- •Опорний конспект лекцій
- •Лекція 1 Правові та організаційні основи охорони праці
- •1. Основні визначення курсу основи охорони праці.
- •2. Основні правові норми по охороні праці.
- •3. Трудова дисципліна і розгляд трудових суперечок.
- •4. Організація роботи з охорони праці на морському транспорті.
- •5. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства по охороні праці.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1. Оцінка умов праці.
- •Лекція 2 Техніка безпеки та особиста виживаємість. Небезпечні зони суднового обладнання
- •2. Заходи щодо оздоровлення умов праці на судах.
- •3. Профілактика виробничого травматизму.
- •4. Небезпечні зони суднового устаткування.
- •5. Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •Лекція 3 Вимоги техніки безпеки при експлуатації трапів, сходин, штормтрапів. Попереджувальні надписи та знаки
- •1. Безпечні засоби доступу на судно.
- •2. Установка трапів і сходнів.
- •3. Техніка безпеки при установці штормтрапів.
- •4. Знаки безпеки.
- •Лекція 4 Безпека праці при ремонтних роботах на судах
- •1. Загальні вимоги при ремонтних роботах.
- •2. Безпечне використання інструментів і верстатного устаткування.
- •3. Забезпечення безпеки при роботах на висоті і за бортом судна.
- •4. Забезпечення безпеки при роботах у закритих, погано вентильованих судових ємкостях.
- •5. Правила техніки безпеки при фарбувальних роботах.
- •6. Забезпечення безпеки при зварювальних роботах.
- •Лекція 5 Правила безпеки при стоянці судна у порту, у доку та у причалів судноремонтних заводів
- •1. Техніка безпеки при стоянці судна в порту.
- •2. Техніка безпеки при підготовці судна до заводського ремонту.
- •3. Техніка безпеки при постановці судна в док.
- •Лекція 6 Забезпечення безпечної праці при палубних роботах. Якірні, швартовні, буксирні та вантажні операції
- •1. Безпека праці при якірних операціях.
- •2. Безпека праці при швартовних операціях.
- •3. Безпека праці при вантажних операціях.
- •Лекція 7 Безпека праці при експлуатації суднових технічних засобів
- •1. Безпека праці при експлуатації суднового навігаційного устаткування.
- •2. Безпека праці при експлуатації суднових ехолотів.
- •3. Безпека праці при експлуатації гідравлічних лагів.
- •4. Безпека праці при експлуатації суднових гірокомпасів.
- •5. Загальні вимоги техніки безпеки в машинно-котельних відділеннях суден (мкв).
- •Лекція 8 Правові та організаційні основи пожежної профілактики на судах
- •1. Нормативно-правова база боротьби з пожежами на суднах.
- •2. Міжнародні правові норми.
- •3. Основи протипожежної безпеки на суднах.
- •Лекція 9 Теоретичні основи горіння
- •1. Теоретичні поняття процесу горіння.
- •2. Різновиди горіння.
- •3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів.
- •4. Основні причини пожеж.
- •Лекція 10 Способи гасіння пожеж на судні. Прилади та засоби пожежогасіння
- •1. Основні відомості.
- •2. Установки й засоби гасіння пожеж.
- •3. Пересувні пожежні засоби.
- •Навчально-методичні матеріали
2. Заходи щодо оздоровлення умов праці на судах.
Вони полягають у використанні позитивних зовнішніх факторів і в чи запобіганні ослабленні дії негативних факторів.
Комплекс таких природних факторів, що гартують, що як тренують дії зміни метеорологічних умов, підвищена іонізація повітря, мале його забруднення та інші, сприятливо впливає на організм людини.
Поліпшення умов населеності на сучасних судах і широкий комплекс мір профілактичної медицини дозволяє значно знизити захворюваність такими хворобами, що у минулому були широко поширені на флоті. Наприклад, цілком зникла малярія, що колись була бичем моряків, різко знизилося число інфекційних, шлунково-кишкових захворювань.
