тому оправдана пульс-терапія (100 – 1200 г/добу) 3 – 4 дні, потім підтримуючі дози.

Протипоказання до глюкокортикоїдів: важка гіпертензія та гематурія, амілоїдоз, діабетична нефропатія, склеродермія, НН.

Можливе застосування (при відсутності контролю за побічною дією) – більш безпечне – НСПЗ (вольтарен), курантил та делагіл. НСПЗ – для пригнічення синтезу простагландинів (прометацин, рідше ібурофен).

При протеїнурії (швидкопрогресуючий ГН і при неефективності інших форм) – плазмаферез (ефективніший за гемосорбцію).

Антибактеріальна терапія – при встановленні залежності ГГН від мікрофлори організму.

При АГ – периферичні вазодилятатори (гідролазин, нітропруссид натрію), АК (верапаміл) в поєднанні з діуретиками, інгібітори АПФ, які зменшують також протеїнурію.

При судомах – сібазон, оксибутират натрію, кровопускання.

Фітотерапія – листя берези, вахти, грушанки, смородини, трава вереска, звіробою, череди.

Сечогінні спочатку К-зберігаючий верошпірон, тріамтерен, амілорід. Через 2 – 3 дні – тіазидні, при неефективності фуросемід

Хронічний гломерулонефрит – це хронічне дифузне захворювання нирок, яке розвивається на імунній основі. первинно поражається клубочковий апарат, потім розвивається нефросклероз і НН.

Фармакотерапія:

Дієтичне харчування (без соління їди, з віт. С, В, А).

ГКС і цитостатики, коли нема ефекту, АГ. Гальмують Т-клітини і продукцію антитіл.

Перші 4 – 5 тижні 150 – 200 мг азатіоприну.

На процеси гемокоагуляції – гепарин і антикоагулянти.

Гепарин – протизапальна

• антикомплементарна дія

• відновлення проникливості кліт. мембрани

• покращує діурез

• Na уретична дія рано і ввечері

в/м – дуже руйнується м’язами

Дозу 20 тис. ОД ділять на 3 – 4 п/ш введення протягом 6 – 8 тижнів з поступовою відміною Низькомолекулярні антикоагулянти (фраксипарин, клексан), потім 2 -3 місяці фенілін.

Курантил – пригнічення адгезії і агрегації тромбоцитів, трентал 200 – 600 мг/24.

Мембраностабілізуюче діє:

• унітіол 5 % 5 мл в/м місяць;

• делагія, плаквеніл 0,25 г 2 р. в день місяць, потім 1 р. в день 5 місяців;

• віт. Е по 50 мг 2 р. 1 міс., потім 1 р. 2 міс.

При тяжкому перебігу – пульс-терапія циклофосфаном 800 – 1400 мг в/в 1 р. в місяць 5 – 6 курсів + кортикостероїди 10 – 60 мг/добу преднізолону.

Симптоматична терапія діуретиками і гіпотензивними, при інфекційних ускладненнях – антибіотики.

При нирковій недостатності АТ понижувати лише до 160/100 мм рт. ст.

Санаторне лікування в Середній Азії, Криму.