Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОРИГИНАЛ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
705 Кб
Скачать
☆

8. Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в пам’ятках економічної думки. „Артхашастра”.

Багатомовна країна, що є однією з колисок людської цивілізації, з прекрасними природними умовами,високою щільністю населення. У долинах річок — зро­шуване землеробство. Розвинене тваринництво. Це країна коштов­ного каміння, прянощів. В океані — перлини, риба, во­дорості. Надра створили сприятливі умови для розвитку ремесел. Кастовість стимулювала у ремісників високий професійний рівень і збереження навичок майстерності через передавання у спадщину. Розпад родоплемінного устрою в умовах специфіки аграрних відносин а також звичаї і традиції закріпили владу родоплемінної аристократії , земля стає їхньою власністю. Доля багатьох членів общи­ни — страждання і злидні, хвороби. Проте різкого розшаруван­ня в сусідській общині немає, а поза общиною панує голод. Це країна сусідських общин з традиціями родоплемінного устрою; міста не набули значного поширення. Тому й релігія тут своєрі­дна — індуїзм. Особливе місце в житті людини посідає духовність. Індус по­винен завчити Веду, яка має надлюдське походження ринку.

Індуська цивілізація багато в чому позначилася на розвитку людства своєю стародавньою культурою. Це — писемність, ма­теріальна культура, державність, філософія. Головний моральний обов'язок індуса — додержання вчення про карму тобто вимог Веду. Релігія — це життя, життя — це релігія. Філософія Індії ґрунтується на дусі, який є вищим за прос­ту логіку. В індійській філософії не існує ідентифікованих понять суб'єкта та об'єкта, зла і добра, причини і наслідку. Життя — обертання чотирьох епох: від Золотого віку до су­часності по низхідній; занурення в обман, неробство, бруд і хво­роби. Завершується все це світовою катастрофою. Гине все. Так само, як у християнства та ісламу Проте народжу­ється Брахма — і знову все спочатку. Людина — частина живої й неживої природи. Нескінчен­ний абсолют. На одному полюсі чиста матерія, на другому — чи­стий дух, в якому розчинилася матерія. Індуська цивілізація зазнала важких історичних випробувань: магометанське завоювання з його пропагуванням Корану; хрис­тиянське місіонерство, що намагалося зруйнувати устої індійсь­кого суспільства; багатовікове британське панування. Це була боротьба двох цивілізацій. Європейська цивілізація грабуванням та насиллям намагалася підкорити Індію, нав'язати європейську мораль.Індія початку XXI ст. — це країна з понад мільярдним насе­ленням, що з успіхом упроваджує інформаційні технології.Давні пророки, мудреці Індії намагалися не копіювати, а тво­рити. Сьогодні Індія встановлює зв'язок сучасного знання з дав­нім надбанням, і тому вона може стати одним з важливих рушіїв загальнолюдського прогресу.

Історію економіки Індії в осьовий час слід розпочати від вста­новлення буддизму — першої на землі монорелігії, що безумовно позитивно вплинуло на її господарський розвиток. У цей період тут значного- поширення набули залізні знаряддя праці, які знач­но полегшили не лише землеробство, а й спорудження іригацій­них споруд. Посилюється спеціалізація ремесла, що, у свою чер­гу, підштовхує внутрішню торгівлю. Надзвичайного розвитку досягло бавовняне виробництво,вовняні та шовкові. Але все-таки виробництво зберігало натуральний характер, хоча Індія і залучена в цей час у міжнародні торговельні зв'язки. Звідси вивозили прянощі, бавовняні та шов­кові тканини, дорогоцінні метали, фарби. Статтею імпорту були коні та деякі інші товари.Досить ґрунтовні відомості про економічну реальність в Індії цього періоду нам дає «Артхашастра» (IV ст. до Р.Х.), економіч­ний трактат, який приписують радникові царя Чандрагупти І Каутильї, або Віншнагупті. Пам'ятка являє собою зведення правил, більшість із яких є зверненням до царя. Так, у трактаті підійма­ється питання про економічну роль держави, активізацію її втру­чання у господарське життя, зміцнення державного апарату. Се­ред функцій держави згадується: колонізація нових земель та створення нових поселень, переселення надлишкового населення, будівництво колодязів та іригаційних споруд, усіляке заохочення рільництва, скотарства та садівництва. Низка статей стосується ремісників, зокрема наголо­шується на необхідності професіоналізму. Фінансова програма для царя базувалася на безлічі натураль­них та грошових податків і мит Важ­ливим джерелом доходів було царське господарство. Важливими статтями видатків були громадські роботи, а також витрати на богослужіння, гареми та царську кухню. Торгівля також була важливою статтею доходів скарбниці У трактаті також дістало розвиток й учення про касти, за яким усе населення ділилося на чотири касти — брахмани, катрії, вішни і шудри. За ними закріплювалася станова нерівність, визначалися обов'язки. Велика частина трактату належить аналізу різних форм рабо­володіння, визначається неможливість рабства для брахми. Отже, можна зазначити, що у Нову еру Індія увійшла чітко поділена на касти; тут панує система «влада-власність», а носії товарно-грошових відносин — на другорядних ролях.