Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПТДП.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
304 Кб
Скачать
☆

45 Вопрос

Класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій

Відповідно до головних цілей юридичної відповідальності санкції за правопорушення поділяються на два основних види: штрафні (каральні), головне завдання яких полягає у покаранні правопорушника, та правовідновлювальні, спрямовані на усунення безпосередньо завданої правопорушенням шкоди. Згідно із змістом цих санкцій юридична відповідальність поділяється на штрафну (каральну) і пра-вовідновлювальну (компенсаційну).

Штрафна (каральна) відповідальність застосовується за злочини і адміністративні або дисциплінарні проступки. Її призначення — вплив на свідомість правопорушника через застосування щодо нього певних обмежень з метою загальної і особистої превенції (попередження) правопорушень. Своєрідним наслідком застосування штрафної, каральної санкції є “стан покараності” (судимість — у кримінальному праві, наявність стягнення — у трудовому й адміністративному), що тягне деякі правообмеження і ще суворішу відповідальність при рецидиві.

Правовідновлювальна відповідальність реалізується головним чином у цивільно-правовій сфері. Її призначення полягає у відновленні незаконно порушених прав, примусовому виконанні невиконаних обов’язків та усуненні протиправних станів.

На відміну від каральної відповідальності, яка реалізується лише у встановленому законом порядку на підставі правозастосовчого акта, виданого уповноваженим органом, правовідновлювальна відповідальність може реалізовуватись і без втручання державних органів в добровільному порядку шляхом відшкодування завданих збитків, відновлення порушених прав, виконання обов’язків, припинення протиправних станів. Правовідновлювальна відповідальність виникає з моменту правопорушення і завершується відновленням (у встановлених законом межах) порушеного права.

Штрафна (каральна) відповідальність застосовується за злочини і

адміністративні або дисциплінарні проступки. Її призначення — вплив на

свідомість правопорушника через застосування щодо нього певних обмежень

з метою загальної і особистої превенції (попередження) правопорушень.

Своєрідним наслідком застосування штрафної, каральної санкції є "стан

покараності" (судимість — у кримінальному праві, наявність стягнення — у

трудовому й адміністративному), що тягне деякі правообмеження і ще

суворішу відповідальність при рецидиві.

Правовідновлювальна відповідальність реалізується головним чином у

цивільно-правовій сфері. Її призначення полягає у відновленні незаконно

порушених прав, примусовому виконанні невиконаних обов'язків та усуненні

протиправних станів.

46 Вопрос

Государственное (правовое) принуждение. Меры государственно принуждения: юридическая ответственность, меры защиты, профилактические меры. -->Государственное принуждение – это психологическое, материальное или физическое (в том числе насильственное) воздействие полномочных органов и должностных лиц государства на личность с целью заставить (принудить) ее действовать в интересах государства. Гос-ное принуждение ограничивает свободу человека, ставит в такое положение, когда у него нет выбора, кроме варианта, предложенного властью. Посредством принуждения подавляются, тормозятся интересы и мотивы антисоциального поведения, принудительно снимаются противоречия между общей и индивидуальной волей, стимулируется общественно полезное поведение. Гоударственное принуждение бывает правовым и неправовым. Правовым считается государственное принуждение, вид и мера которого строго определены правовыми нормами и которое применяется в законных процессуальных формах. Существует иная классификация методов деятельности государства, методов осуществления функций государства. Можно выделить: 1)централизованнный метод. Суть его состоит в том, что гос-воустанавливает единые правила для всей своей территории, не допуская самостоятельности адресатов своих властных предписаний. Это метод единого, единообразного осуществления власти, жесткой властной деятельности; 2)децентрализованный метод. В этом случае осуществление власти происходит на основе признания идей самоуправления, определенной самостоятельности субъектов гос-ва; гос-во не вмешивается во все сферы общественной жизни, не все сферы регулируются сверху, централизованно; остается большой простор для деятельности субъектов гос-ва, которые могут принимать решения с учетом специфики того или иного региона. В деятельности современных гос-в оба метода сочетаются. Меры государственного принуждения могут применяться в связи с экстремальными социальными условиями, военными действиями и стихийными бедствиями. Гос-во использует также профилактические меры в интересах гос-ной безопасности, охраны прав граждан. Например, применяется досмотр багажа, личный досмотр, проверка документов. Такого рода гос-ное принуждение принципиально изменяется от санкций, связанных с фактами противоправного поведения. Эти меры составляют особую группу в системе гос-ного принуждения, но они также должны быть регламентированы нормами права. Вопрос о гос-ном принуждении непосредственным образом связан с представлениями об обязанности права, поскольку его воплощение в жизнь определяется как социальной и личностной ценностью, так и гарантированностью гос-вом.

