Теоретичні відомості

Складовою механізму державного регулювання економіки є політика доходів. В умовах ринкової економіки вона стоїть в одному ряду з політикою конкуренції та політикою стабілізації економіки.

У сфері розподільчих відносин потрібна реальна взаємодія економічних критеріїв, пов'язаних із вимогами економічної ра­ціональності, і соціальних критеріїв, що передбачають забезпе­чення умов для всебічного розвитку всіх членів суспільства.

Мета державного розподілу та перерозподілу ринко­вих доходів — зменшення різкої диференціації за рівнем до­ходів і капіталу.

Складність проблеми розподілу та перерозподілу доходів обу­мовлена відсутністю однозначної відповіді на запитання: "Який розподіл доходів вважати правильним?"

Складові механізму розподілу та перерозподілу доходів: надання суспільних благ; використання законодавчих актів; система оподаткування; трансфертні платежі.

Основною складовою грошових доходів населення є заробіт­на плата. Її величина: впливає на загальні показники соціально-економічної ефек­тивності ринкового ладу в цілому; є обґрунтуванням стимулів до праці.

Мінімальна зарплата (МЗП) — гарантований державою соціальний мінімум нетарифікованої праці.

Функція МЗП — мотивація власника робочої сили до участі у праці.

Вимоги до мінімальної заробітної плати:

1. Незначний відрив від мінімального споживчого бюджету.

2. Визначення рівня заробітної плати за міжнародними стандартами.

3. Своєчасне коригування відповідно до економічних та соціальних змін у суспільстві.

Складові державної політики заробітної плати (ЗП): проведення глибокої структурної реформи ЗП; підвищення ролі тарифних угод і колективних договорів у регулюванні доходів; удосконалення податкового регулювання доходів населення; створення умов для зростання продуктивності праці; зростання рівня реальної ЗП; періодична індексація ЗП у зв'язку із підвищенням спо­живчих цін; ліквідація заборгованості з виплат ЗП.

Рівень і якість життя — інтегровані показники соціально-економічного розвитку країн. Для визначення рівня життя в різних країнах експерти використовують поняття індекс розвитку людського потенціалу, або скорочено — індекс людського роз­витку (ІЛР). Цей показник запропонований ООН у 1990р. як інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни.

Індекс людського розвитку має такі три складові:

1) тривалість життя населення;

2) рівень освіти;

3) обсяг ВВП на душу населення.

Задані граничні значення для кожного показника:

• тривалість життя — 25—85 років;

• рівень освіти — 0—100 % (кількість років, які провів в режимі навчання після 15 років "середній громадянин"),

• ВВП — від 200 до 4000 дол. США.

Низьким при цьому вважається ІЛР, менший за 0.5, висо­ким — 0,9—1.

Економічна комісія ООН, оцінюючи життєвий рівень населен­ня Європи, надає перевагу такому показнику, як кількість то­варів та послуг, які населення змогло отримати. Еталонна величина складає 100 %.

Рівень життя населення — ступінь задоволення матері­альних, духовних та соціальних потреб людей.

Поняття якість життя конкретизує категорію "рівень життя (ІЛР)". ООН було запропоновано комбінований показник — індекс якості життя, який характеризує: рівень освіти; медичного обслуговування; тривалість життя; ступінь зайнятості населення; його платоспроможність; доступ до політичного життя тощо.

Конкретними показниками є: кількість автомобілів, телефонів, квадратних метрів житла, лікарняних ліжок тощо на одну люди­ну (на тис. населення), якість медичного обслуговування, рівень шуму (децибел), швидкість руху в години пік та ін.

З метою забезпечення нормального рівня життя держава виз­начає розмір прожиткового мінімуму. В Україні його визнано базовим державним соціальним стандартом.

При аналізі прожиткового мінімуму розрізняють:

• фізіологічний мінімум — вартість товарів та послуг, необ­хідних для задоволення тільки основних фізіологічних потреб, причому протягом відносно короткого періоду, практично без придбання одягу, взуття, інших непродовольчих товарів;

• соціальний мінімум (бюджет мінімального достатку) — мінімальні норми задоволення фізіологічних, соціальних і ду­ховних потреб. Це вартість товарів та послуг, які суспільство виз­нає необхідними для збереження прийнятного рівня життя.

Прожитковий мінімум визначається на основі так званого ко­шика споживача. Кошик споживача — вартість стандартного набору товарів та послуг масового вживання середнього споживача в конкретній країні в певний час. Світова практика широко використовує і таку категорію, як індекс вартості життя — індекс роздрібних цін спеціального набору товарів і послуг, що входить в бюджет середнього спожи­вача (споживчий кошик) і становить його прожитковий мінімум.

