- •Опорний конспект лекцій
- •Лекція 1 Правові та організаційні основи охорони праці
- •1. Основні визначення курсу основи охорони праці.
- •2. Основні правові норми по охороні праці.
- •3. Трудова дисципліна і розгляд трудових суперечок.
- •4. Організація роботи з охорони праці на морському транспорті.
- •5. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства по охороні праці.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1. Оцінка умов праці.
- •Лекція 2 Техніка безпеки та особиста виживаємість. Небезпечні зони суднового обладнання
- •2. Заходи щодо оздоровлення умов праці на судах.
- •3. Профілактика виробничого травматизму.
- •4. Небезпечні зони суднового устаткування.
- •5. Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •Лекція 3 Вимоги техніки безпеки при експлуатації трапів, сходин, штормтрапів. Попереджувальні надписи та знаки
- •1. Безпечні засоби доступу на судно.
- •2. Установка трапів і сходнів.
- •3. Техніка безпеки при установці штормтрапів.
- •4. Знаки безпеки.
- •Лекція 4 Безпека праці при ремонтних роботах на судах
- •1. Загальні вимоги при ремонтних роботах.
- •2. Безпечне використання інструментів і верстатного устаткування.
- •3. Забезпечення безпеки при роботах на висоті і за бортом судна.
- •4. Забезпечення безпеки при роботах у закритих, погано вентильованих судових ємкостях.
- •5. Правила техніки безпеки при фарбувальних роботах.
- •6. Забезпечення безпеки при зварювальних роботах.
- •Лекція 5 Правила безпеки при стоянці судна у порту, у доку та у причалів судноремонтних заводів
- •1. Техніка безпеки при стоянці судна в порту.
- •2. Техніка безпеки при підготовці судна до заводського ремонту.
- •3. Техніка безпеки при постановці судна в док.
- •Лекція 6 Забезпечення безпечної праці при палубних роботах. Якірні, швартовні, буксирні та вантажні операції
- •1. Безпека праці при якірних операціях.
- •2. Безпека праці при швартовних операціях.
- •3. Безпека праці при вантажних операціях.
- •Лекція 7 Безпека праці при експлуатації суднових технічних засобів
- •1. Безпека праці при експлуатації суднового навігаційного устаткування.
- •2. Безпека праці при експлуатації суднових ехолотів.
- •3. Безпека праці при експлуатації гідравлічних лагів.
- •4. Безпека праці при експлуатації суднових гірокомпасів.
- •5. Загальні вимоги техніки безпеки в машинно-котельних відділеннях суден (мкв).
- •Лекція 8 Правові та організаційні основи пожежної профілактики на судах
- •1. Нормативно-правова база боротьби з пожежами на суднах.
- •2. Міжнародні правові норми.
- •3. Основи протипожежної безпеки на суднах.
- •Лекція 9 Теоретичні основи горіння
- •1. Теоретичні поняття процесу горіння.
- •2. Різновиди горіння.
- •3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів.
- •4. Основні причини пожеж.
- •Лекція 10 Способи гасіння пожеж на судні. Прилади та засоби пожежогасіння
- •1. Основні відомості.
- •2. Установки й засоби гасіння пожеж.
- •3. Пересувні пожежні засоби.
- •Навчально-методичні матеріали
3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів.
Відповідно до ДСТ 12.1. 044-84 оцінка пожежовибухо-небезпечності всіх речовин і матеріалів проводиться залежно від їхнього агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділений в окрему групу). Тому й показники їх пожежовибухобезпечності будуть трохи різні.
У першу чергу виділяють групу горючості. По цьому показнику всі речовини й матеріали підрозділяються на негорючі, важкогорючі й горючі. Негорючі - речовини й матеріали не здатні до горіння на повітрі звичайного складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції. Важкогорючі - це речовини й матеріали, які можуть займатися й горіти при наявності джерела запалювання, однак після його видалення не здатні до самостійного горіння. До них відносять матеріали, що містять горючі й негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фиброліт. Горючі - речовини й матеріали, здатні до самозаймання, а також загорянню від джерела запалювання й самостійному горінню навіть після його видалення. До них ставляться всі органічні матеріали. У свою чергу горючі матеріали підрозділяють на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання й важкозапалювальни, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.
Температура спалаху - найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворяться пари або гази, здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їхнього утворення ще недостатня для стійкого горіння.
По температурі спалаху рідини, здатні горіти підрозділяються на:
легкозаймисті (ЛЗР) - рідини, температура спалаху, яких не перевищує 61 °С у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт);
горючі (ГР) - рідини, що мають температуру спалаху більше 61°С у закритому тиглі або 66°С у відкритому тиглі (мінеральні масла, мазут, формалін).
Температура запалення - найнижча температура горючої речовини, при якій воно виділяє горючі пари й гази з такою швидкістю, що після їхнього запалення від джерела запалювання виникає стійке горіння.
Температура самозапалювання - найнижча температура речовини, при якій різко збільшується швидкість екзотермічних реакцій, що закінчуються горінням з появою полум'я.
Важливим показником, що характеризує пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів є концентраційна межа поширення полум'я (запалення). Нижня (НКП) і верхня (ВКП) концентраційна межа поширення полум'я - це мінімальна й максимальна об'ємна (масова) частка горючої речовини в суміші з окисним середовищем, при яких можливе запалення від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Суміші, що містять горюча речовина нижче НКП або вище ВКП горіти не можуть. Наявність областей негорючих концентрацій речовин до матеріалів дає можливість вибрати такі умови їхнього зберігання, транспортування й використання, при яких виключається можливість виникнення пожежі або вибуху.
Значну вибухову й пожежну небезпеку представляють різноманітні горючі пилоподібні речовини у зваженому стані. Залежно від значення нижньої концентраційної межі поширення полум'я пилу підрозділяють на вибухо- і пожежонебезпечні. При значенні НКП нижче 65 г/м3 пил є вибухонебезпечною (пил сірки, борошна, цукру), а при інших значеннях НКП - пожароопасной (пил деревини, тютюну).
Розрізняють також нижній (НТП) і верхній (ВТП) температурні межі поширення полум'я газів і пар у повітрі. НТП і ВТП - це такі температури речовини, при яких їхні насичені пари утворять в окисному середовищі концентрації, рівні відповідно НКП і ВКП. Температурні межі поширення полум'я використовують зокрема для вибору температурних умов зберігання рідин у тарі, при яких концентрація насичених пар буде безпечної з погляду пожежовибухонебезпечності. Існують і інші показники для оцінки пожежної й вибухової небезпеки речовин і матеріалів, які визначаються по стандартних методиках.