В даний час серед плавскладу морського флоту практично не спостерігається професійних захворювань, викликуваних так називаним пиловим фактором (під час перевезення вантажів, що порошать; апатиту, кальцинованої соди й ін.). Відсутні захворювання, зв'язані з токсичною дією нафтопродуктів.
Оснащення флоту новими автоматизованими судами, забезпечення сприятливих умов праці на судах, тісно зв'язане з механізацією й автоматизацією роботи, привело до різкого скорочення фізичної праці членів екіпажа. Медичні дослідження, проведені на морських судах, дозволили установити, що в моряків спостерігаються явища відносного ослаблення сердечно-судинної системи і явище гіподинамії організму. У більшій ступені це відноситься до членів палубної команди. Це порозумівається тим, що в машинної команди в зв'язку з проведенням профілактичних ремонтних робіт і необхідністю частих переміщень під час вахти м'язове навантаження більше.
Усе це свідчить про те, що в суднових умовах життєво важливі фізичні заняття і вправи на спортивних снарядах. Фізичні тренування підвищують опірність організму і стійкість його до перегрівання, охолодженню, вібрації й ін.
У зв'язку зі зменшенням фізичного навантаження моряків зросло значення доцільної організації праці й активного відпочинку як засобів боротьби зі стомленням.
Особлива увага в останні роки приділяється ергономіці -o науці, основною задачею якої є вивчення взаємодії системи «людина - машина». Ергономіка в комплексі вивчає дії і можливості людини, що виконує визначені трудові операції, причому людина розглядається як ланка системи керування, при обов'язковій умові, що система повинна бути пристосована до людини.
3. Профілактика виробничого травматизму.
Загальна характеристика травматизму
Виробничої називається травма, отримана людиною в процесі праці в результаті впливу на нього небезпечного виробничого фактора і недотримання їм вимог безпеки праці.
Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм (чи нещасливих випадків), називається виробничим травматизмом.
Захворювання, викликане систематичним чи тривалим впливом на людину шкідливих виробничих факторів (шуму, вібрації, токсичних речовин, що іонізують випромінювань і ін.), називають професійним захворюванням.
Гострі чи хронічні професійні отруєння є часткою случаємо професійних захворювань.
Травма може привести до тимчасової чи повної втрати чи працездатності навіть до смерті потерпілого.
У залежності від кількості потерпілих розрізняють одиночні і групові (із двома і більш потерпілими) нещасливі випадки. У залежності від обставин і обстановки, при яких отримана травма, нещасливі випадки кваліфікуються як виробничі; зв'язані з роботою; побутові, тобто не зв'язані з виробництвом.
Виробничі нещасливі випадки
До виробничого відносяться нещасливі випадки, що відбулися з працівниками: на території підприємства (судна) при виконанні ними трудових обов'язків; поза територією підприємства (судна) при виконанні роботи з завдання адміністрації; під час проходження до місця роботи і з роботи на транспорті, наданому підприємством.
До цієї категорії відносяться всі нещасливі випадки, що скоїлися як протягом робочого часу (включаючи встановлені перерви), так і перед початком і по закінченні робіт, а також при виконанні робіт у понаднормовий час, у вихідні і святкові дні.
Гострі отруєння, теплові удари й обмороження, що скоїлися при аналогічних обставинах, відносять також до категорії виробничих нещасливих випадків.
Нещасливі випадки, зв'язані з роботою
У цю категорію як складова частина входять і виробничі нещасливі випадки. Крім того, нещасливі випадки визнаються зв'язаними з роботою, якщо вони відбулися: у шляху на чи роботу з роботи: поблизу підприємства (судна) протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви, якщо перебування гамір не суперечило правилам трудового розпорядку Якщо нещасливий випадок кваліфікований як виробничий чи зв'язаний з роботою, то потерпілому у випадку тимчасової втрати працездатності видається посібник у розмірі 100% середнього заробітку поза залежністю від стажу роботи. У випадку переходу його на інвалідність у результаті каліцтва йому призначається пенсія в підвищеному розмірі незалежно від стажу роботи. Якщо нещасливий випадок кваліфікується як зв'язаний з роботою, але не з виробництвом, то матеріальний збиток (понад пенсію) за ушкодження здоров'я потерпілого відшкодовує чи обличчя організація, винні в тому, що скоїлося. Підприємство, на якому працює потерпілий, матеріальної відповідальності за цей випадок, що скоїлося, наприклад, в автобусі по шляху на роботу, не несе.