Соціальний захист населення — це:

• державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного життєвого рівня, тобто заходи, що включають надан­ня правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим грома­дянам (найбільш вразливим верствам населення), а також ство­рення соціальних гарантій для економічно активної частини населення;

• комплекс законодавчо закріплених гарантій, що протиді­ють дестабілізуючим життєвим факторам (інфляція, спад вироб­ництва, економічна криза, безробіття тощо).

Основні елементи системи:

1. встановлення допустимих параметрів життя (розміру про­житкового мінімуму, мінімальної пенсії, соціальної допомоги);

1. захист населення від зростання цін і товарного дефіциту для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму гро­мадянам;

3) вирішення проблеми безробіття і забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;

4) пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника);

5. утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для лю­дей похилого віку тощо;

6. соціальні трансферти (допомога з безробіття, одноразові чи щомісячні виплати на дітей, з материнства, з хвороби та інших причин, житлові субсидії тощо);

7. соціальне обслуговування (надання соціальних послуг ок­ремим категоріям громадян і т. ін.);

8. надання необхідної медичної допомоги;

9. соціальне страхування тощо.

Сучасна система соціального захисту населення у країнах з перехідною економікою включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення; традиційну форму державної соціальної допомоги;соціальне страхування.

Система соціальних гарантій передбачає надання соціальне значущих благ та послуг усім громадянам без врахування їхнього трудового внеску і визначення по­треби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний рівень цих гарантій є рухомим залежно від конкретно-історичних умов, а також можливостей суспільства. Ця форма соціального захисту громадян базується на принципах загального оподатку­вання і бюджетного фінансування соціальних витрат.

До системи соціальних гарантій входять також соціальні пільги, тобто соціаль­ні гарантії окремим категоріям населення. Ця форма соціального захисту також хара­ктеризується універсальністю надання соціальних благ і послуг у межах визначеної соціально-демографічної групи населення (ветерани війни, інваліди та ін.) та забез­печенням за рахунок податково-бюджетної системи держави.

Під соціальною допомогою як формою соціального захисту населення розумі­ють надання соціальних благ та послуг соціально вразливим групам населення на основі визначення їх потреб. Об'єктом соціальної допомоги є малозабезпечені верст­ви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності. Дер­жавна соціальна допомога здійснюється двома шляхами: програми допомоги в гро­шовій формі та допомога в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих талонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомога позичок студентам тощо.

Соціальне страхування є найбільш поширеною формою соціального захисту населення від різних ризиків, пов'язаних з втратою працездатності та доходів. Особ­ливістю соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних фондів, які формуються за рахунок цільових внесків роботодавців і працівників за підтримки держави. Основними формами соціального страхування є: пенсійне, медичне, страхування на випадок безробіття. Основні принципи соціального страхування: безпосередня фінансова участь у страхуванні всіх застрахованих осіб; обов’язковість страхування усіх працівників; державне гарантування виплат з соціального страхування.

Соціальна інфраструктура — система галузей народно­го господарства, діяльність яких спрямована на задоволення соці­ально-культурних, духовних та інтелектуальних потреб людини.

Соціальний захист населення та реалізація конституційних гарантій громадян здійснюється завдяки виділенню фінансових ресурсів на утримання бюджетних галузей (охорона здоров'я, ос­віта, культура, фізична культура), де комерційна діяльність свідо­мо обмежена.

Нормативи витрат (фінансування) — показники по­точних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпе­чення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.

Тестові завдання

1. Домогосподарство і сім’я – це ідентичні поняття?

а) так;

б) ні.

2. Зазначте основні правові форми фірми (дописати):

а) одноосібне володіння;

б) партнерство;

в) ...

3. В ринковій економіці домогосподарства виступають:

а) економічними агентами, які володіють виробничими ресурсами;

б) основними виробниками благ і послуг;

в) покупцями виробничих ресурсів.

4. В Україні структура домогосподарств зазнає таких змін:

а) зростає частка доходів домогосподарств від тіньової економіки;

б) посилюється мобільність домашніх господарств;

в) збільшується частка домогосподарств, де основним працівником та годувальником є жінка;

г) усі відповіді вірні.

5. Як називається посередник на біржі, який виконує свої функції, як правило, не маючи права здійснювати угоди за власний рахунок і брати на себе зобов’язання контрагента?

а) маклер;

б) дилер;

в) брокер;

г) немає вірних відповідей.

6. До спільних рис усіх моделей ринкової економіки належить:

а) в економічному житті суспільства уряду відведено обмежену роль;

б) незначні видатки центрального уряду;

в) роль сприяння і відтворення конкуренції відведено державі.

