Заліковий модуль 2: Загальні основи ринку

Тема 7. Капітал підприємства, його кругообіг та обіг

Питання для самоопрацювання

1. Оборотні засоби та їх структура.

2. Амортизаційний фонд як одне з джерел відтворення основного капіталу.

Література

1. Борисов Е.Ф. Економічна теорія.М.-Юристь,2006.-568с.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч, посіб. - К.: Вища шк., 2009.

3. Дзюбик Е., Ривак С. Основи економічної теорії.:К., Основи, 2008.-336с.

4. Камаев В.Д. й др. Экономическая теория: Учеб. для вузов. - М.: ВЛАДОС, 2009.

5. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії. Підручник.- К.: Атака, 2008.- 344с.

6. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. / За ред. Ю.В. Ніколенко. - К.: Либідь, 2007.

7. Основи економічної теорії: Підручник /А.А.Чухно, П.С.Ещенко, Г.Н. Климко та ін. - К.; Вища шк., 2003. - 606с.

8. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка:Навч посіб. Для вузів / Під ред.: З. Ватаманюка, С. Панчишина.- К.: Видавничий дім „ Альтернатива”, 2003.- 606с.

9. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ За ред. Т.Н. Климка, В.П. Несторенко.- К.: Вища школа.- Знання, 2007.-743с.

10. Костюк В.С. Економічна теорія: навч. посібник / В.С.Костюк, А.М.Андрющенко, І.П.Борейко. – К.: Центр учб. Л-ри, 2009. -282с.

11. Базилевич В.Д. Економічна теорія. Політекономія: Навч. Посібник – К: Знання-Прес, 2008. – 719с.

12. Гэлбрейт Дж. Экономические теории и цели общества: Пер. с англ. -М.: Прогресс, 2008.

13. Долай З.Дж., Кэмпбелл К.Д; Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело й денежно-кредитная политика. - М. - 2008.

14. Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф- 1-2 берез. 2000 р.:В 3 ч. - К., КНЕУ, 2008.

15. Иохин В.Я. Экономическая теория. Введение в рынок и микроэкономический анализ: Учебник - М.: Инфра, 2007.

16. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер.с англ. - М.: Прогресе, 1978.

Теоретичні відомості

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів, які повністю споживаються у кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість створюваної продукцію. Їх речовим змістом є предмети праці, а також деякі засоби праці.

На практиці виробничі фонди поділяють на:

- виробничі запаси (предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах у вигляді запасів);

- незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва ( предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях і ще не пройшли всіх стадій виробництва; напівфабрикати власного виготовлення – це ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі, але потребують ще й обробки в інших підрозділах виробництва);

- витрати майбутніх періодів ( витрати, які не є речовим елементом оборотних фондів, а є витратами, що здійснені в даному періоді на підготовку та освоєння нової продукції, але з погашенням в майбутньому).

Найбільшу частину оборотних фондів складають виробничі запаси, до складу яких входять:сировина; основні і допоміжні матеріали; куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби; паливо; тара і тарні матеріали; запасні частини для ремонту; малоцінні та швидкозношувальні предмети ( в основному засоби праці, термін використання яких не перевищує одного року).

До незавершеного виробництва – відносять такі предмети праці, які перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних коштів, а являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, а будуть віднесені на собівартість продукції частинами в майбутніх періодах.

Співвідношення окремих елементів оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках характеризує їх виробничо-технологічну структуру. Підприємства різних галузей промисловості мають значні відмінності у структурі оборотних фондів. Це залежить від характеру виробництва, тривалості технологічного циклу, видів продукції, територіального розміщення виробництва та ін.

Фонди обігу – це кошти, вкладені в запаси готової продукції, продукцію відвантажену, грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках, грошові кошти у незавершених розрахунках, дебіторська заборгованість, готівка в касі.

Оборотні кошти - це сукупність коштів підприємства що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення безперервного їх кругообігу.

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать ті, до яких встановлюються нормативи запасів: всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих належать: відвантажена готова продукція, готівкові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.

Співвідношення окремих елементів оборотних коштів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках, характеризує структуру оборотних коштів. За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяються на: власні (кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства); залучені (це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви).

Амортизáція (пізньолат. amortisation — погашення, сплата боргів) — процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою (наприклад, на видобуте вугілля). Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами А. основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у відсотках від початкової вартості об'єктів. Амортизаційні відрахування обчислюються щомісяця у розмірі 1/12 частини річних норм, зараховуються до амортизаційного фонду і включаються у собівартість продукції або витрати обігу. Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).25 відсотків амортизаційних відрахувань надходять до державного бюджету для фінансування структурної перебудови економіки.

Тестові завдання

1. Виберіть найбільш правильне визначення економічних втрат виробництва:

а) це затрати живої і минулої праці на виробництво товару;

б) це платежі, які необхідні для того, щоб залучити ресурси на виробництво певного товару;

в) це платежі, включаючи і нормальний прибуток, які необхідні для того, щоб залучити і утримувати ресурси в межах даного напрямку діяльності.

2. Який вид витрат характеризує грошові платежі, що здійснює підприємство на користь тих, хто постачає йому ресурси?

а) внутрішні;

б) зовнішні;

в) змінні;

г) загальні.

3. Як називається дохід, який власник фірми міг би отримати, вкладаючи свої ресурси в іншу справу, використовуючи свої власні ресурси поза своєю фірмою?

а) нормальний прибуток;

б) економічний прибуток;

в) бухгалтерський прибуток;

г) граничний прибуток.

4. Підприємству необхідно для підвищення ефективності виробництва найняти додатково 50 чоловік. Ця зміна у діяльності є :

а) короткостроковим коригуванням;

б) довгостроковим коригуванням.

5. Максимальний прибуток на підприємстві досягається тоді, коли:

а) додаткова одиниця випуску продукції спричинятиме зростання економічного прибутку;

б) додаткова одиниця випуску продукції спричинятиме зменшення економічного прибутку;

в) додаткова одиниця випуску продукції не спричинятиме ні зростання, ні зменшення економічного прибутку;

г) немає вірних відповідей.

Практичні завдання

1. Загальний виторг фірми становить 50 000 грн., а грошові витрати (зарплата працівників, вартість придбаної сировини та матеріалів) – 30 000 грн. Власник фірми раніше був найманим робітником і отримував за рік 10 тис. грн. Для організації власної справи він використав 20 000 грн. своїх заощаджень. Проте він міг покласти їх у банк і отримати 10% річних. Розрахувати економічний, бухгалтерський та нормальний прибуток фірми.

2. Заповнити таблицю, якщо середня прибутковість інвестованого капіталу дорівнює 8%. Зробити висновки.

Показники економічної діяльності підприємства	Показники
	А	Б
Вартість реалізованої продукції, тис. грн. Розрахункові витрати виробництва, тис. грн. заробітна плата; матеріали, сировина, тощо; орендна плата; амортизація.	1000 500 250 100 100	1000 500 200 100 100
Сума розрахункових витрат, тис. грн. Розрахунковий прибуток, тис. грн.
Інвестиційний капітал, тис. грн. Нормальний прибуток, тис. грн. Економічний прибуток, тис. грн.	1000	1000

3. За вихідними даними розрахувати валовий і чистий прибуток фірми:

Вихідні дані: чистий обсяг продажу – 28 300 грн.; собівартість реалізованих товарів – 16 840 грн.; витрати: торгові – 3900 грн.; адміністративні – 2870 грн.; податок на прибуток – 30%.