Захворювання статевих органів

Уретрит – запалення сечовипускного каналу. Є інфекційний (венеричний і невенеричний) і неінфекційний (травматичні, алергічні). Є гострий і хронічний.

Фармакотерапія після аналізу виділень з уретри.

Коли збудник не виділений – цефтріаксон, цефотоксин в поєднанні з тінідазолом (фазіжином), метронідазол з переходом на доксициклін чи кларитроміцин.

При коках – півсинтетичні пеніциліни (оксацилін, диклоксацилін), при грам(-) – фторхінолони.

Кожні 5 –7 днів змінюють препарат. Багато пити, виключити прянощі, статеві зносини.

При стафілококовому – γ-глобулін 1- 2 ампули через 1 –2 дні N 2.

При вірусах, хламідіях – тетрацикліни (доксициклін) і еритроміцини (азітроміцин, рокситроміцин) і бісептол. При герпесі – ацикловір, ганцикловір.

При кандидомікозному – ітраконазол 100 мг 2 рази, дифлюкан 150 мг 1 раз, амфотерицин В в індивідуальних дозах (4 – 8 тижнів).

Місцево інстеляції (дуже ефективно) з вище перелічених речовин разом з содою, що розчиняє слиз.

При суставних ураженнях (хвороба Рейтера) ГКС, трентал, діпіридамол, індометацин, неспецифічна імунотерапія метилурацилом 0,5 г 3 рази, пентоксилом 0,2 4 рази, імуностимулююча – пірогеналом.

При хронічних уретритах – істиляції нітратом срібла, потім вводять 5 або 10% лінімент синтоміцину, олію шипшини.

Запальні ураження статевого члена.

Баланіт і постіт запалення крайньої плоті і поверхні статевого члена, які зустрічаються одночасно.

Фармакотерація – промивання крайньої плоті і члена слабим теплим розчином калію перманганту або фурациліну (1:5000). При ускладненому перебігу – антибактеріальні препарати.

Каверніти – запалення кавернозних тіл статевого члена травматичного чи інфекційного походження.

Лікування: антибактеріальна терапія, ультразвук. Розсмоктуюча терапія (алое, препарати йоду). При нагноєннях – оперативне лікування.

Парафімоз – защемлення головки статевого члена в зоні вінцевої борозни звуженим отвором крайньої плоті. виникає у хворих з фімозом.

Оперативне лікування

Простатит – запалення залози у 25 – 45 років, при аденомі і застою.

• Біль у промежині

• Значні загальні розлади

• Діагноз підтверджується культивуванням сечі або виділень з уретри після масажу простати.

Везикуліт – це запалення сім’яних міхурців.

Каллікуліт – запалення сім’яного бугорка.

Обидва захворювання рідко ізольовані.

Фармакотерапія.

Лікування статевих партнерів.

Лікування інфекційного простатиту етіотропне –

1. Антибактеріальні засоби в залежності від виділеної флори і проникнення в простату. Препаратами вибору є фторхінолони (офлоксацин, пефлоксацин), макроліди (азітроміцин, кларитроміцин), тетрацикліни (доксициклін, метациклін). Тетрациклін проникає в тканини уретри, впливає на хламідії і мікоплазми.

2. Бісептол.

3. Нітроксолін (5-НОК).

4. Ректальне введення препаратів, ректальний електрофорез.

5. При стафілококовому пораженні – анатоксин або аутовакцина.

6. Масаж простати, теплі мікроклізми з ромашкою.

7. Імунологічна терапія – кожних 3 – 4 місяці 2-х тижневі курси метилурацилом 0,5 г 3 рази, в/м γ-глобуліном 1-2 ампули 2-3 рази з інтервалом в 2-3 дні, продігіозан 50 мкг в/м кожних 4 дні N 4-5.

8. Ферментотерапія при рубцевих змінах – лідаза по 64 Од п/ш 1 раз в день N 10-20.

Епідідіміт

Запалення придатка яєчка.

Лікування гострого процесу – антибактеріальна терапія. При ангіні, коли інфікування грам (+) є ефект від пеніцилінів, гентаміцину, метициліну, з сульфаніламідами тривалої дії. Через 7-8 днів їх змінюють амоксицилін, бісептол, фторхінолони.

При постгрипозному – тетрацикліни з макролідами (олеандоміцин і еритроміцин). У хворих з пієлонефритами, після аденомектомії збудником є Е. соlі, синьогнійна паличка, тому призначають антибіотики широкого спектру дії.

Новокаїнова блокада сім’яного канатика 2-3 рази з інтервалом в 2-3 дні.

Анальгетики, спазмолітичні засоби.

Хронічний епідідіміт – до антибактеріальних засобів (див вище) додають імунологічну терапію пірогеналом, метилурацилом, левамізолом.