2. Аналіз активів та пасивів підприємства

Аналіз фінансового стану починається з оцінки активів і пасивів балансу. В активі балансу в узагальненому вираженні показані стан і розміщення засобів підприємства, в пасиві – джерела їх утворення.

За П(С)БО основні елементи фінансової звітності, що безпосередньо пов’язані з оцінкою фінансового стану, трактують наступним чином:

• актив – це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигод підприємству;

• зобов’язання – теперішня заборгованість підприємства, що вникає внаслідок минулих подій, від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства, які втілюють у собі майбутні економічні вигоди. Зобов’язання – це зовнішня заборгованість суб’єкта господарювання, тобто зобов’язання перед банками, державою, постачальниками та працівниками;

• власний капітал – залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов’язань. Власний капітал – це внутрішня заборгованість (зобов’язання) суб’єкта господарювання перед його власниками.

Оцінку складу і структури активів і пасивів підприємства на підставі даних балансу проводять одним із наступних способів:

• без попередньої зміни стану балансових статей;

• формування порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування деяких однорідних за складом елементів балансових статей;

• додаткове коригування статей балансу на індекс інфляції з наступним їх агрегуванням в необхідних аналітичних розрізах.

Порядок проведення аналізу:

1. Загальне ознайомлення з даними балансу. Оцінюється зміна валюти балансу, формується уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни у складі майна та джерелах його утворення, встановлюються зв’язки між різними показниками. Характеристику про якісні зміни у структурі засобів та їх джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу. Для цього визначається питома вага окремих статей активу та пасиву балансу в загальному підсумку (валюті) балансу, розраховують суми відхилень в структурі основних статей балансу порівняно з попереднім періодом.

Загальна сума валюти балансу поділяється нас складові , що дозволяє зробити попередні висновки про характер зрушень у складі активів, джерелах їх формування та взаємну обумовленість.

Порівняльний аналітичний баланс можна отримати із вихідного балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його відповідними показниками структури і динаміки, що характеризують статику і динаміку фінансового стану підприємства. Цей баланс фактично включає показники як горизонтального, так і вертикально аналізу.

При аналізі порівняльного балансу, оцінюються зміни питомої ваги величини необоротних і оборотних засобів у вартості майна, співвідношення темпів зростання власного і залученого капіталу, а також співвідношення темпів зростання дебіторської і кредиторської заборгованості. При цьому ознаками „нормального балансу” є:

1. валюта балансу в кінці періоду збільшилася в порівнянні з початком. Зменшення (в абсолютному вираженні) валюти балансу за звітний період засвідчує, як правило, скорочення підприємством обсягів господарювання, що може спричинити його неплатоспроможність. Встановлення факту згортання господарської діяльності потребує проведення детального аналізу його причин: скорочення платоспроможного попиту на товари, роботи, послуги даного підприємства; обмеження доступу на ринок сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Аналізуючи збільшення валюти балансу за звітний період, необхідно враховувати вплив переоцінки основних засобів, дію інфляційних факторів тощо;

2. темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів;

3. власний капітал підприємства перевищує залучений і темпи його зростання вищі, ніж темпи зростання залученого капіталу;

4. темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості врівноважують один одного.

2. Аналіз структури і динаміки активів. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того, які кошти (власні чи залучені) вкладені в необоротні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і в сфері обігу, грошовій і матеріальних формах, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а отже, і фінансовий стан підприємства.

В процесі функціонування підприємства, величина активів та їх структура постійно змінюються. У зв’язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх.

Дослідження змін структури активів підприємства дозволяє отримати важливу інформацію. Так, збільшення частки оборотних активів у майні підприємства може свідчити про:

• формування більш мобільної структури активів, яка сприяє прискоренні оборотності коштів підприємства;

• вилучення частини оборотних активів на кредитування споживачів готової продукції, товарів, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що засвідчує про фактичну мобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого процесу;

• згортання виробничої бази;

• викривлення реальної оцінки основних засобів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку тощо.

3. Аналіз структури пасивів підприємства проводиться за даними балансу. Для цього визначаються зміни у їх складі, структурі та надається їх оцінка.