Побутові нещасливі випадки
До категорії побутових (не зв'язаних з виробництвом) нещасливих випадків відносять травми, отримані: у домашній обстановці; при поїздці на суспільних видах транспорту по особистих справах; при самостійному виготовленні яких-небудь предметів на судновому чи устаткуванні при самовільному використанні транспортних засобів (шлюпка, бот, автомобіль і ін.), що належать підприємству, в особистих цілях; при спортивних іграх на території підприємства; при розкраданні матеріалів, інструмента й інших предметів; у результаті сп'яніння, що не є наслідком дії застосовуваних у виробництві технічних спиртів, наркотичних і інших подібних речовин, і якщо сп'яніння визначене в якості основної і безпосередньої причини нещасливого випадку.
Можуть бути й інші причини нещасливих випадків, що кваліфікуються як не зв'язані з виробництвом. Якщо встановлено, що травма на виробництві відбулася винятково з вини потерпілого, то адміністрація відповідальності за цей випадок не несе, а відшкодування збитку потерпілому у зв'язку з ушкодженням його здоров'я не виробляється.
Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування й облік випадків травматизму, а також за виконання заходів щодо усунення причин, що викликали нещасливий випадок, покладається на керівника підприємства, капітана судна, головного інженера, старшого механіка, керівника відповідного виробничої ділянки.
Контроль за дотриманням порядку і правильністю результатів розслідування здійснюють вищестоящі господарські організації, комітети профспілок, технічні інспекції профспілок.
Про кожен нещасливий випадок чи потерпілий його очевидець повинні негайно докласти адміністрації чи судна підприємства. Капітан, старший механік, керівник робіт, довідавшись про нещасливий випадок, повинні негайно організувати медичну допомогу потерпілому і при необхідності направити його в медпункт. З метою з'ясування щирих обставин події випливає по можливості зберегти до розслідування всю обстановку такий, який вона була в момент травми. Адміністрація судна (підприємства), повідомивши про те, що трапилося, у пароплавство і комітету профспілки, зобов'язана протягом 24 годин разом з технічним інспектором праці, інженером по техніці безпеки, представниками профспілкової організації розслідувати причини нещасливого випадку і провести заходу для виключення можливості повторення подібних випадків.
Розслідування нещасливих випадків на судні, що знаходиться в рейсі
На судні, що знаходиться в рейсі, нещасливі випадки розслідуються відомчою комісією, призначеної капітаном, і під його головуванням. У комісію включаються представники профспілкового суднового комітету, суспільні технічні інспектори, члени комісії охорони праці, представники відповідних суднових служб.
Акт за визначеною формою складається в чотирьох екземплярах (при групових і смертельних випадках - у десятьох екземплярах). Три екземпляри акта направляються в пароплавство, якому належить судно. При перебуванні судів у плаванні всі документи про нещасливі випадки висилаються судновласнику після прибуття в- перший порт.
Можливі випадки, коли потерпілий не повідомив про нещасливий випадок, що скоївся з ним, протягом робочого дня. Буває так, що втрата працездатності настає не відразу, а через деякий час після нещасливого випадку, що викликає певні труднощі у встановленні щирих причин травми. У такому випадку акт за формою складається після всебічної перевірки всіх обставин і ретельного дослідження представлених документів (довідок медичних установ, показань очевидців, експертиз і ін.).
Оскільки судно є одночасно місцем роботи і проживання моряків, доцільно розслідувати і побутові травми, що скоїлися на судні. Відомі випадки, коли причинами травм, що скоїлися під час відпочинку моряків на судні, з'явилися конструктивні недоліки суднових пристроїв і устаткування. Нещасливі випадки, що скоїлися з учнями морських навчальних закладів, що спрямовані на практику, чи тимчасово на роботу в порти, а також на інші підприємства, розслідуються і враховуються тими підприємствами, де ці випадки відбулися. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.
