Протокол надання медичної допомоги хворим з кератоконусом

Код МКХ – 10

Н 18.6

Ознаки та критерії діагностики:

Кератоконус – дистрофічний процес рогівки, який починається у підлітковому віці. Гостра водянка рогівки (гострий кератоконус) може призвести до раптової втрати зору, болю, почервоніння ока, фотофобії, надмірної сльозотечі.

Кератоконус – повільно прогресуючий нерегулярний астигматизм, який є вторинним до парацентрального потоншання рогівки, вертикальні лінії розтягнення на задній частині рогівки (лінії Фогта), нерегулярний рефлекс рогівки при офтальмоскопії, кільце Флейшера (відкладання заліза в основі конуса, випинання нижньої повіки при погляді вниз –симптом Мунсона, поверхневі рубцеві зміни рогівки, розриви десцеметової оболонки – набряк рогівки, ураження двобічне. Скарги – прогресуюча втрата зору.

Кератоглобус – однорідне циркулярне потоншання рогівки з максимальним потоншанням у середніх відділах периферії рогівки. Рогівка випинається по центру ділянки максимального потоншання.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Комп’ютерна топографія рогівки

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

На початку захворювання – корегують порушення рефракції окулярами, в подальшому – жорсткі контактні лінзи. Показом до трансплантації рогівки є непереносимість лінз або неефективність корекції зору ними внаслідок рубцевих змін рогівки.

Консервативна терапія: краплі антибактеріальні, неспецифічні протизапальні (наклоф), метаболізм регулюючі і поліпшуючі трофіку рогівки (тауфон, квинакс, офтан-катахром, актовегін – гель, ретинол ацетат, облепіхове масло. Субкон’юнктивально – тау фон, рибофлавін мононуклеотид, аскорбінова кислота, АТФ, емоксипін, фонофорез альфа токоферола. Системна терапія – актовегін, аскорбінова кислота, вітаміні В1, В6.

При гострій водянці – мідріатики, 5% мазь хлориду натрію, тиснуча пов’язка на око; кератопластика.

Кінцевий очікуваний результат – одужання

Термін лікування – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, стабілізація або підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація рогівки.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів.

Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню Р.О. Моісеєнко

Затверджено наказ МОЗ України від 15.03.2007 № 117

Протокол надання медичної допомоги хворим з інтерстиціальним кератитом (сифілітичним, туберкульозним, при акантомебіазі)

Код МКХ – 10

Н 19. 2*

Ознаки та критерії діагностики:

Інтерстиціальний кератит – негнійне запалення строми рогівки. Люетичний інтерстиціальний кератит розвивається через 10-20 днів після народження (ознаки сифілісу можуть проявитись і впродовж перших 2-х років життя і вони є заразними, або після 2-х років життя – є незаразними), діти мають ознаки вродженого сифілісу – вищерблення різців, сідловидна деформація носа, перфорація піднебіння, шаблеподібні гомілки, глухота (враження VIII нерву), процес у 80% двобічний. Симптоми кератиту – біль, сльозотеча, фотофобія та перілімбальна гіперемія, секторальне помутніння рогівки верхнього відділу строми з преципітатами, глибока неоваскулярізація, процес поширюється на центральну частину та у глибину рогівки, пониження зору. До наслідків кератиту відносяться рубцювання рогівки, потоншення та облітерація судин в стромі рогівки.

Туберкульозний інтерстиціальний кератит – найчастіші буває однобічним, секторальним і периферичним. Інфільтрація більш виражена у глибині строми, що прилягає до десцеметової мембрани. Васкуляризація поверхнева та глибока – секторальна. Суб’єктивні та об’єктивні симптоми такі самі.

Акантомебний кератит – див. виразки рогівки.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Реакція Манту

7. Рентгенографія грудної клітки

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Фтизіатра

2. Венеролога

3. Стоматолога

4. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: мідріатики, антибактеріальні краплі специфічної терапії (пеніціллин, стретоміцин, салюзид; кортикостероїди в краплях, субкон’юнктивально – антибіотики специфічної дії та кортикостероїди, десенсибілізуючі та нестероїдні протизапальні засоби, фізичні методи лікування. При показаннях - кератопластика. Системна терапія – специфічна терапія.

Кінцевий очікуваний результат – покращання стану рогівки.

Термін лікування – амбулаторно 30 днів, в стаціонарі – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Астигматизм. Рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів і більше в залежності від основного захворювання.

Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню Р.О. Моісеєнко

Затверджено наказ МОЗ України від 15.03.2007 № 117