4. Показники ліквідності підприємства.

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) ак­тивів для погашення поточних зобов'язань – короткострокової кредиторської заборгованості.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов'язання. Під короткостроковим періодом умовно ро­зуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототож­нюється з операційним циклом.

Існує декілька ступенів ліквідності. Недостатня ліквід­ність, як правило, означає, що підприємство не може скористатися вигідними комерційними можливостями, що виникають. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи ви­бору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить про те, що підп­риємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку – до неплатоспро­можності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та частко­ву або повну втрачу вкладень капіталу. У випадку, коли власни­ки несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми борту. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачаль­никами товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до не­спроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існуван­ня ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

Активи підприємства поділяються за ступенем ліквідності таким чином:

      абсолютно ліквідні активи — грошові засоби;

      високоліквідні активи — грошові засоби + рахунки дебіторів;

      ліквідні активи — грошові засоби + рахунки дебіторів + біржові цінні папери;

      низьколіквідні активи — товарно-матеріальні запаси;

      важколіквідні активи — основні засоби і нематеріальні активи.

При оцінці ліквідності розраховують такі  основні коефіцієнти:

        коефіцієнт покриття (загальної ліквідності);

        коефіцієнт швидкої ліквідності;

        коефіцієнт абсолютної ліквідності

        чистий робочий капітал

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього ко­ефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показу­ючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищу­ють за величиною поточні зобов'язання, підприємство може роз­глядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розрахо­вується за формулою:

 

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф.1) / Поточні зобов 'язання (ряд. 620 ф.1)

 

    Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюєтьсяпрактикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, як­що вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.

    Значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

    Критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1.

    При значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності =  Оборотні активи (ряд. 260 ф. І) -  Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) /Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1)

 

У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню по­точної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф.1) / Поточні зобов 'язання (ряд. 620 ф.  1)

 

Нормативне зна­чення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить 0,2- 0,25. Тобто, якщо підприємство на даний момент може на 20-25% погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною.

Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Р_к). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій:

 

Р_к = [Оборотні активи (ряд. 260)] - [Поточні зобов'язання (ряд. 620)].

 

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Р_к можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.