7.3. Аналіз продуктивності праці

Ефективність використання трудових ресурсів відображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції.

Продуктивність праці – це результативність праці або здатність працівника виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції (виготовляти товар, надавати певний обсяг послуг, виконувати певні обсяги робіт).

У процесі аналізу продуктивності праці вивчають:

- рівень і динаміка продуктивності праці;

- вплив окремих чинників на зміну продуктивності праці;

- пропозиції та заходи щодо підвищення продуктивності праці.

Показники продуктивності праці визначають у:

натуральних вимірниках – при випуску однорідної продукції, там де виробляють один вид продукції або декілька подібних;

трудових вимірниках – передбачає вимірювання через трудомісткість окремих видів продукції;

вартісних вимірниках – найпоширеніші вимірники, які можуть бути використанні на будь-якому підприємстві.

Узагальнюючу оцінку продуктивності праці дають змогу отримати показники: середньорічний виробіток продукції одним працюючим (РВ_П). Величина його залежить від виробітку робітників (В_Р), їх питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВр) (фактори першого рівня підпорядкування); кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т), середньоденного виробітку робітника (ГВр) (фактори другого рівня підпорядкування). Таким чином, середньорічні виробітки одного працюючого та робітника дорівнюють:

РВп = ПВ * Д * Т * СВр ( ) РВр = Д * Т * СВр ( )

Відповідно, середньоденні виробітки одного працюючого та робітника дорівнюють:

ДВп = ПВ * РВп / Д * = ПВ * Т * СВр ( ) РВр = Т * СВр ( )

В свою чергу, середньогодинні виробітки одного працюючого та робітника дорівнюють:

СВп = ПВ * ДВп / Т * = ПВ * СВр ( ) СВр = ОВ / К люд.-год. ( )

Трудомісткість – це витрати робочого часу на одиницю продукції або на весь її обсяг. Цей показник може мати умовно-натуральне або вартісне вираження.

Тр = ФРЧ / ОВн ( ) Тр = ФРЧ / ОВв ( ),

де ФРЧ – фонд робочого часу працівника (або робітника),

ОВн, ОВв – обсяг виробництва продукції відповідно в натуральному та вартісному вираженні.

Знаючи, як змінився середньогодинний виробіток, можна визначити зміну трудомісткості продукції:

4ТМ% = 4СВ% *100 / 100 – 4СВ% ( )

Відповідно, плановий приріст продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції визначається:

4СВпл% = 4ТП% *100 / 100 – 4ТП% ( )

4. Аналіз заробітної плати та витрат оплату праці.

Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати в першу чергу, розраховують абсолютне і відносне відхилення:

4ФЗПабс = ФЗПф – ФЗПпл ( )

4ФЗПвід = ФЗПф – ФЗПск = 4ФЗПвід = ФЗПф – (ФЗПпл. перем. * Квик. пл. + ФЗП пл. мат. ст.)

На наступному етапі досліджують вплив факторів на величину ФЗП. Зокрему, таких факторів як обсяг виробництва продукції, питомої трудомісткості і рівня середнього динної оплати праці:

ФЗП поч.

Особливість аналізу ФЗП полягає у встановленні відповідності між темпами росту середньої заробітної плати і продуктивності праці. Для одержання відповідного рівня рентабельності і прибутку необхідно, щоб виконувалась умова: темпи росту продуктивності праці повинні випереджувати темпи росту заробітної плати.

Питання для самоконтролю

1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу використання трудових ресурсів.

2. Методика аналізу ефективності використання трудових ресурсів.

3. Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції.

4. Аналіз заробітної плати та витрат оплату праці.

Теми рефератів.

1. Аналіз витрат на оплату праці.

2. Аналіз чисельності персоналу, його кваліфікації та освітнього рівня.

3. Аналіз руху робочої сили.

4. Аналіз втрат робочого часу.

5. Аналіз кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).