Юридична відповідальність та державний примус

Юридична відповідальність є одним із примусових засобів, що застосовуються від імені держави. Особливістю відповідальності як примусового засобу впливу є те, що вона застосовується від імені держави, державними органами, має правовий характер, здійснюється у визначених законом формах та на законних підставах.

Однак юридична відповідальність не є єдиним засобом державного примусу. Це зумовлюється різноманітними цілями держави у процесі здійснення правового регулювання.

Окрім юридичної відповідальності, засобами примусового впливу є міри захисту суб'єктивних прав, заходи запобігання, примусові заходи виховного характеру, заходи медичного характеру.

Засоби захисту суб'єктивних прав застосовуються у передбачених законом випадках з метою поновлення порушеного права та захисту суб'єктивних прав без притягнення порушника до відповідальності. Саме такий характер мають примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння, примусове стягнення аліментів на утримання дітей та ін. Особливістю цих засобів є те, що вони закріплені не санкціями норм права, а диспозиціями.

До примусових засобів належать заходи запобігання, що застосовуються для запобігання чи припинення правопорушень. Відсутність правопорушення зумовлює і відсутність покарання. До таких засобів належить затримання, обшук, вилучення речей та документів. Вони мають правовий характер, здійснюються за наявності певних підстав, а також у межах соціального процесу.

Примусові засоби виховного характеру застосовуються до неповнолітніх дітей чи недієздатних осіб за вчинення ними суспільно небезпечних діянь. Вони не несуть елементів кари, оскільки спрямовані на перевиховання осіб, які ще не можуть повністю усвідомлювати своєї поведінки чи не розуміють шкідливих результатів власної діяльності.

Засоби медичного характеру полягають у примусовому лікуванні правопорушників в умовах, що забезпечують їх суспільну безпеку. Це стосується осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності.

Оскільки в юридичній літературі юридична відповідальність та державний примус або ж ототожнюються, або ж протиставляються, то важливого наукового та практичного значення має визначення їх співвідношення та взаємодії. Співвідношення цих категорій засновується на наявності спільних і особливих рис.

Спільні риси:

1. Всі засоби примусового впливу здійснюються спеціальними державними органами.

2. Вони мають правовий характер, оскільки здійснюються в рамках права.

3. Застосовуються на правовій основі у межах закріпленого нормативного процесу.

4. Переслідують певну мету.

5. Мають примусовий характер, тобто здійснюються поза волею правопорушника.

6. Спрямовані на охорону та відновлення порушених прав чи суспільних інтересів.

7. Підставою їх застосування є правопорушення.

Відмінні риси:

Юридична відповідальність Інші засоби державного примусу

Передбачається санкцією правової норми Передбачається диспозицією норми права

Застосовується з метою перевиховання та покарання Застосовується з метою відновлення порушеного права

Застосовується у випадку вчинення правопорушення Застосовується і для попередження чи припинення правопорушення

Пов'язана з новим додатковим обов'язком — нести відповідальність Не передбачає додаткового обов'язку

Примус має основне значення, оскільки через нього реалізується відповідальність Примус має допоміжне значення

Передбачає необхідність встановлення вини суб'єкта та доведення його протиправної поведінки Встановлення вини та наявності протиправної поведінки не є обов'язковим

Таким чином, юридична відповідальність є самостійним різновидом державно-примусових заходів, однак потрібно пам'ятати, що наявністю лише названої відповідальності державний примус не вичерпується.