- •Тема 1: “Поняття, завдання та система кримінального права України”
- •Тема 2: “Закон про кримінальну відповідальність”
- •2.1. Поняття, значення та структура кримінального
- •2.2. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Методичні рекомендації та пояснення
- •Додаткова література
- •Тема 3: “Поняття злочину, його ознаки та класифікація”
- •3.1. Злочин: поняття, ознаки та види. Малозначне діяння
- •Методичні рекомендації та пояснення
- •3.2. Суспільна небезпечність як невід’ємна ознака злочину
- •Методичні рекомендації та пояснення
- •Додаткова література
- •Тема 4: “Склад злочину”
- •Семінарське заняття
- •Тема 5: «Об’єкт злочину»
- •Методичні рекомендації та пояснення
- •- Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;
- •Тема 6: «Об'єктивна сторона злочину»
- •6.1. Поняття та загальна характеристика об’єктивної сторони злочину
- •Семінарське заняття
- •6.2. Наслідки злочину та причинний зв’язок як ознаки об’єктивної сторони злочину. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Тема 7: «Суб’єкт злочину»
- •Семінарське заняття
- •Тема 8: «Суб’єктивна сторона злочину»
- •8.1. Поняття й загальна характеристика суб’єктивної сторони злочину.
- •Тема 9: “Кримінальна відповідальність та її підстави”
- •Тема 10: «Стадії вчинення злочину»
- •Тема 11: «Співучасть у злочині»
- •11.1. Поняття й ознаки співучасті
- •11.2. Класифікація злочинних угруповань. Види співучасників та їх відповідальність. Причетність до злочину
- •Тема 12: «Повторність, сукупність і рецидив злочинів»
- •Тема 13: «Обставини, що виключають злочинність діяння»
- •13.1. Необхідна та уявна оборона. Затримання особи, яка вчинила злочин. Крайня необхідність
- •13.2. Інші обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 14: «Покарання та його види»
- •Тема 15: «Призначення покарання»
- •Тема 16: «Звільнення від покарання та його відбування»
- •Тема 17: «Судимість»
- •Тема 18: «Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування»
- •Тема 19: «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх»
- •ЛітературА
Тема 3: “Поняття злочину, його ознаки та класифікація”
3.1. Злочин: поняття, ознаки та види. Малозначне діяння
Семінарське заняття
Мета заняття: розглянути поняття злочину, його ознаки; визначити основні критерії класифікації злочинів і з’ясувати відмінність злочину від інших правопорушень; засвоїти поняття малозначного діяння.
Основні поняття: злочин; суспільна небезпечність; протиправність; винність; караність; класифікація злочинів; зло-чин невеликої тяжкості; злочин середньої тяжкості; тяжкий злочин; особливо тяжкий злочин; малозначність діяння.
Питання до семінару
1. Поняття, соціальна сутність і основні ознаки злочину.
2. Види злочинів.
3. Малозначне діяння.
4. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень.
Методичні рекомендації та пояснення
У ході готування до семінарського заняття студентам необхідно опрацювати лекцію за цією темою, а також самостійно вивчити відповідну навчальну літературу. Вони повинні запам’ятати визначення злочину, наведене в ч. 1 ст. 11 КК України, уміти охарактеризувати основні ознаки злочину, знати класифікацію злочинів залежно від ступеня тяжкості, викладену в ст. 12 КК України, а також інші критерії класифікації злочинів. Крім цього, студенти мають відмежовувати злочин від малозначного діяння та інших правопорушень.
Поняття злочину в теорії кримінального права є універсальною та фундаментальною категорією. Існує, принаймні, три визначення цього поняття залежно від того, чому більше приділяється уваги (соціальній чи правовій сутності):
– формальне визначення (відбиває юридичну природу та юридичні ознаки злочину) – злочином визнається діяння, яке передбачене законом як кримінально каране;
– матеріальне визначення (підкреслює лише соціальну сутність злочину) – злочином є суспільно небезпечне діяння;
– формально-матеріальне визначення (поєднує соціальну та правову характеристику, є найбільш повним визначенням) – злочином визнається суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (формально-матеріальне визначення).
Вирізняються чотири основні ознаки злочину:
а) суспільна небезпечність – діяння заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або міс-тить реальну можливість заподіяти таку шкоду;
б) винність – відповідальність за вчинення діяння настає тільки за наявності вини;
в) протиправність – скоєння відповідного діяння повинне бути заборонено чинним КК України (втілення принципу nullum crimen, nulla poena sine lege – немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону);
г) караність – реальна чи потенційна загроза застосування покарання за вчинення злочину.
Частина 2 статті 11 КК України дає визначення малозначного діяння, яке не є злочином, тому що в нього відсутня така ознака, як суспільна небезпечність.
