- •Виникнення та розквіт київської русі
- •Заняття № 4
- •Розселення слов’ян і виникнення Київської Русі.
- •Союзи східних слов’ян на території сучасної України
- •Союзи східних слов’ян на території сучасної Росії
- •Союзи східних слов’ян на території сучасної Білорусі
- •Суспільне життя, господарство та релігія слов’ян
- •Сусіди східнослов’янських племен
- •Утворення Київської Русі
- •Державотворчі процеси в Середньому Подніпров’ї
- •Походження назв «Русь» та «Україна»
- •Київська Русь за перших князів.
- •Князі Дір і Аскольд (862-882 рр.)
- •Князь Олег (882-912 рр.)
- •Князь Ігор (912 -945 рр.)
- •Княгиня Ольга (945-964 рр.)
- •Князь Святослав (964-972 рр.)
- •Князь Володимир (Святославич) Великий
- •Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого
- •Князь Ярослав Мудрий
- •Персоналії до теми «Виникнення та розквіт Київської Русі» Олег (Віщий, 882-912) –
- •Ольга (Вольга, Свята, 945-964) –
- •Святослав (Хоробрий, 964-972) –
- •Володимир Святославович (Великий, Святий, Володимир I, Красне сонечко, 980-1015) –
- •Ярослав I Володимирович (Мудрий, 1015-1054) –
- •Джерела до теми 2
- •Уривок з Руської Правди
Персоналії до теми «Виникнення та розквіт Київської Русі» Олег (Віщий, 882-912) –
Здійснював численні завойовницькі й торгові походи, і у 882 році,як повідомляє « Повість временних літ», зібрав велике військо й вирушив походом на південь, до Києва. Вбивши підступно Аскольда й Діра, захопивши Київ, Олег зробив місто своєю резиденцією, наголосивши: « Бути Києву матір’ю городам руським». Князювання Олега сприяло зміцненню монархічної форми правління Русі, розширенню її меж, становленню системи васалітету.
Ігор (Ігор I Старий, Завойовник, 912-945) –
Великий Князь Київський. За деякими даними – основоположник київської династії князів (що їх пізніше назвали Рюриковичами). Діяльність Ігоря , як київського князя, ознаменувалася зміцненням централізованої влади й дала поштовх врегулюванню збору данини, а укладені угоди з Візантією утверджували Русь як її рівноправного партнера.
Ольга (Вольга, Свята, 945-964) –
Дружина князя Ігор I, київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над древлянами, які його вбили. Правила в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст..). упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Реформи Ольги відіграли важливу роль у підпорядкуванні племінних княжінь безпосередньо владі великих руських князів і включенні їх до територіальних меж Руської держави. Вони також започаткували нові принципи збирання податків. Близько 955 р. прийняла християнство, але не могла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константоном YII Багрянородним/
Святослав (Хоробрий, 964-972) –
Руський князь, державний діяч, політик і військовик з варязької династії Рюриковичів. Великий князь Київський, правитель Русі. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких болгар, аланів, радимичів, в’ятичів. Спричинив занепад Хозарського каганату та християнського Першого Болгарського царства. Залишався язичником протягом усього життя. Зовнішня політика Святослава мала завойовницький характер й ознаменувалася розширенням території Руської держави.
Володимир Святославович (Великий, Святий, Володимир I, Красне сонечко, 980-1015) –
Державний та політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (958-980), великий князь Київський (980-1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та ключниці Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Зміцнив центральну владу й розширив територіальні межі держави. За його правління завершується процес перетворення Руської держави на імперію. Всі перетворення, які здійснював Володимир Великий, зміцнювали центральну владу й політичну єдність Русі, а укріплення південних рубежів і налагодження добросусідських відносин з європейськими державами створили сприятливі умови для політичного й економічного розвитку Русі. Канонізований Католицькою та Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир.
