Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фінанси.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
956 Кб
Скачать
☆
  1. Показники фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватисамофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фінансова стійкість підприємства характеризується різними показниками, але найбільш поширеними є:

     коефіцієнт автономії

     коефіцієнт фінансової залежності

     коефіцієнт фінансової стабільності

     коефіцієнт фінансового лівериджу

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балан­су, чим більше значення коефіцієнта, тим меншазалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування

 

Коефіцієнт автономії =  Власний капітал (Ф.1 ряд. 380) / Підсумок (валюту) балансу (Ф.1 ряд. 640)

Якщо Ка < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності - показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

 

Коефіцієнт фінансової залежності = Підсумок (валюта) балансу (Ф.1 ряд. 640)/ Власний капітал (Ф.1 ряд. 380)

 

Показник характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу. Оптимальним занченням цього коефіцієнта вважається 0,4 (40%).

Коефіцієнт фінансової стабільності - визначається як відношення власного капіталу (Ф.1 ряд. 380) та залученого (Ф.1 ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620+ ряд. 630). Нормативне значення коефіцієнта > 1.

Коефіцієнт фінансового лівериджу = Позиковий капі­тал (ряд. 430+480+620+630 ф.  1) /Власний капітал (ряд. 380 ф.1)

Показник має досить просту інтерпретацію: його значен­ня, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і креди­торів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. Нормативне значення показника фінансового лівериджу знаходиться в межах 10-40%.

 

Тема 5. Державні фінанси.

1. Система державних фінансів

2. Призначення і роль державних фінансів

3. Правові й організаційні засади державних фінансів

 

1. Система державних фінансів

Державні фінанси — складова частина фінансової системи держави, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування. Це зумовлено функціями й роллю держави в регулюванні й забезпеченні економічних, соціальних і демократичних засад життя населення й створенні сприятливих умов для діяльності виробничих і невиробничих структур.

Фінанси виникли та упродовж тривалого часу розвивалися як система мобілізації коштів, матеріальних і фінансових ресурсів для потреб правлячої еліти різних форм державних утворень і оборони своєї території. Для зазначених цілей запроваджувалися різні форми податків, зборів і платежів. Використання їх не підлягало жодному контролю з боку населення, тому протягом майже шести століть під поняттям "фінанси" у свідомості людей відкладалися різні форми зиску й несправедливого зменшення доходів населення.

Наприкінці XVIII ст. в результаті посилення демократичних засад з'являється фінансове й насамперед бюджетне право. Мобілізація та використання фінансових ресурсів набувають правової основи, стають об'єктом контролю з боку парламенту та інших законодавчих структур. Дані про державні фінансиоприлюднюються. Щодо питань мобілізації та використання державних фінансів ведеться жорстока боротьба між правлячими колами й різними соціальними групами населення. За цих умов набула розвитку й відокремилася в самостійну галузь знань фінансова наука.

У цей період розширюються межі державних фінансів. Держава стає власником великої кількості майна, галузей економіки, землі, природних багатств. Вона бере на себе зобов'язання із забезпечення низки соціальних потреб населення. Практично кожний громадянин стає пов'язаний з державними фінансами.

Сфера фінансової діяльності кожного члена суспільства значно розширюється в умовах ринкової економіки. З огляду на це зростає потреба в спеціальних знаннях, вмінні правильно оцінювати явища й процеси в галузі фінансів, які відбуваються в державі. На сьогодні фінанси слід розглядати насамперед як економічну категорію, що відображає процеси, пов'язані із створенням, розподілом і використанням фондів фінансових ресурсів.

Форми мобілізації ресурсів можуть бути різними. Так, держава мобілізує фінансові ресурси для своїх потреб у формі податків, зборів і платежів. Витрачаються ці ресурси через асигнування на різні заходи загальнодержавного значення, тобто на оборону, забезпечення громадського порядку, утворенняорганів влади й управління, збереження довкілля, надання громадянам безплатних послуг у сфері освіти, медичної допомоги, оволодіння професією, а також грошових виплат у формі допомоги.

В економічному житті фінанси є досить складним явищем. За їх допомогою держава перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який є головним об'єктом фінансових відносин. З огляду на це фінанси слід розглядати як систему відносин, що склалася в суспільстві в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту. З одного боку, суб'єктом цих відносин є держава, а з другого — населення й підприємницькі структури.

Державні фінанси — головна ланка фінансової системи держави. Вона опосередковує майже 80% усіх фінансових ресурсів і містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. Державні фінанси охоплюють: сукупність усіх бюджетів держави; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте і майнове страхування.

Система державних фінансів складається з двох рівнів:

      загальнодержавні фінанси

      місцеві фінанси

Таблиця 1.