- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки (Єгипет,
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •9. Економічні погляди кантоністів: Хома Аквінський.
- •11. Школа фізіократів: ф.Кене, а. Тюрго.
- •10. Загальна характеристика меркантилізму.
- •12. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії та Франції: у. Петті.
- •13. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській
- •14. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.
- •15. Економічна думка України доби середньовіччя: "Руська правда", "Повість временних
- •16. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •17. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах
- •18. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринково економіки.
- •19. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •20. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)
- •21. Ідеї меркантилізму в документах б. Хмельницького. Економічні погляди ф.
- •22. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства ( на прикладі Англії).
- •24. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.
- •25. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •27. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди ф. Ліста.
- •28. Засновник ліберальної економічної теорії в сша г.Ч. Кері.
- •29. Марксизм – як економічне та соціальне вчення.
- •30. Основні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •31. Хід здійснення та економічні наслідки селянської реформи 1861р.
- •32. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях в. Каразіна, д. Журавського.
- •34. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •35. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст.
- •37. Економічні погляди м. Туган-Барановського.
- •38. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.
- •41. Австрійська школа граничної корисності. (к. Менгер, є. Бьом-Баверк).
- •42. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.
- •43. Історична школа політекономії у Німеччині.
- •44. Причини та фактори зростання американської економіки у др. Половині 19 ст.
- •45. Американська школа маржиналізму: Дж. К. Кларк.
- •46. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.
- •47. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.
- •48. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.
- •49. Економічні причини і наслідки Першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану
- •50. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції: Дж. Робінсон, е. Чемберлін, й. Шумпетер.
- •52. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та значення.
- •53. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації, наслідки.
- •54. Велика депресія 1929-1933 р. У сша та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •56. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового відновлення економіки є.
- •57. Побудова соціально-ринкового господарства у фрн: причини і суть "економічного дива».
- •58. Сутність теорії неолібералізму в.Ойкена, а.Мюллера-Армака о.Рюстова.
- •59. Особливості французької школи неолібералізму: м. Алле, ж. Рюеф.
- •60. Провідні школи неолібералізму: "фрайбурзька", "чиказька", «паризька», «лондонська» та їх основні представники та проблематика досліджень.
- •61. Особливості англійської школи неолібералізму ф. Хайека.
- •62. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.
- •63. Економічні реформи р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорія економіки
- •64. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури народного господарства та джерела його відбудови.
- •65. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в 50-ті роки - першої половини 60-х років.
- •66. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему.
- •67. Застійні явища в економіці України 70-х - і половина 80-х рр. Спроба реформування радянської системи у другій половині 80-х рр.
- •68. Економічна думка за часи командно-адміністративної системи.
- •69. Тенденції світового економічного розвитку на межі 20-21 століття . Концепція сталого
- •70. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.
- •71. Розвиток інституціональної теорії Дж.Гелбрейт, д.Белл.
- •72. Теорії сусп-ва «третьої хвилі», інноваційної політики, інформ.Сусп-ва та встановлення нової інновац.-інформ. Моделі сусп-ва а.Тоффлер, п.Дракер.
- •73. Економ.Теорія прав власності та трансзакційних витрат. Р.Коуза.
- •74. Економіка незалежної України.
19. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
Справжнім творцем економічної науки став геніальний шотландський економіст Адам Сміт (1723–1790).
Відома праця Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776) стала найвдатнішим твором класичної політичної економії.
У цьому творі Сміт узагальнив раніше набуті економічні знання, здійснив глибокий теоретичний аналіз економічних явищ і процесів, створив логічну наукову систему. Він по праву вважається основоположником економічної науки. “Багатство народів” більш як на сто років стало відправною точкою для наукових досліджень кількох поколінь економістів, теоретичні концепції яких розвинули або критично оцінили вчення Адама Сміта.
Центральною проблемою політичної економії Сміт вважав дослідження економічного розвитку нації, зростання її багатства, тобто підвищення добробуту. За Смітом, головне завдання політичної економії “полягає в збільшенні багатства і могутності кожної країни; Розглядаючи політичну економію як науку про об’єктивні економічні закони виробництва нагромадження багатства, Сміт визначив її позитивну і нормативну сторони. Позитивна сторона політичної економії полягає в теоретичному дослідженні умов виробництва і нагромадження, а нормативна — у розробці підґрунтя господарської поведінки “економічної людини”, наданні рекомендацій для проведення такої економічної політики держави, яка б змогла “забезпечити народу достатній дохід або засоби існування, а точніше забезпечити йому можливість добувати їх собі...”
Ідея Сміта про “невидиму руку” — одна з головних ідей „Багатства народів”.Сміт виходить з того, що прагнення кожного до власної вигоди, до примноження особистого багатства слугує найважливішим спонукальним мотивом людської діяльності. Це рушійна сила вчинків і передумова створення справедливого й раціонального порядку в суспільстві.
Аналізуючи обмін товарів, Сміт відводив важливу роль грошам, вважаючи їх ні результатом домовленості людей, ні наслідком творчої діяльності видатних особистостей, а особливим товаром, який стихійно виокремився з переліку інших товарів у результаті тривалого історичного розвитку обміну.
У теорії розподілу доходів Сміт виходив з того, що в суспільстві є три основні класи: капіталісти, землевласники і наймані робітники. Вони – основні, тому що доходи, одержувані ними, є первинними: капіталісти отримують прибуток, землевласники — ренту, наймані робітники — заробітну плату. Доходи решти груп населення — вторинні, адже їхнім джерелом є перерозподілені первинні доходи, прибуток або заробітна плата. Капітал Сміт тлумачив двобічно: як вартість, яка приносить прибуток, і як запаси засобів виробництва, потрібні для продовження процесу виробництва. Згадані запаси, зауважував Сміт, складаються з двох частин, від першої з них “очікують одержати дохід”, а “друга частина — це та, що йде на безпосереднє виробниче споживання...”. Виходячи з цього, автор “Багатства народів” поділив капітал на основний і оборотний, уперше ввівши ці терміни в науковий обіг.
З
аслуга
вченого полягає у тому, що він:
узагальнив та систематизував накопичені до нього економічні знання, здійснив глибоке теоретичне дослідження ринкової економіки;
створив "перший великомасштабний трактат з економіки", проникнутий високою ідеєю про "очевидну і просту систему природної свободи";
розкрив роль ринку в організації економічного життя, проаналізував механізм ринкового саморегулювання економіки, вперше в систематизованому вигляді виклав теорію економічного розвитку на основі дії механізмів ринку;
обґрунтував концепцію економічного лібералізму, приділивши значну увагу аналізу інституціональних засад ефективного функціонування ринкової економіки;
розвиваючи трудову теорію вартості, виявив геніальну непослідовність, заклавши основи теорії витрат виробництва та дослідження чинників відхилення ринкової ціни від вартості;
обґрунтував теорію абсолютних переваг у міжнародній торгівлі, яка стала базовою у класичній політичній економії, спрямованій на обґрунтування політики вільної торгівлі.
Важливо зазначити, що ідеї А. Сміта справили значний вплив на подальшу еволюцію економічної думки.
