Тема 19: «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх»

Семінарське заняття

Мета заняття: розглянути особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності; охарактеризувати види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, і особливості їх призначення; з’ясувати особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування, а також специфіку припинення судимості.

Основні поняття: звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру; звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності; покарання, які застосовують-ся до неповнолітніх; звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування; погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх.

Питання до семінару

1. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.

2. Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

3. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, особливості їх призначення.

4. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

5. Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.

Методичні рекомендації та пояснення

Після опрацювання лекції студенти самостійно вивчають відповідні підручники, навчальні посібники, наукові статті, матеріали судово-слідчої практики. Вони повинні засвоїти особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. У ході вивчення теми рекомендується спиратися на положення Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. зі змінами та доповненнями.

З огляду на специфічні біологічні, психологічні та соціальні ознаки неповнолітніх КК України передбачає цілу низку особливостей правового статусу, кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, а саме: забезпечує їх посилену кримінально-правову охорону; передбачає особливості притягнення їх до відповідальності, звільнення від відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання і його відбування. У зв’язку з цим загальні основні особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх стосуються:

а) звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК України) та у зв’язку із закінченням строків давності (ч. 2 ст. 106 КК України);

б) видів і строків покарань, що застосовуються до не-повнолітніх (ст.ст. 98 – 102 КК України);

в) призначення покарання (ст. 103 КК України);

г) звільнення від покарання та його відбування (ст.ст. 104 – 107 КК України);

ґ) погашення та зняття судимості (ст. 108 КК України).

Курсантам (студентам) необхідно запам’ятати, що існують два види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності:

а) із застосуванням примусових заходів виховного харак­теру (ст. 97 КК України);

б) у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 106 КК України).

Для цих видів є спільним те, що неповнолітня особа, яка вчинила злочин, звільняється від засудження та певних обмежень за підставами, передбаченими в законі.

Розглядаючи питання про примусові заходи виховного характеру, курсанти (студенти) повинні самостійно вивчити Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" № 2 від 15 травня 2006 р.

У ч. 1 ст. 98 КК України перелічуються основні види покарань, які може застосувати суд до неповнолітніх:

а) штраф;

б) громадські роботи;

в) виправні роботи;

г) арешт;

ґ) позбавлення волі на певний строк.

Крім цього, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс­тю (ч. 2 ст. 98 КК України).

Згідно з ч. 1 ст. 99 КК України штраф застосовується до неповнолітніх, які мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлює суд залежно від тяжкості вчиненого злочину та майнового стану неповнолітнього в межах до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 99 КК України).

Громадські роботи призначаються неповнолітнім у віці від 16 до 18 років у вільний від навчання чи основної роботи час. Вони полягають у виконанні робіт тривалістю не більше двох годин на день і строком від тридцяти до ста двадцяти годин (ч. 1 ст. 100 КК України).

Виправні роботи призначаються неповнолітнім у віці від 16 до 18 років на строк від двох місяців до одного року за місцем роботи з відрахуванням із заробітку в доход держави від п’яти до десяти відсотків (чч. 2, 3 ст. 100 КК України).

Відповідно до положень ст. 101 КК України арешт полягає у триманні неповнолітнього, якому на момент постановлення вироку виповнилося шістнадцять років, у спеціально пристосованих установах в умовах ізоляції на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.

Позбавлення волі, згідно зі ст. 102 КК України, не може бути призначене неповнолітньому, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості. Закон обмежує для неповнолітнього максимальні строки такого покарання:

а) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості – на строк не більше двох років;

б) за злочин середньої тяжкості – на строк не більше чотирьох років;

в) за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;

г) за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;

ґ) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п’ятнадцяти років.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх" № 5 від 16 квітня 2004 року при призначенні неповнолітньому покарання, крім передбачених у статтях 65 – 67 КК України обставин, суди, відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України, мають ураховувати також умови життя та виховання неповнолітнього, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші його особливості.

Треба зазначити, що в нормах КК України виділяються такі види звільнення неповнолітніх від покарання:

а) із застосуванням примусових заходів виховного ха­рактеру (ст. 105 КК України);

б) з випробуванням (ст. 104 КК України);

в) у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 106 КК України);

г) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 107 КК України).

Студенти повинні приділити увагу особливостям погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, за­кріпленим у статтях 88 – 91 КК України та в ст. 108 КК Ук­раїни.

Під час підготовки до семінарського заняття студенти можуть перевірити свої знання шляхом самоконтролю, відповівши на питання за темою.

Питання для самоконтролю

1. Які особи вважаються неповнолітніми?

2. Що являє собою звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

3. Якими є ознаки заходів виховного характеру?

4. Які існують строки давності при звільненні від кримінальної відповідальності неповнолітніх?

5. Які види покарань застосовуються до неповнолітнього?

6. Чи є можливим призначення покарання неповно­літньому у вигляді довічного позбавлення волі?

7. Якими є особливості призначення покарання неповнолітньому у вигляді позбавлення волі на певний строк?

8. Якою є особливість звільнення від покарання з випробуванням?

9. У чому полягає умовність умовно-дострокового звіль­нення від відбування покарання неповнолітнього?

10. Які існують особливості припинення судимості щодо неповнолітніх осіб?

Додаткова література

1. Березовська Н.Л. Поняття системи покарань неповнолітніх / Н.Л. Березовська // Актуальні проблеми держави і права : збірник наукових праць. Вип. 47 / редкол. С.В. Ківалов та ін. ; відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – Одеса : Юридична література, 2010. – С. 30 – 33.

2. Киренко С. Кримінально-правова охорона неповнолітніх новим КК – старі проблеми // Право України. – 2002. – № 6. – С. 39 – 42.

3. Кідіна Н. Законодавство країн Європи про кримінальну відпо-відальність неповнолітніх // Право України. – 2000. – № 2. – С. 97 – 100.

4. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правого регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 96 – 100.

5. Коновалова А.Ю. Підстави призначення штрафу неповнолітнім особам / А.Ю. Коновалова // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 103. – С. 200 – 205.

6. Кравченко О. Питання, що виникають у судовій практиці по застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Право України. – 1999. – № 10. – С. 29 – 30.

7. Магарин Н.С. Звільнення неповнолітніх від покарання та при­мусові заходи виховного характеру за новим кримінальним законодавством України // Правова держава. – 2002. – № 5. – С. 106 – 109.

8. Сахарук Т.В. Проблеми призначення покарання неповнолітнім // Питання боротьби зі злочинністю. – Х., 2004. – Вип. 8. – С. 56 – 59.

9. Соцький Ю. Особливості виконання у вигляді позбавлення волі щодо неповнолітніх за законодавством Російської імперії // Право України. – 2004. – № 11. – С. 122.

10. Стаднік В. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. – 2005. – № 5. – С. 95 – 97.

11. Шалгунова С.А., Юзікова Н.С. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та запобігання негативній (делінквентній) поведінці серед неповнолітніх: Методичні рекомендації. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2002. – 46 с.

12. Энциклопедия уголовного права. Т. 11. Уголовноная ответственность несовершеннолетних. – Издание профессора Малинина – СПб ГКА, СПб., 2008. – 448 с.

13. Ягодинський В. Удосконалювати організацію боротьби з втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність // Право України. – 2000. – № 3. – С. 100 – 102.