Розслідування групових, смертельних і важких випадків
Встановлено спеціальний порядок розслідування групових, смертельних і важких випадків (тяжкість травм визначає лікар). Якщо такий випадок відбувся на судні, то капітан судна, виконавши всі необхідні вимоги, негайно сповіщає про це в пароплавство і басейновий комітет профспілок.
Незалежно від спеціального розслідування групових, важких і смертельних випадків оформлення їхнім актом за формою обов'язково. При неможливості прибуття технічного інспектора на місце події розслідування виробляється відомчою комісією, призначеної судновласником разом з комітетом профспілки.
На судах, що знаходяться в рейсі, розслідування робить відомча комісія, призначена наказом капітана судна, і під його головуванням.
Професійні захворювання
Випадки професійних захворювань розглядаються медичними органами у встановленому Міністерством охорони здоров'я порядку.
Обліку підлягають усі травми, що пройшли на виробництві. Незначні травми, так називані мікротравми, що не викликають утрати працездатності робітника, повинні враховуватися в спеціальному журналі, що знаходиться в судновому чи медпункті в старшого помічника капітана. Судновий лікар повинний регулярно інформувати капітана і судновий комітет профспілки про стан здоров'я членів екіпажа. У рейсових повідомленнях суднових лікарів в органи медичного нагляду обов'язково указуються усі випадки травматизму і захворювань, включаючи до незначного, членів екіпажа за період рейсу.
Зведення про нещасливі випадки, що підлягають обліку на судні (підприємстві), представляються адміністрацією у встановлені для звітів терміни вищестоящим господарській і профспілковій організаціям і статистичному керуванню.
На базі аналізу звітів судів (підприємств) вищестояща господарська організація разом із представниками профспілки розробляє міри, спрямовані на усунення причин виникнення травматизму і подальше поліпшення умов праці.
Причини виробничого травматизму і його аналіз
Однією з найважливіших умов зниження виробничого травматизму є встановлення щирих причин нещасливих випадків і визначення закономірності їхнього прояву.
Аналіз виробничого травматизму встановлює безліч причин нещасливих випадків. Усі причини нещасливих випадків можна умовно розділити на організаційні, технічні, психофізіологічні, а також залежні від умов погоди.
До організаційних причин, можна віднести: незадовільну організацію робіт, чи відсутність неякісне проведення інструктажу і навчання, не-навченість працівників безпечним прийомам роботи, слабкий нагляд за справністю устаткування і безпекою провадження робіт, порушення адміністрацією трудового законодавства (зловживання понаднормовими роботами), відсутність належного нагляду за застосуванням спецодягу й індивідуальних засобів захисту, низьку дисципліну й ін.
До технічних причин відносяться: невідповідність конструкції технічних засобів і умов праці сучасним вимогам техніки безпеки; недосконалість технологічних процесів; несправність устаткування, інструмента і захисних засобів і т.д. Технічні причини відрізняються великою розмаїтістю й обумовлені недоробками конструкторів і технологів, що проектують і виготовляють технічні засоби праці, а також факторами незадовільного технічного обслуговування техніки.
Психофізіологічні причини зв'язані із суб'єктивними особливостями людей і виникають у результаті: невідповідності фізичних і психологічних характеристик організму людини виробничим умовам, шкідливих звичок (вживання алкогольних напоїв, паління), незадоволеності роботою, зневаги виробничою небезпекою (робота на висоті без страховки і ін.), недоліків у методиці професійного добору.
У зазначених групах причин травматизму немає такої причини, як «необережність Постраждалого», тому що подібне пояснення може бути «ширмою», що ховає щирі причини. Аналіз виробничого травматизму на флоті показує, що з технічних причин відбувається усього близько 20% нещасливих випадків. Більшість же травм викликано організаційними причинами, усунення яких не вимагає яких-небудь значних матеріальних і фінансових витрат.
При аналізі виробничого травматизму використовуються три методи: статистичний, монографічний, економічний.