Під класифікацією злочинів треба розуміти поділ їх на групи за певними критеріями. КК України в ст. 12 передбачає класифікацію злочинів залежно від ступеня їх тяжкості та розподіляє їх на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Така класифікація має значення насамперед для індивідуалізації кримінальної відповідальності та призначення покарання.
Студенти повинні вміти наводити й інші критерії класифікації злочинів, наприклад, залежно від:
а) родового об’єкта посягання (злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності, злочини проти правосуддя);
б) характеру суспільно небезпечних наслідків (наслідки матеріального та нематеріального характеру);
в) форми вини (умисні, необережні, зі змішаною формою вини й злочини, які можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності);
г) суб’єкта злочину (злочини з загальним і спеціальним суб’єктами);
ґ) наявності предмета злочину (предметні та безпредметні злочини);
д) наявності потерпілого;
е) територіальної поширеності та країни, на території якої вчинено злочин;
є) міжнародного визнання діяння саме як злочину;
ж) кримінологічної характеристики злочину.
Основними критеріями відмежування злочину як різновиду правопорушень від інших правопорушень є характер суспільної небезпечності, суб’єкт правопорушення, караність тощо.
Малозначне діяння – це таке формально передбачене КК України винне діяння суб’єкта злочину, яке через малозначність заподіяної шкоди не є суспільно небезпечним. Малозначне діяння слід відрізняти від діяння, що не містить складу злочину.
Рівень своїх знань за цією темою пропонується перевірити шляхом відповіді на питання для самоконтролю.
Питання для самоконтролю
1. Яке визначення злочину дає кримінальний закон?
2. Які ознаки характеризують злочин?
3. Що означає суспільна небезпечність діяння?
4. Чим визначаються характер і ступінь суспільної небезпечності?
5. Що означає винність діяння?
6. Що таке кримінальна протиправність як ознака злочину?
7. Як співвідносяться поняття "суспільна небезпечність" і "кримінальна протиправність"?
8. Що означає караність діяння?
9. Що таке малозначне діяння?
10. Чим відрізняється малозначне діяння від злочину?
11. Що слід розуміти під класифікацією злочинів?
12. Які критерії класифікації злочинів передбачені КК України?
13. Які категорії злочинів виділяються на підставі ступеня їх тяжкості?
14. Яке значення має класифікація злочинів за ступенем тяжкості для правильного застосування КК України?
15. За якими критеріями, крім ступеня тяжкості, можна класифікувати злочини?
16. У чому полягає відмінність злочину від інших правопорушень?
Додаткова література
Бачинин В.А. Философия права и преступления: для студентов юридических вузов. – Х.: Фолио, 1999. – 607 с.
Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях / Ю.М. Юмашев (пер., вступ. ст., коммент. и прилож.). – М.: Международные отношения, 2000. – 240 с.
Беньківський В.О. До питання про злочин та його структуру // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2002. – Вип. 15. – С. 447 – 451.
Борисов В., Пащенко А. К вопросу о сущности уголовно-правовой характеристики преступлений // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 11 – 13.
Веселов Е. Граница преступного и неприступного // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 12 – 14.
Гуцало О.Н. Противоправность и категория "деяние" в узком и широком смыслах // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 2000. – Вип. 41. – С. 158 – 164.
Жук П.Ф., Кириленко О.І. Поняття продовжуваного злочину та його ознаки // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – Вип. 3. – С. 81 – 191.
Заруба П. Злочин як соціальне явище // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 137 – 140.
Казенко Т.Є. До питання про поняття малозначності діяння // Матеріали засідань міжнародного круглого столу, присвяченого пам’яті професора К.Г. Федорова. – Запоріжжя, 2000. – С. 272 – 277.
Казенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України // Києво-Могилянська академія. Наукові записки. – Спец. вип. – 2000. – Т. 18. – Ч. 1. – С. 186 – 189.
Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 819 с.
Кривоченко Л.Н. Класифікація злочинів за ступенем тяжкотсі у Кримінальному кодексі України. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 120 с.
Кривошеин П.К. Преступление. Историческое исследование. – К.: Атика, 1993. – 234 с.
Мальцев В. Малозначительность деяния в уголовном праве // Законность. – 1999. – № 1. – С. 17 – 21.
Пашин С. Понимание преступления // Уголовное право. – 2000. – № 3. – С. 81 – 89.
Свиридов Б. Злочин і кара. Сучасний аспект // Віче. – 1999. – № 12. – С. 118 – 123.
Туркевич І.К., Лопушанський Ф.А. Правопорушення та відповідальність. – К.: Наукова думка, 1982. – 112 с.
Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности. – М.: Юридическая литература, 1972. – 151 с.
Чугаев А.П. Малозначительное преступление и товарищеский суд. – Казань, 1966. – 298 с.