6. Чим зумовлена різноманітність форм вираження показників соціального прогресу:

а) різноманітністю галузей;

б) неможливість виділити єдиний універсальний показник соціального прогресу;

в) різноманітність виконуваних функцій різними галузями соціальної сфери;

г) усі відповіді вірні?

7. З погляду класичної теорії причиною циклічного безробіття є:

а) надмірна заробітна плата;

б) низька зарплата;

в) надмірна пропозиція робочої сили;

г) недостатній попит на робочу силу.

7. Яка теорія доводить неможливість одночасного зростання безробіття та інфляції:

а) класична теорія;

б) кейнсіанська теорія;

в) теорія економіки пропозиції;

г) теорія раціональних очікувань?

8. Англійський вчений-економіст Дж. Кейнс вважав, що:

а) приватна власність на засоби виробництва сприяє високому рівню зайнятості;

б) у ринковій економіці є механізм, здатний у короткий термін забезпечити високий рівень зайнятості;

в) для зниження безробіття уряд має збільшувати державні закупки і платні послуги;

г) в основі управління економікою країни має бути система централізованого планування.

9. Що є об’єктами державного регулювання ринку праці (дописати):

а) зайнятість;

б) трудові відносини;

в) розподіл та перерозподіл робочої сили;

г) ...

10. Метою державного розподілу та перерозподілу ринкових доходів є зрівняння диференціації за рівнем доходів і капіталу:

а) так; б) ні.

11. Низьким вважається індекс людського розвитку, якщо він:

а) менший 50;

б) менший 1;

в) менший 0,5;

г) немає вірних відповідей.

12. Що необхідно розуміти під рівнем освіти при визначенні показників рівня життя:

а) кількість років, які провів „середній громадянин” в режимі навчання після 15 років;

б) відсоток в країні громадян з вищою освітою;

в) кількість років, які провів „середній громадянин” в режимі навчання протягом усього свого свідомого життя;;

г) відсоток в країні громадян без початкової освіти?

13. Крива Філіпса у короткостроковому періоді відображає зв’язок між безробіттям та :

а) рівнем заробітної плати;

б) рівнем інфляції;

в) рівнем споживчих витрат;

г) обсягом державних витрат.

14. Згідно з поглядами М. Фрідмена, рівновага на ринку праці за природного рівня безробіття означає:

а) відсутність фрикційного і структурного безробіття;

б) рівновагу між сукупним попитом і сукупною пропозицією;

в) однаковий рівень очікуваного і фактичного рівня інфляції;

г) перевищення реального рівня інфляції над очікуваним.

Практичні завдання

1. За даними таблиці побудувати криву Філіпса в короткостроковому періоді.

Таблиця

Рівень безробіття, %	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Темп інвестиції, %	52	40	28	20	13	10	6	7	1	-2	-3	-4

Проаналізуйте графік і дайте відповіді на такі запитання:

а) які процеси в економіці країни графічно відображаються переміщенням по кривій Філіпса;

б) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований зліва від вертикальної лінії, яка виходить із точки природного рівня безробіття;

в) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований справа від цієї лінії;

г) що показує відрізок кривої Філіпса, який розташований нижче осі абсцис;

д) яке переміщення кривої Філіпса відповідає цілям державного регулювання економіки?

2. На графіку зображена крива Філіпса:

р івень крива Філіпса

інфляції

рівень безробіття

Яка крива є дзеркальним відображенням цієї кривої, якщо за вісь симетрії використовувати пунктирну лінію.

3. На графіку зображені криві попиту на робочу силу (L^D, L^D1) та пропозиції робочої сили (L^S) на ринку праці. Лінія L^SL зображує кількість наявної робочої сили.

Заробітна L^D1 L^D L^S

плата, гр. од.

L

10

8

0 500 600 700 800 1000 кількість працюючих

Рис. Попит та пропозиція на ринку праці.

Лінія L^D зображує початковий попит на ринку праці.

Визначити: рівень рівноважної заробітної плати (W₀); чисельність зайнятих (N); чисельність добровільно непрацюючих (Н); чисельність вимушено непрацюючих (F) за умови, що даний рівень заробітної плати визначає чисельність бажаючих працювати.

4. Графік і його характеристика з задачі 3. Попит на ринку праці скоротився: крива L^D перемістилась вліво в положення L^D1 за умови, що заробітна плата носить гнучкий характер.

Визначити:

• рівень зарплати, який відповідає новому рівню попиту на працю (W₀);

• чисельність зайнятих (N);

• чисельність примусово безробітних (F);

• чисельність добровільно безробітних (H).

5. Графік і його характеристика з задачі 3. За умови, що заробітна плата носить жорсткий характер (не знижується), розрахувати: чисельність зайнятих (N); чисельність примусово безробітних (F); чисельність добровільно безробітних (Н).