1. - Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;

- додатковий факультативний об’єкт – об’єкт, який при скоєнні певного злочину може існувати поряд з основним, а може й бути відсутнім.

Предмет злочину – це речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин (майно при крадіжці – ч. 1 ст. 185 КК України). Це самостійна факультативна ознака складу злочину, яка присутня не в усіх випадках (умис­не вбивство – ч. 1 ст. 115 КК України). Предмет злочину треба відрізняти від знаряддя злочину чи засобів його вчинення.

Предмет злочинного впливу – елемент суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, який піддається безпосередньому злочинному впливу і якому завдається шкода в першу чергу.

Готуючись до семінарського заняття, студенти можуть перевірити свої знання шляхом самоконтролю, відповівши на питання за темою.

Питання для самоконтролю

1. Що таке об’єкт злочину?

2. Що таке суспільні відносини?

3. Які структурні елементи суспільних відносин вам відомі?

4. Які існують теорії об’єкта злочину?

5. Як класифікують об’єкти злочину "за вертикаллю"?

6. Як класифікуються об’єкти злочину "за горизонталлю"?

7. Що таке загальний об’єкт злочину?

8. Що таке родовий об’єкт злочину?

9. Що треба розуміти під безпосереднім об’єктом злочину?

10. Що таке основний безпосередній об’єкт злочину?

11. Що означає додатковий безпосередній об’єкт злочину?

12. Що розуміється під додатковим обов’язковим об’єк-том злочину?

13. Що таке додатковий факультативний об’єкт злочину?

14. Що розуміється під предметом злочину?

15. У чому полягає відмінність об’єкта злочину від предмета злочину?

16. Що таке об’єкт злочинного посягання?

17. У чому полягає відмінність предмета злочину від предмета суспільних відносин і предмета злочинного посягання?

18. Чи може бути предметом злочину людина?

Додаткова література

1. Аистова Л.С. Объект преступления: Учебн. изд. – СПб., 2005. – 43 с.

2. Акрамаль Фонд. Разграничение преступлений по объекту противоправного посягательства // Правова держа­ва / Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт. – 2000. – Вип. 2. – С. 145 – 149.

3. Бикмурзин М.П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ. М.: Изд-во «Юридлитинформ», 2006. – 184 с.

4. Винокуров В.Н. Интересы как объект преступления // Уголовное право и современность: Межвузовский сборник науч­ных трудов / Сибирский юридический институт МВД России; Отв. ред. И.А. Кириллов. – Красноярск: Сибирский юридический институт МВД России, 2005. – Вып. 9. – С. 6 – 15.

5. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общест­венных отношений. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. – 126 с.

6. Готин А.Н. Объект преступления в теории уголовного права // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – Луганськ, 2001. – Вип. 3. – С. 39 – 62.

7. Лиховая С.Я. Избирательные правоотношения как объект преступления (уголовно-правовой анализ) // Вестник Московского университета. Сер. 11. Право. – 2005. – № 5. – С. 58 – 75.

8. Коржанский Н.Й. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М., Академия МВД СССР, 1980. – 248 с.

9. Кучер Ю.А. Объект преступления как системообразующий элемент основания уголовной ответственности // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя неза­лежності України. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – Спеціальний випуск. Ч. 1. – С. 5 – 9.

10. Лащук Є.В. Предмет злочину в кримінальному праві Ук-раїни: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / НАВС України. – К., 2005. – 20 с.

11. Мягков М.О. Щодо проблеми об’єкта злочину в науці кримінального права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. – Вип. № 2. – С. 142 – 148.

12. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1960. – 229 с.

13. Новосёлов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001. – 208 с.

14. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / Колектив авторів. За заг. ред. Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова. – Х.: Вид-во Кроссроуд, 2008. – 364 с. (Розділ II. Потерпілий від злочину в кримінальному праві. Підрозділи 2.1. – 2.2. Автори: В.І. Борисов, В. С. Батиргареєва, М. В. Сенаторов. – С. 33–77).

15. Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в криміналь­ному праві. – Х.: Право, 2006. – 208 с.

16. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Харьков: Вища школа, 1988. – 88 с.

17. Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. – № 6. – С. 75 – 78.

18. Чубарев В.Л. Классификация преступлений по родовому объекту посягательства // Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 30 – 38.